Рішення № 4863086, 18.09.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.09р.

Справа № 6/369-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОДОРІВ-ТЕРНОПІЛЬВТОРМЕТ", м. Ходорів, Львівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю НВКФ "ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 58 144, 52 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Тиндик Р.В., довіреність №78 від 01.09.2009р.;

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява та доповнення до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОДОРІВ-ТЕРНОПІЛЬВТОРМЕТ", м. Ходорів, Львівська область–далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю НВКФ "ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 58 144,52 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору купівлі-продажу металобрухту-далі по тексту-товару № 14/02 від 14.02.2008р.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 581,45 грн. держмита, 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

07.09.2009р. під час розгляду справи позивач звернувся до суду з доповненням до позовної заяви, у якому просить суд додатково, на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача на користь позивача - інфляційні у сумі –6 047,00 грн. і 3% річних у сумі –1 306,98 грн.

Враховуючи те, що відповідача належним чином судом було двічі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від: 14.08.2009р. та від 25.08.2009р., замовленою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, з адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

25.08.2009р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 10.09.2009р. у зв’язку з тим, що ні позивач, ні відповідач у судове засідання не з’явилися, витребувані судом документи без поважним причин не надали, та позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший строк.

10.09.2009р. на підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання та залучених у копіях до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару № 14/02 у відповідності з п.1.1 умов якого позивач передав, а відповідач отримав обумовлений умовами вищеназваного договору товар у кількості 127 140,00 кг загальною вартістю 128 144,52 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі товару від 31.10.2008р. на суму 67 628,00 грн. підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін та Актом приймання-передачі товару від 30.11.2008р. на суму 60 516,52 грн. підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін, який відповідач згідно п.5.3 умов вищеназваного договору зобов’язався оплатити протягом 3 банківських днів після відвантаження позивачем кожної партії товару, але в порушення умов вищеназваного договору відповідач навіть після отримання товару, відповідно до банківської виписки оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 70 000,00 грн., у зв’язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 58 144,52 грн., яку позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь яка підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання для огляду та залучених у копіях до матеріалів справи та визнається відповідачем по суті спору у повному обсязі в акті звірки взаєморозрахунків підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 01.02.2009р.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 581,45 грн. держмита, 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

07.09.2009р. під час розгляду справи позивач звернувся до суду з доповненням до позовної заяви у якому просить суд додатково, на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача на користь позивача - інфляційні у сумі –6 047,00 грн. і 3% річних у сумі –1 306,98 грн.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий та неоплачений товар у сумі 58 144,52 грн. повністю підтверджується умовами вищеназваного договору, банківськими виписками, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи та іншими матеріалами справи та актом звірки взаєморозрахунків підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 01.02.2009р., у зв’язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 58 144,52 грн., слід визнати обґрунтованими, визнаних відповідачем, а отже такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача викладені в доповненні до позовної заяви від 07.09.2009р., про збільшення позовних вимог за рахунок інфляційних у сумі 6 047,00 грн. та 3% річних у сумі 1 306,98 грн., у відповідності зі ст. 625 ЦК України, не можуть бути розглянуті і задоволені судом виходячи з наступного:

- відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог;

- як вбачається з матеріалів справи, звернувшись з заявою про збільшення позовних вимог, позивач фактично доповнив підстави та предмет позову, збільшивши суму позовних вимог на суму інфляційних та річних, які не були заявлені до стягнення позивачем у позовній заяві;

- відповідно до підпункту 3.7 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача; зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача; одночасна зміна і предмету і підстав позову не допускається; під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві;

- згідно із частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 581,45 грн. держмита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми "ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС" (49061, м. Дніпропетровськ, вул. Котляревського, б. 5, кв. 28, код ЄДРПОУ 31136772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОДОРІВ-ТЕРНОПІЛЬВТОРМЕТ" (81750, Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Коновальця, буд. 27, код ЄДРПОУ 32478054) 58 144,52 грн. (п`ятдесят вісім тисяч сто сорок чотири гривень 52 коп.) - основного боргу, 581,45 грн. (п'ятсот вісімдесят одна гривень 45 коп.) - держмита, 315,00 грн. (триста п’ятнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано 14.09.2009р.