Постанова № 48630821, 09.12.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2010 року 4210/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Виноградової О.І.,

при секретарі: Варданян О.В.,

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Палєтекс»до проДержавної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області скасування податкового повідомлення-рішення від 13 січня 2010 р.,

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Палєтекс»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 13 січня 2010 р. № 0000023500/3 (далі повідомлення - рішення).

19 квітня 2010 р. представником позивача було подано уточнення до позовної заяви (а.с. 16 - 17), а 27 липня 2010 р. представником відповідача ? заперечення на адміністративний позов (а.с. 37 - 40).

У судовому засіданні 9 грудня 2010 р. представником позивача подано письмові пояснення на заперечення (а.с. 154 - 156) та заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 184).

У судове засідання з`явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на те, що документи, видані товариством з обмеженою відповідальністю «Ревентон»(далі ТОВ «Ревентон») та товариством з обмеженою відповідальністю «Кові-тос»(далі ТОВ «Кові-тос») є законною підставою для включення зазначених в них сум до валового доходу та податкового кредиту.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що позивачем неправильно віднесено до податкового кредиту за квітень-листопад 2008 р. суми, зазначені у накладних, які від імені ТОВ «Ревентон»та ТОВ «Кові-тос»було підписано невстановленими особами.

Суд у судовому засіданні, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив таке.

У період з 4 по 15 червня 2009 р. відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Ревентон»та ТОВ «Кові-тос»за період з 1 січня по 31 грудня 2008 р., за результатами якої 15 червня 2009 р. складено акт № 9/35-022/31429755 (далі акт перевірки) (а.с. 49 - 68).

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 3.4 р. 3 Порядку заповнення і надання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за № 250/20549 (далі Порядок № 250/20549) та п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), в результаті чого занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість за період з 1 січня по 31 грудня 2008 р. у сумі 1 307 088 грн 63 коп. (а.с. 67).

13 січня 2010 р., на підставі акта перевірки та за результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача, відповідачем винесено оскаржуване повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобовязання за основним платежем 1 307 488 грн 63 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 653 744 грн 32 коп. (а.с. 181).

У звязку з незгодою з цим рішенням позивачем було подано до суду даний адміністративний позов.

Правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, судом надано з урахуванням наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Законом № 168/97-ВР, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2001 р. № 2181-III (далі Закон №2181-III ) та Порядком № 250/20549.

Відповідно до вимог п. 3.4 р. 3 Порядку № 250/20549 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в

декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім

фізичних осіб) ? підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному

законодавством.

Згідно з вимогами п. 1.3. ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку,

що сплачується покупцем або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до вимог п. 1.7 ст. 1 названого Закону податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Крім того, відповідно до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у

продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від

оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік

(номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку

до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Як убачається з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку.

Згідно з п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Зокрема, відповідно до вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не дозволяється включення до податковою кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними.

Наявні матеріали справи свідчать, що 26 березня 2008 р. між позивачем та ТОВ «Ревентон»укладено договори № 7-заг та № 8-пд (далі відповідно договори № 7-заг та № 8-пд) (а.с. 129 - 130).

Згідно з договором № 7-заг ТОВ «Ревентон»(продавець) зобовязався продати позивачу (покупець) пиломатеріали та піддони в кількості та за ціною, що зазначається рахунками-фактурами (а.с. 129).

Зазначений договір та всі документи, видані ТОВ «Ревентон»на його виконання, було підписано ОСОБА_3 (а.с. 125 - 129, 131 - 132).

Зокрема, на виконання умов договорів ТОВ «Ревентон»виписані видаткові та податкові накладні (а.с. 115 - 128).

Крім того, матеріали справи свідчать, що будь-який господарський договір між позивачем і ТОВ «Кові-тос» був відсутній.

Згідно з поясненнями представників сторін у судовому засіданні усі документи від імені ТОВ «Кові-тос»було підписано ОСОБА_4

Проте, як убачається з постанови Вишгородського районного суду Київської області від 24 березня 2009 р. у кримінальній справі № 1-119/09, громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили умисні дії, які полягали у вчиненні фіктивного підприємництва, тобто створення субєктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, чим заподіяно велику матеріальну шкоду державі (а.с. 34).

