Ухвала суду № 48638862, 10.08.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/89/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.08.2015 Справа № 908/2624/15-г

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» (69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, 4, офіс 210)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СК-Даріна» (83108, м. Донецьк, пр. Партизанський, буд. 26)

про стягнення суми боргу

Заінтересована особа - відділ Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м.Донецьку (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Машинобудівників, 32)

Суддя Попова І.А.

Представники:

Позивача ОСОБА_2, дов. від 26.05.2015 р.

Відповідача не з'явився

ВДВС не зявився

Розглядається скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія «Оскар» позивача по даній справі - на дії відділу Державної виконавчої служби Київського РУЮ у м.Донецьку щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 09.06.2015 р. по справі № 908/2624/15-г.

У відповідності до ст. 2-1 ГПК України в зв'язку з перебуванням судді Мірошниченка М.В. у відпустці згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2015 р. скаргу передано на розгляд судді Поповій І.А.

Скарга прийнята судом та призначена до розгляду в судовому засіданні 10.08.2015 р.

Скаржник - ТОВ «Компанія «Оскар» в обґрунтування скарги вказує, що 07.07.2015 р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 48049751на підставі наказу № 908/2624/15-г, виданого 09.06.2015 р. господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ «СК-Даріна» на користь ТОВ «Компанія «Оскар» суми боргу. Підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження зазначено п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Підставою для відмови у прийнятті виконавчого провадження згідно п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» може бути лише наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Державний виконавець, відмовляючи у відкритті виконавчого провадження вказав, що на неконтрольованій території неможливо здійснювати виконавче провадження, однак не перевірив, чи має боржник на контрольованій території нерухоме, рухоме майно або рахунки в банківських установах. Ці обставини потребували перевірки, оскільки у відповідності до діючого законодавства не обмежено господарську діяльність за місцезнаходженням підприємства, що не виключає її проведення на території України, в тому числі і без створення відокремлених підрозділів. Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець вправі провадити дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника чи інших фінансових установах та території, на яку поширюється юрисдикція України. Скаржник вважає, що нездійсненням означеної перевірки державний виконавець незаконно відмовив стягувачу у реалізації права на справедливе виконання рішення суду та фактично позбавив права на подальше примусове виконання рішення суду. Також зазначає, що відмова у відкритті виконавчого провадження фактично позбавила стягувача права на повторне предявлення наказу до виконання, хоча всі підстави, на які посилається орган стягнення, мають тимчасовий характер, що визначено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та іншими законодавчими актами. Скаржник просить визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 48049751 від 07.07.2015 р. та зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у Донецькій області прийняти до виконання наказ господарського суду Запорізької області від 09.06.2015 р. по справі № 908/2624/15-г.

Орган виконання - відділ Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м.Донецьку свого представника в судове засідання не направив, клопотав про розгляд скарги за його відсутності. На адресу суду надіслав заперечення на скаргу, в яких зазначив, що статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконання державним виконавцем обовязків, які визначені законом, вважається належним у разі вжиття усіх необхідних заходів для повного виконання виконавчого документу в установлені законом строки. Статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Закон України «Про виконавче провадження» зобовязує державного виконавця вчиняти дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника, тобто виконавче провадження має послідовні стадії виконання виконавчого документу і порушувати їх незаконно. Боржник зареєстрований за адресою м.Донецьк, пр.. Партизанський, 26, тобто на території, на якій органи державної виконавчої влади тимчасово не здійснюють або не в повному обсязі здійснюють свої повноваження, виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій Україною території не провадяться. Відповідно до приписів ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. На даний час стадія виконавчого провадження його відкриття, державним виконавцем із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Враховуючи місце виконання рішення, дії по виконавчих провадженнях з обєктивних причин на даний час не можуть бути здійснені.

Явка боржника ТОВ «СК-Даріна» в судове засідання не визнавалася судом обов'язковою.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши представника заявника скарги, розглянувши скаргу, суд встановив:

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», частиною третьою статті 6, частиною першою статті 12, статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження». Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців. Подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України має на меті відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження. У відповідності до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, як передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.05.2015 р. по справі №908/2624/15-г позовні вимоги ТОВ «Компанія «Оскар» задоволено та стягнуто на його користь з ТОВ «СК-Даріна» 7339 грн. 99 коп. основного боргу, 651 грн 55 коп. пені, 252 грн. 78 коп. річних процентів, 3597 грн. 39 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 1827 грн. судового збору. У відповідності до ст. 116 ГПК України на примусове виконання рішення видано відповідний наказ від 09.06.2015 р.

ТОВ «Компанія «Оскар» звернулося до відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку з заявою № 1906/107 від 19.06.2015 р. про примусове виконання рішення у справі № 908/2624/15-г, на виконання якого видано наказ від 09.06.2015 р.

Постановою від 07.07.2015 р. (ВП № 48049751) відділу Державної виконавчої служби Київського РУЮ у м.Донецьку відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 908/2624/15-г від 09.06.2015 р. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження). Тобто, стягувачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження не у зв'язку із недотриманням положень Закону України «Про виконавче провадження», а у зв'язку з неможливістю здійснення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого документу на певній території непідконтрольній державній владі України, внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України та Міністерством юстиції України відповідних нормативно-правових актів.

Відкриття виконавчого провадження - це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Питання про відкриття виконавчого провадження вирішує державний виконавець у триденний строк із моменту звернення із заявою про виконання або надходження виконавчого документу від суду. У такому разі державний виконавець відкриває провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа і в той самий день проводить виконавчі дії. При винесені постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання боржником рішення суду; попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій; за заявою стягувача державний виконавець має право накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом. Підстави закінчення виконавчого провадження визначено у ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Законодавець покладає на державного виконавця коло обов'язків та надає йому права, які мають бути застосовані державним виконавцем для повного виконання, в даному випадку, рішення господарського суду, тобто державний виконавець повинен вжити всі можливі та необхідні заходи, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», для примусового виконання виконавчого документу.

Тобто, Закон України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника.

Як свідчать надані до суду документи, боржник - ТОВ «СК-Даріна» - зареєстрований у місті Донецьк, на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій.

Згідно з п.п. 1. п. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З наведеного слідує, що на даний час стадія виконавчого провадження - його відкриття, державним виконавцем із дотриманням вимог ЗУ «Про виконавче провадження» не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Для можливості проведення виконавчих дій за місцем знаходженням постійно діючого органу юридичної особи або її майна, виявлення рахунків, вкладів, цінних паперів тощо (про що заявляє скаржник) також має бути відкритим виконавче провадження (ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги зазначені обставини та норми права, суд спростовує доводи скаржника про неправомірність дій державного виконавця щодо відмови стягувачу у відкритті виконавчого провадження.

Отже, дії вчинені державним виконавцем, відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження» та нормативно-правовим актам Кабінету Міністрів України і Міністерства юстиції України, підстав для визнання незаконною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.03.2015 р. суд не вбачає.

Таким чином, вимоги скаржника про визнання незаконною постанови відділу Державної виконавчої служби Київського РУЮ у м.Донецьку про відмову у відкритті виконавчого провадження від 07.07.2015 р. з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі №908/2624/15-г від 09.06.2015 р. та про зобовязання орган виконання прийняти наказ до виконання відхиляються.

На підставі викладеного, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Доводи скарги на дії відділу Державної виконавчої служби Київського РУЮ у м. Донецьку щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 09.06.2015 р. по справі № 908/2624/15-г визнати неправомірними, скаргу відхилити.

Суддя І.А. Попова