Постанова № 48629784, 12.08.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2015 р. Справа № 805/2593/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

10 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» як уповноваженої особи Договору про спільну діяльність від 29 лютого 2012 року № 006/12

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 8 серпня 2014 року № 0001431501

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» як уповноваженою особою Договору про спільну діяльність від 29 лютого 2012 року № 006/12 заявлено позов до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 8 серпня 2014 року № 0001431501.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що підприємством були дотримані всі діючі норми податкового законодавства, що регулюють подання уточнюючого розрахунку у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок. Письмовою заявою, отриманою судом 20 липня 2015 року позивач просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач надав суду письмові заперечення, проти позовних вимог заперечує, зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства. Також відповідач наполягає на тому, що позивач помилково вважає, що уточнює самостійно виявлені помилки, оскільки таке уточнення було здійснено позивачем за результатами документальної перевірки та прийнятого за її наслідками податкового повідомлення-рішення, що було залишено без змін в судовому порядку. У письмовій заяві від 20 липня 2015 року відповідач просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

29 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою діяльністю «Слов'янська солевидобувна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» був укладений договір № 006/12 про спільну діяльність (простого товариства). З 20 березня 2012 року Договір про спільну діяльність від 29 лютого 2012 року взятий на податковий облік, що підтверджується довідкою, з 27 червня 2012 року Договір про спільну діяльність від 29 лютого 2012 року отримав свідоцтво платника податку на додану вартість № 200112453. Згідно з пунктом 5.2 договору керівництво спільною діяльністю і ведення бухгалтерського обліку доручається Товариству з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна».

28 березня 2014 року позивачем були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок в порядку статті 50 Податкового кодексу України за серпень, вересень, жовтень,листопад, грудень 2013 року.

25 квітня 2014 року відповідачем здійснена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2014 року, яким уточнюються показники податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, за наслідками якої складений акт № 460/05-22-22-02/54.

8 серпня 2014 року за результатами камеральної перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0001431501, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання на 342036 грн. за платежем: податок на додану вартість, в тому числі за основним платежем 228024 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 114012 грн. за порушення пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, пункту 6 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 13 листопада 2013 року № 678, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року за № 2094/24626 (надалі - Порядок № 678), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем неправомірно відображено в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2013 року збільшення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 3786916 грн. (рядок 21.2) та відповідно рядки 22, 24 у розмірі 3558892 грн. та зменшення суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на 228024 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що подання позивачем 28 березня 2014 року уточнюючих розрахунків, відповідно до яких внесені виправлення показників декларацій з податку на додану вартість за серпень-грудень 2013 року, спричинили наступні обставини.

19 листопада 2013 року відповідачем був складений акт № 1695/15-1/541645436 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування платником податків - Договір про спільну діяльність від 29 лютого 2012 року - Уповноважена особа - ТОВ «Руссоль-Україна», від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2013 року. За результатами перевірки 26 листопада 2013 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007421501, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3786916 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 946729 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року в адміністративній справі № 805/17044/13-а ТОВ «Руссоль-Україна» було відмовлено у задоволенні позову до Слов'янської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2013 року № 0007421501. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року постанова Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року була залишена без змін.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до розділу 4 Порядку № 678 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу.

Як вбачається з позовної заяви та додаткових письмових пояснень позивача від 10 серпня 2015 року, позивач при поданні уточнюючих розрахунків керувався саме вищенаведеними нормами статті 50 Податкового кодексу України та розділом 4 Порядку № 678. Однак, суд, встановивши та дослідивши вищенаведені фактичні обставини справи, приходить до висновку, що позивач помилково вважає, що у спірних правовідносинах має місце виправлення самостійно виявлених платником податків, що є наслідком подання уточнюючих розрахунків в порядку статті 50 Податкового кодексу України.

Розділ 5 Порядку № 678 регулює порядок заповнення податкової декларації. Відповідно до підпункту 6 пункту 4 розділу 5 Порядку № 678 рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Отже, зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3786916 грн. за результатами документальної перевірки мало бути відображено позивачем в декларації з податку на додану вартість в порядку, визначеному підпунктом 6 пункту 4 розділу 5 Порядку № 678, а не відповідно до розділу 4 Порядку та пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України як виправлення уточнюючим розрахунком самостійно виявлених помилок.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Як було зазначено вище, відповідачем була зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 26 листопада 2013 року, яке було залишено без змін в судовому порядку, внаслідок чого спірним податковим повідомленням-рішенням від 8 серпня 2014 року відповідачем застосований штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання за повторне визначення суми податкового зобов'язання протягом 1095 днів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 8 серпня 2014 року № 0001431501, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» як уповноваженої особи Договору про спільну діяльність від 29 лютого 2012 року № 006/12 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 8 серпня 2014 року № 0001431501 відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 12 серпня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.