Рішення № 4862251, 18.09.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр. Миру, 20, тел. 67-88-53

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

17 вересня 2009р. справа № 4/17

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

01030, м.Київ, б-р Т.Шевченка, 18

в особі Центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії ВАТ

“Укртелеком“, 14000, м.Чернігів, вул.Коцюбинського, 50а

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігів-Ресурси”

14027,м.Чернігів. вул.Шевченка, 105-а

про стягнення 843,71 грн.

Суддя М.Г.Тимченко ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Прохоренко М.М.- довіреність від 21.07.08р.

Відповідача : Тимченко В.М. –директор; Тимченко Ф.І. –довіреність від 17.09.09р.

08.09.09р., 15.09.09р. у судовому засіданні оголошувалася перерва.

Суть спору:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 843,71 грн., з яких 779,05 грн. боргу за надані послуги бізнес-мережі; 36,99 грн. пені; 08,19 грн. 3% річних та 19,48 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач проти позову заперечує, пояснюючи тим, що він не користувався послугами інтернет з 15.12.08р., про що повідомив позивачу заявою від 12.12.08р., переданою по факсу.

У судовому засіданні відповідач надав доповнення до відзиву, в якому зазначає, що згідно з договором та додатком до нього 1.1 абонплата є непрозорою, а ІР-адреси не існує взагалі, тому нарахування за послуги не зовсім вірні.

Позивачем також надані додаткові письмові пояснення до позову та докази замовлення відповідачем ІР-адреси.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:

01.08.08р. між сторонами укладено договір №715 про надання послуг бізнес-мережі та додаткову угоду № 1 до нього про те, що позивач надає відповідачу на території України послуги некомутованого доступу до мережі Інтернет та додаткові послуги, визначені у замовленні, а відповідач отримує зазначену послугу Інтернет, користується нею на умовах Договору та додаткової угоди і сплачує її вартість.

Згідно з п.3.3 договору відповідач зобов”язався оплачувати рахунки за надані послуги протягом 10 днів з моменту отримання, але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим.

Термін дії договору сторони визначили до 31.12.08р., але передбачили, що у разі коли жодна із сторін за два тижні до закінчення дії договору не заявить про небажання на подальше співробітництво, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах (п.п. 6.1, 6.2 договору).

На виконання умов договору позивач забезпечив відповідачу доступ до мережі Інтернет, починаючи з 12.08.08р., про що свідчить акт здавання-приймання послуг від 12.08.08р. за підписами як позивача так і відповідача.

Додатком 1.1 до договору сторони визначили розрахунок вартості послуги, яка складається з установчої плати, абонентної плати та плати за обсяг прийнятої та переданої інформації залежно від обраного споживачем тарифного плану. Цим же додатком передбачено, що споживач може самостійно, користуючись системою самообслуговування (http//my.ukrtelekom.ua), змінювати параметри послуги та тарифні пакети послуги.

Користуючись системою самообслуговування відповідач 12.08.08р. замовив підтримку постійної ІР-адреси, вартість якої становить 48,00 грн. (з ПДВ), а також обрав тарифний план та швидкість: “ОГО! –1Office”, про що було оформлене відповідне замовлення.

Згідно з додатком 1.1 абонентна плата такої послуги становить 383,33 грн. за 30 календарних днів, а розрахунковий місяць дорівнює календарному і абонентна плата розраховується залежно від кількості діб, впродовж яких абонент користується послугою.

16.02.09р. сторони уклали додаткову угоду №2 до договору № 715 від 01.08.08р., згідно з якою сторони прийшли до згоди про припинення дії договору № 715 з 16.02.09р. При цьому сторони зазначили, що припинення дії договору не звільняє відповідача від обов”язку сплатити суму по рахунку за послуги, надані до 16.02.09р.

Відповідач не провів оплату за надані послуги в січні та до 16.02.09р.

Зокрема, залишився без оплати рахунок за надані послуги за період з 01.01.09р. по 31.01.09р. у розмірі 523,33 грн. (з ПДВ), що складається з вартості абонентської плати –383,33 грн., оплата за один день 31.01.09р. –12,78 грн. та оплата за підтримку постійної ІР-адреси – 40,00 грн. (без ПДВ)

Всього вартість послуг за період з 01.01.09р. по 16.02.09р. становить 779,05 грн. Відповідний рахунок на цю суму відповідачем також залишено без оплати.

Згідно зі ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов закону або умов договору, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Оскільки відповідач в порушення ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов”язань не виконав та не провів оплату за отримані послуги у визначений договором термін, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягненння заборгованості у розмірі 779,05 грн. є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача 19,48 грн. інфляційних, нарахованих з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення сплати боргу, 08,19 грн. 3% річних від прострочениї суми та 36,99 грн. пені за несвоєчасну оплату.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Статтею 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення зобов”язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

За несвоєчасну оплату спожитих послуг зв”язку пунктом 4.2 договору передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати пені у розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплачених послуг.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені також є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати із сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Господарський суд відхиляє заперечення відповідача проти позову, виходячи з наступного.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на заяву від 12.12.08р., яка була передана позивачу по факсу, оскільки подання такої заяви спростовується укладеною сторонами додатковою угодою № 2 від 16.02.09р. Крім того, заява, на яку посилається відповідач, не містить в собі відомостей які послуги маються на увазі та за яким договором вони надаються.

Пунктом 7.5 договору сторони визначили, що листування, пов”язане з виконанням, зміною або розірванням договору, здійснюється рекомендованими листами, телеграмами, кур”єрським зв”язком, а відтак, якщо така заява і подавалася, то порядок її подання суперечить встановленому договором порядку.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що позивачем не були надані відповіді на його запити, оскільки це не звільняє відповідача від обов”язку виконання умов договору стосовно оплати за надані послуги.

Керуючись ст.ст.525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,231 Господарського кодексу України, ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігів-Ресурси” (м.Чернігів, вул.Шевченка, 105-а, р/р 2600937731001 в ЧФ “Приватбанк”, МФО 353586, код 24835525) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком“ в особі Центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії ВАТ “Укртелеком“ (м.Чернігів, вул. Коцюбинського, 50а, р/р 260010004201 в Чернігівській філії Акціонерного Банку “Брокбізнесбанк”, МФО 353694, код 01189425) 779,05 грн. боргу; 19,48 грн. інфляційних нарахувань; 08,19 грн. три відсотки річних; 36,99 грн. пені; 102,00 грн. витрат із сплати держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.Г.Тимченко

18.09.09