Так, в період 2006-2008 р.р. названими особами на території Київської області було створено ряд субєктів підприємницької діяльності, серед яких ТОВ «Ревентон»та ТОВ «Кові-тос».

Під час розгляду даної кримінальної справи судом було встановлено, що зазначені товариства були створені з метою здійснення незаконної діяльності, яка полягала в документальному оформленні безтоварних операцій, що давало змогу незаконно формувати податковий кредит та валові витрати легально діючим субєктам підприємницької діяльності, тим самим зменшуючи обєкт оподаткування та, відповідно, суми податків, які повинні сплачуватись до бюджету (а.с. 34 - 35).

Крім того, у названій постанові зазначено, що громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом з невстановленими слідством особами в повному обсязі реалізували свою мету, спрямовану на прикриття незаконної діяльності ТОВ «Ревентон»та ТОВ «Кові-тос». Рішення про створення названих субєктів підприємницької діяльності приймались за вказівкою ОСОБА_5, печатки та реєстраційні документи цих підприємств після їх реєстрації в органах державної влади передавалися ОСОБА_6

В дійсності особи, що формально були засновниками та керівниками, не мали на меті займатися фінансово-господарською та іншою підприємницькою діяльністю, документи фінансово-господарської діяльності та податкової звітності не складали, печатками не користувалися. Виготовленням зазначених документів займалася гр. ОСОБА_7 під безпосереднім керівництвом гр. ОСОБА_6 за вказівкою гр. ОСОБА_5

Крім того, в межах кримінальної справи № 78-1143 було проведено судово-економічну експертизу (а.с. 157 - 175). Згідно з висновком даної експертизи від 21 вересня 2009 р. № 0003 висновки акту документальної невиїзної перевірки позивача № 9/35-022/31429755 від 15 червня 2009 р. щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Ревентон»та ТОВ «Кові-тос»за період з 1 січня по 31 грудня 2008 р. в частині заниження податкових зобовязань по податку на додану вартість у розмірі 1 307 488 грн 63 коп. підтверджується в повному обсязі (а.с. 175).

Судом також враховано, що частина наданих відповідачем документів (копії документів, які містяться у кримінальній справі № 1-119/09) не підписано представниками зазначених в них субєктів господарської діяльності (а.с. 116, 117, 119, 125, 133 - 147).

До того ж судом встановлено, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні та акти виконаних робіт по завантаженню та розвантаженню товару, який, за твердженням позивача, було поставлено на його адресу ТОВ «Ревентон»та ТОВ «Кові-тос».

Зазначені обставини у судовому засіданні підтвердив свідок директор позивача ОСОБА_8 (а.с. 187 - 189).

Крім того, 26 вересня 2008 р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва складено акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 6800, а господарські операції з придбання позивачем товарів у названого товариства датовані жовтнем-листопадом 2008 р., тобто після анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, коли ТОВ «Ревентон»не мало права на видачу податкових накладних (а.с. 152).

Отже, позивачем необґрунтовано було занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість у період з 1 січня по 31 грудня 2008 р. на суму 1 307 088 грн 63 коп., зокрема: за квітень ? 285 927 грн 50 коп.; за травень ? 230 563 грн 15 коп.; за червень ? 257 887 грн 72 коп.; за липень ? 284 948 грн 62 коп.; за серпень ?? 31 717 грн 23 коп.; за жовтень ? 153 623 грн 60 коп.; за листопад ? 62 820 грн 81 коп.

У звязку з допущеними позивачем порушеннями вимог Закону № 168/97-ВР, відповідачем на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III було застосовано штрафну санкцію у сумі 653 544 грн 32 коп.

Наведене свідчить, що оскаржуване повідомлення-рішення відповідачем було винесено правомірно.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Палєтекс»до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 січня 2010 р. № 0000023500/3 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів в порядку, встановленому ст.ст. 185-187, 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 грудня 2010 р.

Суддя О.І. Виноградова