Постанова № 48637097, 17.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

17 серпня 2015 року 14:20 №826/12593/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Коровай Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» додержавної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2015 №0000232205,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 серпня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2015 №0000232205.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 18.12.2014 №1796/26-59-22-05, необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015 №0000232205. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 18.12.2014 №1796/26-59-22-05 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 16.01.2015 №0000232205 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Дірект роуд» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198, пункту 201.1, 200.2 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 178 000,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 18.12.2014 №1796/26-59-22-05 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015 №0000232205, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 222 500,00 грн., у тому числі: 178 000,00 грн. - основний платіж, 44 500,00 - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у місті Києві від 18.12.2014 №1796/26-59-22-05 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дірект роуд» за договорами від 01.07.2014 №010714 та від 02.07.2014 №020714.

Як вбачається з матеріалів справи між товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дірект роуд» (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг від 01.07.2014 №010714, відповідно до якого виконавець надає послуги інформаційно-правового характеру в усній, письмовій чи електронній формі, а замовник зобов'язується прийняти послуги та здійснити оплату за ці послуги.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції позивачем надано суду копії: договору про надання юридичних послуг від 01.07.2014 №010714; акту надання послуг; податкової накладної.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дірект роуд» (виконавець) укладено договір про надання консультаційних послуг від 02.07.2014 №020714, відповідно до якого виконавець надає замовнику передбачені цим договором консультаційні послуги, а замовник зобов'язується оплатити вказані послуги, що були надані виконавцем.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції позивачем надано суду копії: договору про надання консультаційних послуг від 02.07.2014 №020714; акту надання послуг; податкової накладної.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дірект роуд» вказано на акт державної податковою інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12.09.2014 №2104/26-59-22-08/38910561, як податкову інформацію, згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю «Дірект роуд» шляхом маніпулювання даними податкового обліку та податкової звітності з податку на додану вартість (закуповує товари садового призначення, а реалізує юридичні та консультаційні послуги, при цьому згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних вбачається невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів) здійснює штучне формування технічного податкового кредиту з ПДВ.

Аналізуючи доводи сторін та перевіряючи первинні документи на предмет відображення в них руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин, наявності ділової та економічної доцільності, суд наголошує на наступному.

Доводи позивача, що реальність господарських взаємовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дірект роуд» підтверджується договорами від 01.07.2014 №010714 та від 02.07.2014 №020714, актами надання послуг, податковими накладними, не приймаються судом до уваги, оскільки якщо фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Так, акти надання послуг за договорами від 01.07.2014 №010714 та від 02.07.2014 №020714 не містять конкретизації/розшифровки послуг, що надавались, період їх виконання, обґрунтування вартості ціни.

Слід зазначити, що за актом надання послуг від 30.07.2014 №116, вартість 1 юридичної послуги складає 798 000 грн.

В судовому засіданні 17.08.2015 в якості свідка було допитано ОСОБА_1, яка займала посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» у період правовідносин товариства із товариством з обмеженою відповідальністю «Дірект роуд», укладала з останнім договори від 01.07.2014 №010714 та від 02.07.2014 №020714.

Пояснення свідка також не містили конкретизації послуг, що надавались товариством із товариством з обмеженою відповідальністю «Дірект роуд» та обгрунтування їх вартості, економічної та ділової доцільності.

Так, згідно договору про надання юридичних послуг від 01.07.2014 №010714 передбачена наявність запитів виконавця на відповідний обсяг послуг, наявність письмових та електронних консультацій, видача довіреностей виконавцю тощо.

Позивачем не надано суду зразків документів, які складались товариством з обмеженою відповідальністю «Дірект роуд», письмових та електронних консультацій, запитів виконавця на відповідний обсяг послуг, журнал реєстрації довіреностей тощо.

Не приймаються судом і доводи позивача щодо вилучення відповідних документів слідчими органами, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вилучення документів не було, а на запит слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» слідчому органу надано той самий пакет документів, що і відповідачу під час перевірки та до суду під час подання позовної заяви, а саме: копії договорів від 01.07.2014 №010714 та від 02.07.2014 №020714, актів надання послуг; податкових накладних.

Зазначені документи товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» не містять обґрунтування вартості послуг, обґрунтування мети отримання юридичних та консультативних послуг, використання їх у власній господарській діяльності та наявності у позивача прибутку за наслідками використання вказаних послуг.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази оплати за вказані послуги.

Отже, суд наголошує на тому, рух активів в процесі здійснення відповідних взаємовідносин за спірними договорами, позивачем суду не доведений.

Суд погоджується із доводами контролюючого органу, що фактичне здійснення господарської операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дірект роуд» відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку і складені формально з метою мінімалізації податкового навантаження і отримання необґрунтованої податкової вимоги.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань та про правомірність винесеного відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.01.2015 №0000232205, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 441,00 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 4009 грн. (4 450, 00 грн. - 441,00 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» (04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, 10-И, код ЄДРПОУ37146241) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 009,00 грн. (чотири тисячі дев'ять гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 18.08.2015