Постанова № 48631318, 22.12.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2014 року Справа № 814/3570/14

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі, м. Житомир

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково – виробничого підприємства «ЗЕМЛЯ І ЖИТТЯ» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Науково – виробничого підприємства «ЗЕМЛЯ І ЖИТТЯ», м. Миколаїв

Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 155, 09 грн.,

в с т а н о в и в:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 155, 09 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків, але відповідну суму не сплатив.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Ухвала в адміністративній справі від 27.11.2014 року направлена за адресою відповідача, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачають з’ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Відповідно до положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково – виробничого підприємства «ЗЕМЛЯ І ЖИТТЯ» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Науково – виробничого підприємства «ЗЕМЛЯ І ЖИТТЯ» зареєстроване як страхувальник у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Житомирі.

Відповідно до п.п 4 п.7 прикінцевих положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 45 Закону № 1105, страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а саме щомісячно, в день одержання коштів на оплату праці.

Розмір страхових внесків обчислюються: для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб; Обчислення страхових внесків здійснюється на вищезазначені суми без урахування їх зменшення на суму податків, інших обов'язкових платежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, а також суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат тощо або на інші цілі за дорученням одержувача відповідно до п. 4.10 Інструкції № 36.

Відповідно до зданої звітності за 4 квартал 2010 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 155, 09 грн., яка ним не сплачена.

Ненадходження коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань перешкоджає своєчасному фінансуванню витрат матеріальної шкоди потерпілим , а також реалізації державної політики у с сфері страхування від нещасних випадків на виробництві , що в свою чергу порушує інтереси Держави.є

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, заперечення на позов або доказів погашення боргу суду не подав.

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та їх належить задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково – виробничого підприємства «ЗЕМЛЯ І ЖИТТЯ» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Науково – виробничого підприємства «ЗЕМЛЯ І ЖИТТЯ» (вул. Нікольська, 16-а, м. Миколаїв, 54030, код 32333121) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 155, 09 грн. (сто п»ятдесят п»ять гривень дев»ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа