Постанова № 48630203, 06.08.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року Справа № 808/3512/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до : Орджонікідзевського відділу ДВС Маріупольського МУЮ

про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

за участі представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Орджонікідзевського відділу ДВС Маріупольського МУЮ про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Орджонікідзевського ДВС Маріупольського МУЮ Трофименко К.В. щодо прийняття постанов від 13.05.1015 про відкриття виконавчого провадження ВП № 47507504, від 20.05.2015 про стягнення виконавчого збору в ході виконавчого провадження ВП № 47507504 та від 22.05.2015 про арешт коштів боржника ході виконавчого провадження ВП № 47507504 та зобов'язання відповідача закрити виконавче провадження ВП № 47507504, відкрите 13.05.2015 на підставі виконавчого листа №808/7085/14, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 01.04.2015, та переслати виконавчий документ за належністю до Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, старшим державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського МУЮ Трофименко К.В. дії щодо з'ясування адреси реєстрації Позивача, як боржника у виконавчому провадженні, вчинені не були, внаслідок чого виконавче провадження помилково відкрито за підвідомчістю, виконання виключно стягувачем. У ФОП ОСОБА_1 на території Орджонікідзевського району м. Маріуполя відсутнє як місце проживання, так і місце державної та податкової реєстрації, місце роботи та будь-яке майно, що могло б слугувати підставою для відкриття виконавчого провадження або здійснення виконавчих дій.

На адресу позивача не надсилалась постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2015, що не дає державному виконавцю законодавчо визначених підстав для винесення 20.05.2015 постанови про стягнення виконавчого збору.

Зважаючи на викладене, позивач просив позов задовольнити у повному обсязі та зобов'язати відповідача закрити виконавче провадження ВП № 47507504.

Ухвалою суду від 27.07.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/3512/15, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 06.08.2015.

В судове засідання 06.08.2015 позивач не прибув. Направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач в судове засідання не прибув. Направив на адресу суду письмові заперечення, згідно яких вказав, що 13.05.2015 керуючись ст.ст. 17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з наданням добровільного строку 7 днів для виконання постанови, копію постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено боржнику.

У виконавчому документі № 808/7085/14 від 01.04.2015р. зазначено, що місце мешкання боржника: АДРЕСА_1. та відсутні інші відомості про можливе місце мешкання або реєстрації боржника. Тобто виконавчий документ пред'явлений за місцем виконання та виконавче провадження відкрито в рамках чинного законодавства. У державного виконавця не було законних підстав для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі и. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

20.05.2015р. на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від суми заборгованості за виконавчим документом.

У матеріалах виконавчого провадження відсутнє документальне підтвердження про нове місце мешкання боржника та державний виконавець не має законних підстав для направлення виконавчого документа для подальшого виконання за п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідно до п.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь в справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, згідно якої неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників відповідача та третьої особи.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у т.ч. на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" визначено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Він здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

За приписами ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. Відповідно до вимог ч. 2 цією норми, державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як свідчать матеріали справи, на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавчий лист № 808/7085/14 від 01.04.2015, виданий Запорізьким окружним адміністративним судом, про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Маріуполь заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 16 455,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів.

13.05.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з наданням добровільного строку 7 днів для виконання постанови.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

20.05.2015 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від суми заборгованості за виконавчим документом.

Стаття 30 вказаного Закону визначає, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримано боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у виконавчому документі № 808/7085/14 від 01.04.2015р. зазначено, що місце мешкання боржника: АДРЕСА_1.

Однак, у ФОП ОСОБА_1 на території Орджонікідзевського району м. Маріуполя відсутнє як місце проживання, так і місце державної та податкової реєстрації, місце роботи та будь-яке майно, що могло б слугувати підставою для відкриття виконавчого провадження або здійснення виконавчих дій.

Як встановлено судом, відповідно до даних паспортної реєстрації ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2) був зареєстрований за постійним місцем проживання в АДРЕСА_2 і прийнятий на податковий облік ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у реєстраційній справі фізичної особи - підприємця зокрема зберігаються документи, що подаються для проведення державної реєстрації зміни місця проживання фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Також ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено зміст відомостей про фізичну особу - підприємця, який включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у формі відкритого доступу через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, до актуальних на момент запиту та на визначену дату відомостей Єдиного державного реєстру шляхом їх пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування

Також згідно ч. 4. ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» органи державної влади та суди безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Частиною 8 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що порядок доступу до відомостей Єдиного державного реєстру через веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, встановлюється Міністерством юстиції України.

Таким чином орган державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не був нічим обмежений для отримання з офіційного сайту інформації про місце державної реєстрації Позивача, яке відповідає його місцю проживання, як юридичної особи.

Проте вказаних дій Відповідачем вчинено не було, адресу державної реєстрації ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) не перевірено.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Таким чином, відкриття виконавчого провадження з порушенням підвідомчості, без з'ясування адреси Позивача, що мало наслідком неповідомлення ФОП ОСОБА_1 про виконавче провадження, мало своїм наслідком порушення прав сторони виконавчого провадження, передбачених ч. 1 ст. 6, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Проте, в порушення вимог ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» постанова старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського МУЮ від 13 травня 2015 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 47507504 ФОП ОСОБА_1 за постійним місцем проживання та внесеною до ЄДР податковою адресою суб'єкта господарювання по вул..Новомосковській, 123 у м. Запоріжжі не надсилалась.

За приписами ч. 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 18.06.2015 звертався до Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського МУЮ за роз'ясненнями, щодо відкриття виконавчого провадження відносно нього.

Орджонікідзевським ВДВС Маріупольського МУЮ відмовлено позивачу у закритті виконавчого провадження та надіслання його за належністю до Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ, зазначивши про необхідність звернення до суду для вирішення зазначеного питання.

Таким чином, з огляду на викладені вище обставини, не зважаючи на визначені п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для закінчення помилково відкритого виконавчого провадження з направленням виконавчого документа за належністю, державним виконавцем вказаних дій вчинено не було, у зв'язку з чим постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню в судовому порядку з закриттям виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження мають право звернутись до суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їх права, свободи чи інтереси.

Суд також бере до уваги, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи зазначені у частині 2 статті 162 КАС способи захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що вони не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись вимогами ч. 2 ст. 11 КАС України, а також системного аналізу вищевказаних правових норм, суд зазначає, що в даному випадку відповідачами не дотримано вимог закону про захист охоронюваних прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги те, що відповідач безпідставно вчинив дії щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 47507504 без врахування місця та підвідомчості виконання рішення, чим порушили права позивача, а порушені права позивача підлягають судовому захисту, суд дійшов висновку покласти на відповідача обов'язок вчинити відповідні дії згідно законодавства України щодо закриття виконавчого провадження та передачі виконавчого документу за належністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167, 181 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Орджонікідзевського ДВС Маріупольського МУЮ Трофименко К.В. щодо прийняття постанов від 13.05.1015 про відкриття виконавчого провадження ВП № 47507504, від 20.05.2015 про стягнення виконавчого збору в ході виконавчого провадження ВП № 47507504 та від 22.05.2015 про арешт коштів боржника ході виконавчого провадження ВП № 47507504.

Зобов'язати Орджонікідзевський відділ ДВС Маріупольського МУЮ закрити виконавче провадження ВП № 47507504, відкрите 13.05.2015 на підставі виконавчого листа № 808/7085/14, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 01.04.2015, та переслати виконавчий документ за належністю до Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2) судові витрати у розмірі 73,08 (сімдесят три гривні 08 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя О.М. Нечипуренко