Постанова № 48630926, 05.08.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2010 року 6598/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Виноградової О.І.,

при секретарі: Варданян О.В.,

за участю

представника позивача не з`явився,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомприватне підприємство «Людмила НБМ» до проРокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції визнання нечинним та скасування рішення від 10 липня 2009 р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, ВСТАНОВИВ:

приватне підприємство «Людмила НБМ» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач) про визнання нечинним та скасування рішення відповідача від 10 липня 2009 р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (далі оскаржуване рішення) (а.с. 4 - 5).

Представником відповідача до суду було подано заперечення до адміністративного позову (а.с. 32 - 34).

У судове засідання з`явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника позивача та за наявними матеріалами справи.

За таких обставин суд ухвалив розглянути дану справу за відсутності представника позивача та за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

У період з 12 червня по 6 липня 2009 р. відповідачем було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань дотримання валютного законодавства (далі перевірка).

За наслідками зазначеної перевірки було складено акт від 9 липня 2009 р. № 17/220-33208466 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання валютного законодавства термінів розрахунків позивача по контракту від 1 лютого 2008 р. № 02-02/08 з ЗАО ВТО «Юго - Запад», по контракту від 1 липня 2008 р. № 01-07-08 з ТОВ «Мегасервіс», по контракту від 19 вересня 2008 р. №0109/2008 з ЗАО ВТО «Юго - Запад», по контракту від 1 жовтня 2008 р. «01/102008 з ЗАО ВТО «Юго - Запад»(далі акт перевірки) (а.с. 8 - 17).

У розділі 4 «Висновок»акта перевірки зазначено, що перевіркою було виявлено факти порушення позивачем законодавства, а саме:

1) ненадходження оплати за поставку експортних операцій станом на 30 квітня 2009 р., чим порушено вимоги ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР (далі Закон № 185/94-ВР);

2) приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

На підставі акта перевірки було здійснено розрахунок пені за порушення термінів розрахунків по ЗЕД позивача, згідно з яким сума пені склала 177 539 грн 56 коп. (а.с. 25 - 26), та складено оскаржуване рішення, яким позивачу виставлено штрафні (фінансові) санкції у сумі 177 539 грн 56 коп. (а.с. 7).

У зв`язку з тим, що позивач вважає зазначене рішення незаконним, ним було подано позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 185/94-ВР, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 р. № 509-ХІІ (далі Закон № 509-ХІІ), Законом України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ), постановою Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 р.»від 21 травня 2009 р. № 502 (далі Постанова № 502) та Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 р. № 110, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за № 268/5459 (далі Інструкція № 268/5459).

Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 4 зазначеного Закону державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Як убачається з п. 1.5 ст. 1 Закон № 2181-ІІІ, штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або увигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Крім того, згідно з вимогами п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до вимог п. 1 ч. 6 ст. 11-1 зазначеного Закону позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Як убачається з ч. 7 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ, позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у ст. 11 цього Закону, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до вимог абз. 2 п. 1 ч. 1 Постанови № 502 органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р. установити обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням;

Згідно з вимогами п.п. 2.2 п. 2 Інструкції № 268/5459 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у т.ч. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені чинним законодавством України.

Відповідно до вимог п.п. 2.6 п. 2 зазначеної Інстркції рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - це рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право органам державної податкової служби застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

Як убачається з п.п. 6.3 п. 6 Інструкції № 268/5459, що органам державної податкової служби надано право у разі порушення валютного законодавства до платників податків застосовувати штрафні санкції та фінансові, у вигляді пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірах, визначених відповідними законодавчими актами.

Наявні матеріали справи свідчать, що позапланову перевірку було проведено на підставі інформації Білоцерківської філії ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»про порушення строків розрахунків за експортно - імпортними операціями станом на 1 червня 2009 р. (а.с. 24), наказу № 148-«ОД»(а.с. 23) та направлення № 160 (а.с. 22).

Під час перевірки було встановлено порушення позивачем вимог ст. 4 Закону № 185/94-ВР.

Внаслідок зазначених порушень відповідачем до позивача було зазтосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 177 593 грн 56 коп.

Судом враховано, що позивач не заперечує сам факт порушення ним норм Закону № 185/94-ВР.

Наведене свідчить, що оскаржуване рішення винесено правомірно.

Разом з тим, судом не може бути прийнято до уваги пояснення позивача про те, що відповідач не мав права застосовувати до нього штрафні санкції у вигляді пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі приймати рішення про застосування штрафних санкцій у вигляді пені, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, передбачених п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону № 509-ХІІ та п.п. 6.3 п. 6 Інструкції № 268/5459.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову приватного підприємства «Людмила НБМ»до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування рішення Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції від 10 липня 2009 р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її оголошення за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (ч. 3 ст. 254 КАС України).

Суддя О.І. Виноградова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 6 серпня 2010 р.