Постанова № 48632403, 12.08.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1709/15

12 серпня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області доПриватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Волинь" простягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Волинь" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період січень - травень 2015 року у сумі 25312,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Ухвалою від 22.06.2015 року відкрито провадження в адміністративні справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 08.07.2015 року, відкладено на 12.08.2015 року.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з'явились.

До початку судового розгляду позивач подав через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи без участі представника управління (вх. №13855/15 від 12.08.2015 року).

Представника відповідача було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду шляхом вручення повістки про виклик безпосередньо у суді по закінченню судового засідання 08.07.2015 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи, проте відповідач не забезпечив явку свого представника, про причини суду не повідомив.

За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 12.08.2015 року постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Волинь" як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області.

Позивачем відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" згідно з вимогами частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсії пенсіонерів ОСОБА_1 (1068,66 грн./міс.), ОСОБА_2 (1066,42 грн./міс.), ОСОБА_3 (1046,01 грн./міс.), ОСОБА_4 (142,35 грн./міс.), ОСОБА_5 (623,74 грн./міс.), ОСОБА_6 (1115,25 грн./міс.), які склали з січня 2015 року 2135,08 грн./міс. разом, з березня 2015 року 3947,18 грн./міс. разом, а з квітня 2015 року 5052,43 грн./міс. разом. Крім того, тими ж розрахунками відповідачу визначено до відшкодування суму фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку, яка склала 6969,95 грн., де 2092,02 грн. по ОСОБА_3, 284,70 грн. по ОСОБА_4, 1247,48 грн. по ОСОБА_5 та 3345,75 грн. по ОСОБА_6

Вказані пенсіонери працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах, перебувають на пенсійному обліку у позивача.

На день судового розгляду відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості з відшкодування місячної суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" за період січень - травень 2015 року у сумі 25312,15 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначались Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Крім того, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 1 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.7 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 1 статті 1 та абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Судом встановлено, що позивачем було направлено для відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме: за вих. №275/02 від 21.01.2015 року, який надіслано 22.01.2015 року та вручено відповідачу 23.01.2015 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи; за вих. №1479/02 від 18.03.2015 року, який надіслано 20.03.2015 року та вручено відповідачу 21.03.2015 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи; за вих. №2039/02 від 20.04.2015 року, який надіслано 24.04.2015 року та вручено відповідачу 25.04.2015 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працював у відповідача з 10.01.1985 року по 31.12.2005 року та з 02.06.2006 року по 07.12.2006 року трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві, що підтверджується довідкою за вих. №13 від 14.03.2013 року. Згідно довідки за вих. №3106 від 17.06.2015 року ОСОБА_3 перебуває на обліку у позивача та з 16.03.2012 року отримує пенсію за віком трактористам-машиністам (протокол 299 від 20.03.2012 року).

Згідно довідки за вих. №26 від 23.04.2013 року ОСОБА_4 працювала у відповідача дояркою з 28.07.1986 року по 23.08.1989 року і була безпосередньо зайнята у виробництві сільськогосподарської продукції, виконувала встановлені норми обслуговування. Згідно довідки за вих. №3105 від 17.06.2015 року ОСОБА_4 перебуває на обліку у позивача та з 12.09.2013 року отримує пенсію за віком жінкам-дояркам, свинаркам (протокол 2632 від 20.09.2013 року).

Також, ОСОБА_5 працював у відповідача трактористом-машиністом та перебуває на обліку у позивача (довідка за вих. №3185/04 від 02.07.2015 року), з 01.09.2014 року отримує пенсію за віком трактористам-машиністам в с/г (протокол 10845 від 21.10.2014 року).

Згідно довідки за вих. №80 від 21.09.2010 року ОСОБА_6 працював у відповідача з 02.09.1987 року по 31.12.2005 року та з 26.05.2006 року по 11.12.2006 року трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві. Згідно довідки за вих. №3107 від 17.06.2015 року ОСОБА_6 перебуває на обліку у позивача та з 18.08.2010 року отримує пенсію за віком трактористам-машиністам в с/г (протокол 1740 від 09.10.2010 року).

Крім того, як свідчать з матеріали справи, ОСОБА_7 працювала у відповідача з 01.01.1984 року по 31.03.1998 року та з 20.08.1998 року та на момент призначення пенсії 15.03.2004 року продовжувала працювати та отримує пенсію за віком як багатодітна мати у с/г виробництві (протокол 9124 від 24.06.2004 року), перебуває на обліку у позивача (довідка за вих. №3108 від 17.06.2015 року). Як підтверджено довідкою за вих. №667 від 22.02.2004 року, виданою Озерянською сільською радою Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_7 народила та виховала до 14-річного віку п'ятеро дітей: сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, дочку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2, дочку ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3, дочку ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4, дочку ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5

Також, згідно довідки за вих. №209 від 19.05.2005 року ОСОБА_2 працювала у відповідача з 05.02.1980 року по 31.12.1982 року, з 01.01.1985 року по 24.02.2004 року та з 18.03.2005 року по 30.04.2005 року, та народила та виховала до 14-річного віку п'ятеро дітей: дочку ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6, дочку ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_7, сина ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_8, дочку ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_9, сина ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_10, (довідка за вих. №639 від 23.02.2005 року видана Озерянською сільською радою Дубенського району Рівненської області). Згідно довідки за вих. №3109 від 17.06.2015 року ОСОБА_2 перебуває на обліку у позивача та з 23.05.2005 року отримує пенсію за віком як багатодітна мати у с/г виробництві (протокол 15223 від 31.05.2005 року).

Так, згідно з пунктом "ж" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 року №244, жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Право на пенсію на вказаних пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що пенсіонерки ОСОБА_7 та ОСОБА_2 працювали постійно в сільськогосподарському виробництві та народили та виховали до 14-річного віку п'ятеро дітей, а отже мають право на призначення дострокової пенсії за віком в силу пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а отже витрати на виплату і доставку виплаченої їм пенсії повинні відшкодовуватися роботодавцем.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період січень - травень 2015 року підтверджується доказами, наданими позивачем. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у яких зазначено суми пенсій, виплачених пенсіонерам, що підлягають до відшкодування відповідачем. Проте, відповідачем не внесено до органу Пенсійного фонду України місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень - травень 2015 року у сумі 25312,15 грн., доказів сплати суду не надано.

На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив, відповідних доказів суду не представив.

Відповідно до підпункту третього пункту 4 "Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", що затверджене постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №40/26485, Головне управління Пенсійного фонду України в області, яке разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах утворюють систему територіальних органів Фонду, зокрема, здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, а також стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Волинь" (інд. код. 30717754) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період січень - травень 2015 року у сумі 25312,15 грн. (двадцять п'ять тисяч триста дванадцять гривень 15 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.