Ухвала суду № 48637504, 17.08.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" серпня 2015 р. Справа № 5004/165/12 Суддя господарського суду Волинської області Демяк Валентина Миколаївна, розглянувши скаргу Державного комунального підприємства Луцьктепло

на дії органу Державної виконавчої служби

у справі за позовом: Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Волинської філії дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Державного комунального підприємства "Луцьктепло", м. Луцьк

про стягнення 22 691 686 грн. 67 коп.

за участю представників сторін:

від скаржника: не прибув

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №46/16 від 09.06.2015р.

від ВДВС: ОСОБА_2 довіреність №20-22/147 від 27.04.2015р.

взяв участь прокурор Волинської області:Бородчук О.В. службове посвідчення №026907 від 01.07.2014р.

встановила: Скаржник - Державне комунальне підприємство Луцьктепло звернувся із скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та просить:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 щодо винесення постанови від 22.06.2015р. про поновлення виконавчого провадження ВП №33061785 по примусовому виконанню наказу №5004/165/12-1, виданого господарським судом Волинської області 27.03.2012р. про стягнення з ДКП «Луцьктепло» в користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в особі Волинської філії ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 21 244 844,64 грн.

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 22.06.2015р. про поновлення виконавчого провадження ВП №33061785.

В підтвердження своїх вимог посилається на порушення державним виконавцем приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 14.05.2015р. №423-VII при винесенні постанови від 22.06.2015р. про поновлення виконавчого провадження ВП №33061785 по примусовому виконанню наказу №5004/165/12-1. Зокрема, оскаржувана постанова прийнята 22.06.2015р. в порушення вимог Закону та відправлена боржнику 31.07.2015р., а тому скаржник вважає дану постанову такою, що винесена з порушенням законодавства.

Представник скаржника в призначене судове засідання не прибув, причин не явки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні та в запереченнях на скаргу за вх.№01-54/8005/15 від 17.08.2015р. вказав, що заперечує проти твердження боржника щодо незаконного винесення постанови про поновлення виконавчого провадження №33061785 від 22.06.2015р., оскільки норма ч. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження » не поширюється на відкриті, але ще не зупинені виконавчі провадження , або на ті, що будуть відкриті та підлягали б зупиненню у звязку з тим, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Крім того вважає, що державним виконавцем правомірно було винесено оскаржувану постанову, оскільки на момент винесення постанови про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 27.03.2012р. №5044/165/12-1 , Закон України №423-VIII набрав чинності та відповідно були внесені зміни до ст. 37 п. 15 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження » та підстави для зупинення виконавчого провадження перестали існувати. Також звертає увагу, суду на те, що відповідно до постанови КМУ від 04.03.2015р. №83 ДК «Газ України » НАК «Нафтогаз України» є обєктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Коштами, що надходять до Компанії проводяться розрахунки за отриманий природний газ за договорами з Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», яка в своє чергу природний газ закуповує за зовнішньоекономічними контрактами у іноземних імпортерів, а тому просить суд відмовити в скарзі ДКП «Луцьктепло».

Представник ВДВС в судовому засіданні та в запереченнях на скаргу за вх. №01-54/8040/15 від 17.08.2015р. зазначив, що дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ при винесенні постанови про поновлення виконавчого провадження від 22.06.2015р. відповідають вимогам ЗУ Про виконавче провадження, а тому у скарзі ДКП Луцьктепло просить відмовити.

Прокурор в судовому засіданні та в поясненнях за вх. №01-54/7832/15 від 11.08.2015р. вказала, що скарга ДКП Луцьктепло є безпідставною, оскільки при винесенні головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 постанова від 22.06.2015р. про поновлення виконавчого провадження №33061785 по примусовому виконанню наказу №5004/165/1 ним застосовано норми ч.3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», який прямо вказує на те, що в разі стягнення заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, що має місце у даному випадку.

Також звертає увагу суду на те, що зміни до Закону України «Про виконавче провадження» , а саме п. 2, ч.3 ст. 37 внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану НАК «Нафтогаз Українит» від 14.05.2015р. А тому прокурор вважає, що даним Законом конкретизовано дії Закону України «Про виконавче провадження», зокрема для захисту та стабілізації прав стягувача НАК «Нафтогаз України» щодо стягнення на її користь з підприємств паливно-енергетичного комплексу заборгованих коштів.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, прокурора та розглянувши наявні матеріали за скаргою , судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Волинської області від 15.03.2012р. у справі №5004/165/12 позовні вимоги прокурора міста Луцька про стягнення з ДКП "Луцьктепло" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" було задоволено та постановлено стягнути з державного комунального підприємства "Луцьктепло" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Волинської філії ДК "Газ України" 21 244 844,64 грн., в тому числі 20 696 724,06 грн. основної заборгованості, 130 850,46 грн. пені, 308 746,08 грн. трьох процентів річних та 108 524,04 грн. інфляційних втрат.

