Постанова № 48630554, 08.12.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2010 року 3222/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Виноградової О.І.,

при секретарі: Варданян О.В,

представник позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Бізнес Авіація»до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 3 серпня 2009 року № 0000332302/0ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Бізнес Авіація»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногрвардійському районі міста Дніпропетровська (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 3 серпня 2009 р. № 0000332302/0 (далі повідомлення - рішення) (а.с.4-9).

3 червня 2010 р. представником відповідача до суду було подано заперечення на адміністративний позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі у звязку з відсутністю у позивача підстав для віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість (надалі- ПДВ) у сумі 969 411 грн. 00 коп. (а.с.166).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на те, що кошти, які надійшли від підприємств товариства з обмеженою відповідальністю «Промточмеханіка»(далі ? ТОВ «Промточмеханіка») у сумі 787 374 грн 77 коп., приватного підприєства «Соллент»(далі ? ПП «Соллент») у сумі 72 002 грн 66 коп., приватного підприємства «Лонфіт» ( далі ? ПП «Лонфіт») у сумі 110 034 грн 00 коп., до податкового кредиту було включено на підставі відповідних податкових накладних та актів.

Представник відповідача в судове засідання повторно не прибув, повідомлявся судом про час та місце розгляду справи належним чином.

Представник позивача проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував.

За таких обставин, суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, встановив таке.

29 серпня 2005 р. позивач був зареєстрований як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом № 054122 (а.с. 12), а 30 червня 2008 р. ? взятий на податковий облік у відповідача за № 6826.

У період з 22 червня по 7 липня 2009 р. відповідачем була проведена документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30 серпня 2005 р. по 31 березя 2009 р., за результатами якої 7 липня 2009 р. було складено акт № 4286/23-1-12/33717695 (далі акт перевірки) (а.с. 25 - 62).

3 серпня 2009 р., на підставі висновків вказаного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000332302/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання за платежем ПДВ у сумі 1 938 822 грн. 00 коп., в тому числі 969 411 грн. 00 коп. ? основний платіж, 969 411 грн. 00 коп. (а.с.10).

Не погоджуючись із названим рішенням позивачем подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України № 168/97-ВР, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1993 року № 334/94 - ВР (далі - ОСОБА_2 № 334/94 - ВР), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення), Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (далі Порядок).

Так, відповідно до п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу ? сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з вимогами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку, товарного чеку в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як убачається з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 названого Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог п.п. 7.4.5 п.7.4 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями.

Водночас, згідно з вимогами п. 6.2 цього Порядку податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість, а дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Крім того, згідно з вимогами абз. 3 п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з вимогами п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1, 2.4 п. 2 Положення первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як вбачається з п. 18 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою здійснювати поставку товарів (послуг) та скріпляються печаткою такого платника податків, а дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Згідно з вимогами п. 1.3. ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до вимог п. 1.7 ст. 1 даного Закону податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Крім того, відповідно до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Як вже зазначалося, податкове зобовязання позивачу було нараховано у звязку віднесення ним до складу податкового кредиту ПДВ, який нарахований на платежі, здійснені позивачем за придбання послуг у: ПП «Лонфіт»(110 034 грн 00 грн.), ПП «Соллент» (72 002 грн 66 коп.), ТОВ «Промточмеханіка»(787 374 грн 77 коп.).

При вирішенні даної справи судом враховано наступне.

Згідно з наказом позивача від 5 січня 2010 р. ОСОБА_3 призначено виконуючим обовязки директора товариства (а.с. 11). До цієї дати, згідно зі статутом позивача, єдиним його учасником була ОСОБА_4 (а.с. 14, 23).

Однак, згідно з наявними в матеріалах справи поясненнями названої особи, про те, що вона є засновником позивача ОСОБА_4 вперше дізналась від працівників відповідача в червні 2009 р. Документи, необхідні для реєстрації позивача, нею було підписано на прохання невідомої особи на імя Юрій та за винагороду в сумі 250 грн., крім того, в подальшому нею було відкрито розрахунковий рахунок в банку (а.с. 202).

Крім того, наявні матеріали справи свідчать про таке.

I. Стосовно документів, які було видано ПП «Лонфіт».

За твердженням позивача, 5 січня 2007 р. між позивачем (замовник) та ПП «Лонфіт»(виконавець) було укладено договір про надання послуг з організації чартерних авіарейсів № 01-05/07, згідно з яким виконавець був зобовязаний надавати замовнику послуги з організації авіаперевезень пасажирів на території України, СНГ та за її межами.

Проте, текст даного договору позивачем суду надано не було, а посилання його представника на те, що договір було вилучено працівниками податкової міліції, жодним доказом не підтверджено.

Судом також встановлено, що всі документи від імені ПП «Лонфіт» було підписано ОСОБА_5, яка являється його засновником та головним бухгалтером цього підприємства.

Разом з тим, згідно з поясненнями ОСОБА_5, вона ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Лонфіт» не мала та не має, зокрема, угод, банківських та бухгалтерських документів, а також податкову звітність ПП «Лонфіт» не підписувала, де знаходиться офіс названого підприємства не знає. Про позивача ніколи не чула і його директора ОСОБА_3 не знає (а.с.37 ).

