Рішення № 48631007, 11.08.2015, Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

іменем України

"11" серпня 2015 р. 145/2378/14-ц

2/145/330/2015

Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючий суддя Ліщишина М. Ю.

за участю секретаря Віценко К.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Можайське» про стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що в березні 2014 року між ним, ОСОБА_1 та ТОВ «Можайське» було досягнуто згоди про те, що він, як засновник ТОВ «Можайське», надасть поворотно-фінансову допомогу товариству у сумі 105000 гривень.

Вказану домовленість сторони мали оформити договором № 8 про надання поворотної фінансової допомоги. У зв'язку з цим ОСОБА_1 І О. передав узгоджений з директором товариства ОСОБА_4 текст договору йому на підпис. Отримавши запевнення від ОСОБА_4, що договір буде ним підписаний і скріплений печаткою та, ідучи назустріч проханню ОСОБА_4 про необхідність внесення коштів у зв'язку з необхідністю поповнення обігових коштів товариства, ОСОБА_1 28 березня 2014 року вніс грошові кошти в касу банку «Укрсіббанк», в якому відкритий рахунок ТОВ «Можайське». Дані кошти були зараховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Можайське» №26008317206800.

Після отримання коштів ТОВ «Можайське» в особі його директора ОСОБА_4 відмовилося від підписання договору № 18 про надання поворотної фінансової допомоги та на протязі кількох місяців під різними приводами ОСОБА_4 намагався виманити у ОСОБА_1 оригінал квитанції про внесення ним коштів на рахунок товариства.

Вказане вище підтверджується: витягом з Державної реєстраційної служби від 13.08.2014 р., текстом договору № 8 про надання поворотної фінансової допомоги, банківською квитанцією № 18 від 28 березня 2014 року.

Оскільки договір № 18 від 27.03.2014 р. не підписаний сторонами, він є не укладеним, а це значить, що відповідач ТОВ «Можайське» отримав 105000 гривень без правової підстави.

На неодноразові звернення позивача до директора ТОВ «Можайське» ОСОБА_4 про повернення йому коштів, останній ухилявся від розмови на цю тему.

Крім того, із витягу з Державної реєстраційної служби від 18.11.2014 року

позивачеві стало відомо, що його вже немає серед засновників товариства, а засновниками

є лише директор ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5, а саме ТОВ

«Можайське» змінило своє місцезнаходження із смт Вороновиці на село Шендерів, вул.

Молодіжна, 1.

Просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Можайське», код ЄДРПОУ: 34610012 на користь позивача ОСОБА_1 105000 ( сто пять тисяч) гривень

Стягнути з ТОВ «Можайське» на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1293,60 грн.

26.05.2015 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій зазначає, що 28 березня 2014 року він вніс грошові кошти в сумі 105000 гривень в касу банку «Укрсіббанк» на розрахунковий рахунок ТОВ «Можайське» № 26008317206800.

Кошти відповідач отримав без будь-якої правової підстави, а тому відповідно до ст. 1212 ЦК України повинен був одразу повернути йому їх, але прострочив зобов»язання, і на даний час під різними приводами намагається затягти судовий розгляд та не повергає коштів.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Відповідач прострочив грошове зобов'язання за період з квітня 2014 року по день подання даної заяви.

Згідно з даними Держкомстату України за квітень 2014 індекс інфляції становив

103,3%, за травень 2014р. -103,8%, за червень 2014р. -101%, за липень 2014 р. -100,4%, за серпень 2014р.-100,8%, за вересень 2014 р - 102,9%, за жовтень 2014 р -102,4 %, за листопад 2014 р.- 101,9 %, за грудень 2014 р- 103%, за січень 2015 р.-103,1 %, за лютий 2015 р.- 105,3 %, за березень 2015р. - 110,8 %, а за квітень - 114 %.