На виконання зазначеного рішення суду було видано наказ №5004/165/12-1 від 27.03.2012р., котрий було предявлено стягувачем для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.

Рішення від 15.03.2012 року № 5004/165/12 набрало законної сили і є обов'язковим до виконання згідно ст. 4-5 ГПК України, ч.5 ст. 124 Конституції України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Водночас, як визначено ст. 5 даного Закону, державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 вищезгаданого закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів.

Порядок здійснення примусового виконавчого провадження про стягнення на грошові кошти та інше майно боржника визначені у ст.50 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження наказ господарського суду виданий про стягнення Державного комунального підприємства «Луцьктепло» грошових коштів і при його примусовому виконанні державний виконавець вчинив такі дії, а саме:

Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 15.06.2012р. було відкрито виконавче провадження (ВП №33061785) з приводу примусового виконання рішення господарського суду від 15.03.2012р. у справі №5004/165/12.

Оскільки, ДКП Луцьктепло відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики Про затвердження переліку підприємств № 368 від 10.11.2005 року включено до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, то відповідно до п.15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" на строк участі такого підприємства у процедурі погашення заборгованості, підлягають зупиненню усі виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішення щодо цього підприємства.

30.09.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_5 була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Волинської області № 5004/165/12-1 від 27.03.2012 р.

06.06.2015р. набрав чинності Закон України від 14.05.2015р. №423-VIII, яким внесено зміни до частини 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження » де передбачено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини даної статті не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії.

16.06.2015р. на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ДК «Газ України » НАК «Нафтогаз України» направив заяву за №31/13-2148 про поновлення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Волинської області № 5004/165/12-1 від 27.03.2012 р..

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобовязаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача.

22.06.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_6 була винесена постанова про поновлення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Волинської області № 5004/165/12-1 від 27.03.2012 р.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст.21 Цивільного кодексу України, п.2 ст.249 Господарського кодексу України суд визнає незаконний та скасовує акт індивідуальної дії , який виданий органом державної влади, органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам законодавства і порушує законні права або інтереси.

Законом України від 14.05.2015р. №423-VIII, яким внесено зміни до частини 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження » передбачено, що виконавче провадження з підстав, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії.

Згідно Рішення від 09.02.1999р. №1-рп/99 Конституційний суд України вказав, що за закріпленим у ст. 58 Конституції України принципом, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання актом чинності і припиняється з втратою чинності, тобто до події факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце

Отже, приписи ст. 37 даного Закону не поширюється на відкриті, але ще не зупинені виконавчі провадження , або на ті, що будуть відкриті та підлягали б зупиненню у звязку з тим, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, зміни до Закону України «Про виконавче провадження», а саме п. 2, ч.3 ст. 37 внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану НАК «Нафтогаз Українит» від 14.05.2015р., який прямо вказує на те, що в разі стягнення заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, що має місце у даному випадку.

Зокрема, даним Законом конкретизовано дії Закону України «Про виконавче провадження», зокрема для захисту та стабілізації прав стягувача НАК «Нафтогаз України» щодо стягнення на її користь з підприємств паливно-енергетичного комплексу заборгованих коштів та примусове виконання рішення суду Волинської області від 15.02.2012р., що передбачено приписами ч.5 ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України

Беручи до уваги вищезазначене, дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 є правомірними, такими, що не суперечать Закону України "Про виконавче провадження", а постанова від 22.06.2015р. про поновлення виконавчого провадження ВП №33061785 по примусовому виконанню наказу №5004/165/12-1, виданого господарським судом Волинської області 27.03.2012р. про стягнення з ДКП «Луцьктепло» в користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в особі Волинської філії ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 21 244 844,64 грн. є законною.

Доводи скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, а саме, що остання винесена 22.06.2015р. однак в порушення вимог ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження » відправлена боржнику 31.07.2015р., до уваги суду не взято, оскільки відповідно до Закону України «Про виконавче провадження » дана обставина не тягне за собою правових підстав для скасування постанови або визнання її недійсною.

Отже, скарга Державного комунального підприємства Луцьктепло на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не підтверджена належними і допустимим доказами останнім, а тому суд відмовляє в задоволенні скарги.

Суд, керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, ст. 37, 39 Законом України Про виконавче провадження , ст. 121 -2 Господарського процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги відмовити.

Суддя В.М. Дем'як