До того ж позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження виконання ПП «Лонфіт»послуг з організації авіаперевезень пасажирів (актів виконаних робіт, приймання-передачі послуг тощо).

II. Стосовно документів, які було овидано ПП «Соллент».

Позивачем не було надано суду договору з ПП «Соллент», а посилання його представника на те, що даний договір було вилучено працівниками податкової міліції, жодним доказом не підтверджено.

На обґрунтування позовних вимог позивачем було надано копії податкових накладних, виданих ПП «Соллент». Зазначені накладні завірені представником позивача ОСОБА_6, яка, згідно з написом на зазначених документах, діє за довіреністю від 6 квітня 2010 р. (а.с. 105 - 124). Проте, жоден з цих документів печаткою позивача не завірений, а довіреності на імя ОСОБА_6 позивачем суду надано не було.

Зазначені податкові накладні від імені ПП «Соллент»було підписано ОСОБА_7, який згідно з реєстраційними даними є директором та головним бухгалтером названого підприємства.

Однак, згідно з наявними в матеріалах справи поясненнями названої особи, він працює водієм таксі з 2003 р., являється приватним підприємцем, зареєстрованим в Державною податковою інспекцією Ленінського району м. Дніпропетровська. Про те, що він є директором та засновником ПП «Соллент»йому нічого невідомо, господарської діяльності як директор названого товариства він не здійснював, жодних документів від імені директора ПП «Соллент»не підписував (а.с. 196-199).

III. Стосовно документів, які було видано ТОВ «Промточмеханіка».

Позивачем не було надано суду договору з ТОВ «Промточмеханіка», а посилання його представника на те, що даний договір було вилучено працівниками податкової міліції, жодним доказом не підтверджено.

На обґрунтування позовних вимог позивачем було надано копії податкових накладних, виданих ТОВ «Промточмеханіка». Проте, частина з цих накладних не завірена печаткою названого товариства (а.с. 128 - 130, 136,141,146), а частина завірена печаткою, яка не дозволяє ідентифікувати юридичну особу, якій ця печатка належить (а.с. 142 - 145).

Крім того, як убачається зі зазначених податкових накладних, їх було підписано ОСОБА_2

Проте, як убачається з наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_2, вона була директором та бухгалтером ТОВ «Промточмеханіка»до жовтня 2008 року, доки товариство не визнали банкрутом. До того, з дати реєстрації товариства, лише вона мала право підпису первинних, бухгалтерських та фінансових документів. Печатка товариства завжди зберігалася у неї в сейфі та нікому не передавалась. Жодних угод з позивачем вона не укладала та не підписувала, директора позивача не знає (а.с.200-201).

Крім того, акт № ОО-0222/01 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 22 лютого 2008 р. в сумі 70 498 грн 00 коп. (без ПДВ) було затверджено директором позивача ОСОБА_3, однак, згідно з наказом позивача № ВК 05-01/10 ОСОБА_3 було призначено виконуючим обовязки директора лише 5 січня 2010 р.

До того ж даний наказ підписано ОСОБА_4 (а.с. 11), яка, як убачається з її пояснень, з ОСОБА_3 не знайома (а.с. 202).

Наведене свідчить, що позивачем неправомірно (на порушення вимог пп.7.2.4, п.п. 7.2.6, п.7.2, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР) було внесено до складу податкового кредиту:

- за серпень - вересень 2008 р. ПДВ, повязаний з придбанням послуг у ПП «Лонфіт», в сумі 110 034 грн 00 коп.;

- за лютий 2006 р. квітень 2008 р. ПДВ, повязаний з придбанням послуг у ПП «Соллент», в сумі 72 002 грн 66 коп.;

- за період з 1 жовтня 2006 р. по 31 березня 2008 р. ПДВ, повязаний з придбанням послуг у ТОВ «Промточмеханіка», у сумі 3 936 873 грн 98 коп.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як убачається з вимог п.п. 17.1.3, п.17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у разі, якщо контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, коли дані перевірки свідчать про заниження або завищення суми податкових зобовязань платника, заявлених у деклараціях, такий платник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку (збору, обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятидесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв відповідно до вимог, передбачених п.п. 17.1.3, п.17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, а, отже, повідомлення - рішення № 0000332302/0 винесене ним правомірно.

Водночас, судом не може бути взято до уваги посилання позивача на те, що штрафні санкції відповідачем було нараховано у розмірі, який перевищує відсоток, встановлений п.п. 7.1.3 ст. 7 Закону № 2181-III, оскільки, згідно з вимогами п.п. 17.1.6 ст. 17 названого закону, якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені обєкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобовязання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення, сплачує штраф у розмірі 50% від суми недоплати, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За наведених обставин, відсутність в оскаржуваному повідомленні-рішенні посилання на п.п. 17.1.6 ст. 17 Закону № 2181-III не може бути підставою для його скасування.

Крім того, суд не може взяти до уваги посилання позивача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 р. у справі № 2а-17005/09/0470, оскільки вона не набрала законної сили.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 185 - 187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Бізнес Авіація»до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі міста Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 3 серпня 2009 року № 0000332302/0 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів в порядку, встановленому ст.ст. 185-187, 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 грудня 2010 р.

Суддя О.І. Виноградова