За період з квітня 2014 р. по квітень 2015 року включно індекс інфляції розраховується 103,3 х 103,8: 100 = 107,2; 107,2 х 101:100= 108,3; 108,3 х 100,4 :100= 108,7

108,7 х 100,8 :100 =109,6; 109,6 х 102,9 :100 = 112,8; 112,8 х 102,4:100 =115,5

115,5x101,9:100= 118,1; 118,1x103:100=121,6; 121,6x103,1:100=125,4;

125,4х105,3: 100= 132; 132х110,8:100= 146,3; 146,3х1І4:100= 166,8

( розрахунок зроблено згідно з рекомендаціями Верховного Суду, викладеними в листі за № 62-97р від 03.04.97р).

Таким чином, індекс інфляції з квітня 2014 р. по квітень 2015 року включно складає 166,8 %.

Борг відповідача з урахуванням індексу інфляції становить: 105000 грн. х 166,8 % = 175140 грн.

Відповідач прострочив повернення коштів у сумі 105000 грн. з 1 квітня 2014 року по 30 червня 2015 року.

Сума 3 % річних за 1 рік (з 01.04.2014р по 31.03.2015р.) становить:

105000грн х 3 % = 3150 грн

Сума 3 % річних за 91 день 2015 року (з 01.04.2015 р. по 30.06.2015р. } обчислюється: 105000 грн. х 3 %: 365 днів х 91 день = 808 грн.

Всього відповідач повинен йому сплатити процентів на суму: (3150+808) = 3958 гривень.

Просить стягнути з ТОВ «Можайське» на його користь борг з урахування індексу інфляції у сумі 175140 гривень та проценти за час порушення виконання грошового зобов'язання у сумі 3958 гривень.

Стягнути з ТОВ «Можайське» судовий збір в сумі 2033,98 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити, додавши, що ОСОБА_1О будучи одним із засновників ТОВ «Можайське», не займав ніяких посад і не мав доступу до розпорядження коштами. Так як товариству були необхідні кошти, він з ОСОБА_4 домовилися про укладення договору про надання поворотної допомоги. Після зарахування коштів на рахунок підприємства він втратив можливість розпоряджатися ними, а ОСОБА_4 відмовився підписати договір. Його неодноразові звернення до ОСОБА_4 з приводу повернення коштів залишались без задоволення та відповіді. Потім у його відсутність він був виключений з членів ТОВ «Можайське», але протоколу зборів не надали. За рахунок ТОВ «Можайське» для власних потреб нічого не купував. Власного підприємства та складів не має.

Представники відповідача ТОВ «Можайське» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали суду заперечення в якому вказують, що викладені позивачем обставини не відповідають дійсності. Станом на березень 2014 року ТОВ «Можайське» не мало потреби в отриманні додаткового фінансування для поліпшення його господарської діяльності.

Відповідач не виявив бажання брати на себе фінансове зобов'язання запропоноване позивачем, а тому на поданому позивачем до матеріалів справи примірнику договору № 8 відсутні підписи сторін.

Позивач, навмисне, при внесенні грошових коштів на рахунок ТОВ «Можайське», в розділі призначення платежу зазначив: «Надання поворотно-фінансової допомоги засновником ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зг дог №8 від 27.03.2014 року ч-з ОСОБА_1», з метою в подальшому збагатитися за рахунок відповідача на значну суму грошових коштів.

Грошові кошти у розмірі 105 000 гривень надійшли на рахунок ТОВ «Можайське» 28 березня 2014 року, у відповідності до платіжного доручення № 18 від 28 березня 2014 року.

Проте, в цей самий день - 28 березня 2014 року, ОСОБА_1, для власного вжитку та обробляння особистих земель загальною площею 150 га, було використано наступні грошові кошти, що підтверджується випискою по рахунку № 26008317206800 з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року виданою АТ «Укрсиббанк»:

Рахунок № 366 від 26 березня 2014 року на загальну суму 60 384 (шістдесят тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 00 копійок - оплата товару (насіння соняшнику) 50 % на суму 30 192 (тридцять тисяч сто дев'яносто дві) гривні;

Рахунок № ЗП 1220 від 26 березня 2014 року на загальну суму 149 388 (сто сорок дев'ять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 06 копійок - оплата засобів захисту рослин 30 % на суму 44 816 (сорок чотири тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 42 копійки.

Вищезазначені кошти сплачувалися на підставі договору поставки пестицидів № ВН-П-27 від 26 березня 2014 року укладеного між ТОВ «БІЗОН-ТЕХ 2006» та ТОВ «Можайське», а також договору поставки насіння від 26 березня 2014 року укладеного між ТОВ «БІЗОН-ТЕХ 2006» та ТОВ «Можайське».

В подальшому, за розпорядженням ОСОБА_1, як співзасновника ТОВ

«Можайське» було оплачено і доставлено на його особисті склади, за рахунок коштів

ТОВ «Можайське», ряд закупівель на суму: 126 752 гривні 87 копійок.

Загальна сума витрачених ОСОБА_1 коштів становить 201 761 гривня 29 копійок.

Якщо брати до уваги посилання позивача на норми ст. 1212 ЦК України та ігнорувати те, що ТОВ «Можайське» не з власного бажання отримало ці грошові кошти, то сума безпідставно набутих коштів була в повному об'ємі повернута позивачу, шляхом закупівлі за ці кошти сільськогосподарського товару.

Позивачем було внесено на рахунок ТОВ «Можайське» грошові кошти в загальній сумі 105 000 гривень, а витрачено - 201 761 гривня 29 копійок, в зв'язку з чим, ОСОБА_1 має перед ТОВ «Можайське» заборгованість на суму - 96761 грн. 29 коп.

Окрім цього, один з постачальників - ТОВ «Бізон-ТЕХ 2006» надав ТОВ «Можайське» довідку про те, що у період співпраці ТОВ «Бізон-ТЕХ 2006» із ТОВ «Можайське», останнім у 2014 році були придбані і препарати, які не поставлялися на склади ТОВ «Можайське», а одразу передавалися на склади ОСОБА_1 Поставкою цих засобів від ТОВ «Бізон-ТЕХ 2006» займалася одна й та сама людина - ОСОБА_6.

Також, ТОВ «Можайське» надає суду копії платіжних доручень, що підтверджують рух коштів ТОВ «Можайське», а саме внесення грошових коштів ТОВ «Можайське» на рахунок ПП «Бізон-Тех 2006» за сільськогосподарські товари, які дійсно надходили на підприємство:

ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги: 70 140 грн.- індекс інфляції, а також 3958 грн. - 3 % річних, посилаючись при цьому на норму закону - ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Посилання на ч. 2 ст. 625 ЦК України - не має відношення до цивільно-правових відносин, що склалися між позивачем та відповідачем.

У справах про безпідставно набуті грошові кошти, застосовується ч. 1 ст. 536 ЦК України.

Відповідач не визнає викладені позивачем в його позовній заяві обставини, просить відмовити в її задоволенні.

Крім того, представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4Т пояснили, що кошти на рахунок ТОВ «Можайське» було внесено ОСОБА_1О без згоди ОСОБА_4. За вказівкою ОСОБА_1 головному бухгалтеру в цей же день було оплачено насіння соняшника. Кошти було використано і на закупівлю засобів захисту рослин, які не вирощувались на полях товариства «Можайське». Ці засоби відправлялись на склади ОСОБА_1 в м. Вінниця. Де знаходяться склади, міг би довідатися експерт при призначенні експертизи. Бондарчука виключено з членів товариства зборами від 04.09.2014 року.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що в 2014 році працював агрономом в ТОВ «Можайське». Засоби захисту рослин, які купували в «Бізон-ТЕХ » були внесені на поля ТОВ «Можайське». Випадків, щоб придбані ТОВ « Можайське» засоби захисту забрав ОСОБА_1, не було. Рух засобів, насіння він знає. ОСОБА_1 був одним із засновників товариства, ОСОБА_4 його постійно обманював і не розрахувався з ним. У нього самого ОСОБА_4 також позичив 32 тони соняшника і не повернув.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, вважає, що позов слід задовільнити частково, виходячи з наступного.

Позивач у справі ОСОБА_1 був одним із засновників ТОВ « Можайське» / а.с.6-8/.

28 березня 2014 року він вніс 105000 гривень в касу банку «Укрсіббанк» на розрахунковий рахунок ТОВ «Можайське» №26008317206800. Призначення платежу : «Надання поворотної фінансової допомоги засновником згідно договору № 8 від 27.03.2014 р.» / а.с.10/ .

Договір №8 від 27.03.2014 р. сторонами підписаний не був / а.с.9/.

Факт надходження коштів від позивача на рахунок ТОВ «Можайське» відповідачем не оспорюється..

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України « Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною та юридичною особою має бути укладений в письмовій формі.

Оскільки договір № 18 від 27.03.2014 р. не підписаний сторонами, він не є укладеним.

Тобто, відповідач у справі - ТОВ «Можайське» отримало 105000 гривень без правової підстави.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України «Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Кошти внесені позивачем на рахунок відповідача позивачу не повернуті.

Відповідач заявив, що кошти зараховувались без згоди товариства, і при відсутності потреби у них, але ОСОБА_1 вони не були повернуті. Позивач права розпорядження коштами ТОВ «Можайське» не мав і не мав права підпису платіжних документів.

Посилання відповідача на те, що позивачем ОСОБА_1 внесені на рахунок відповідача кошти використані для власних потреб, що один із постачальників - ТОВ «Бізон-ТЕХ 2006» надав ТОВ «Можайське» довідку про те, що у період співпраці ТОВ «Бізон-ТЕХ 2006» із ТОВ «Можайське», останнім у 2014 році були придбані і препарати, які не поставлялися на склади ТОВ «Можайське», а одразу передавалися на склади ОСОБА_1 не знайшло свого підтвердження в ході дослідження доказів у справі.

У довідці зазначено лише назви препаратів, які були придбані ТОВ «Можайське» у 2014 році, щодо не поставки їх на склади ТОВ « Можайське» чи передачі на склади ОСОБА_1 інформація відсутня. Усі видаткові накладні на отримання цих препаратів підписані представником ТОВ «Можайське» / а.с.141 146/, що свідчить про їх отримання..

Той факт, що відповідачем на посівних площах не вирощувались деякі культури, не виключає можливості закупівлі препаратів для них.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Тому суд не може ухвалити рішення, керуючись припущеннями.

Відповідачем було заявлено клопотання про допит в судовому засіданні свідків / головного бухгалтера підприємства та працівника ТОВ «Бізон-ТЕХ 2006» -ОСОБА_6В./, явку яких зобов»язалися забезпечити самостійно, але в подальшому відповідач від свого клопотання відмовився. Не надано відповідачем на вимогу суду і протоколу зборів від 04.09.2014 р. про виключення позивача із членів ТОВ «Можайське» так як, на його думку, це не має значення у даній справі.

Заява відповідача про наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед ТОВ «Можайське» в сумі - 96761 грн. 29 коп не є предметом розгляду даного спору.

Вимога позивача про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України - не може бути задоволена, так як ст. 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов»язання.

У справах про безпідставно набуті грошові кошти може бути застосована 1 ст. 536 ЦК України /За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами/.

Така вимога позивачем не ставиться.

Тобто, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 105000 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 60, 88, 212 215 ЦПК України, 525,625,629 ЦК України,

вирішив:

Позов задовільнити частково .

Стягнути з ТОВ «Можайське» / с. Шендерів, Тиврівського району Вінницької області, вул. Молодіжна,1 код ЄДРПОУ: 34610012/ на користь ОСОБА_1 105000 грн, та судовий збір в сумі 1050 грн., а всього 106050 ( сто шість тисяч п'ятдесят ) гривень .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ліщишина М. Ю.