Рішення № 4861732, 14.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

14.09.2009

Справа №2-23/4238-2009

за позовом ТОВ "Кримська продовольча компанія", м. Сімферополь

до Фізичної особи - підприємця Сулейманової Есми Сейталілівни, м. Сімферополь

про стягнення 2252,82 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Кадуха П. В. представ. по довір. КПК -09-2 від 20.10.2008 р. у справі

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовом накласти арешт на майно та банківські рахунки відповідача; про стягнення з відповідача 2255, 82 грн. в томі числі: сума основного боргу – 1751,64 грн., пеня – 210,77 грн., штраф – 200,16 грн., інфляційні – 253,24 грн., 3% річних – 40,17 грн.; а також судові витрати: державне мито – 102,00 грн., інформаційне-технічне забезпечення – 315,00 грн.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача до засідання суду 27.08.2009р. та 14.09.2009р. не з’явився, витребувані судом документи не надав про час та місце слухання справи був проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд -

Встановив :

З матеріалів справи вбачається, що 23.09.08р. між ТОВ "Кримська продовольча компанія"(продавець, позивач) та Фізичною особою – підприємцем Сулеймановою Е.С. (відповідач, покупець) укладений договір постачання № 8805/8, предметом якого є зобов’язання позивача поставити товар на у мовах передбачених даним договором (п.1.1. договору), а також зобов’язання відповідача прийняти та оплатити товар у строки, обумовленні цим договором.

Відповідно до п.1.2. по узгодженню сторін, з урахуванням обумовленої вартості, відвантаження здійснюється по накладним на підставі довіреності покупця.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що сума договору складає сумі усіх видаткових накладних, по котрим виконується поставка товару. Пунктом 3.5 договору встановлено, що строк оплати за кожну партію товару здійснюється протягом 6 календарних днів з моменту поставки чергової партії товару, шляхом перечислення грошових коштів на банківський рахунок чи шляхом їх внесення в касу постачальника чи передачі грошових коштів торгівельному представнику Постачальника, з наступною здачею ним грошових коштів у касу підприємства.

22.10.08 р. постачальником було проведено постачання товару на загальну суму 2001,64 грн. у відповідності з видатковою накладною № К2210-0108. Товар був прийнятим відповідачем, таким чином позивач покладені на нього зобов’язання, згідно законодавства виконав у повному обсязі.

З урахуванням проведених виплат у сумі 250,00 грн. у покупця перед постачальником виникла заборгованість у сумі 1751,64 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11, 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій договорів та інших правочинів, а також дій осіб, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або у письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Представлені матеріали засвідчують обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Фізичної особи – підприємця Сулейманової Е.С. заборгованості у сумі 1751,64 грн. та підтверджуються договором поставки № 8805/8 від 23.09.08 р., накладною №К2210 - 1008, та іншими доказами.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем було поставлено товару на загальну суму 2001,64 грн., проте відповідачем умови договору поставки № 8805/8 від 23.09.08 р. по оплаті товару виконані не в повному обсязі, заборгованість становить 1751,64 грн. та по сьогоднішній день не оплачена, тому дана сума є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 5.3 договору № 8805/8 від 23.09.08 р. передбачена відповідальність відповідача за прострочення здійснення розрахунку за товар у вигляді штрафних санкцій у розмірі 0,3% від суми поставленого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент утворення заборгованості за кожен день просрочки.

Пунктом 5.4 № 8805/8 від 23.09.08 р. передбачена відповідальність відповідача за прострочення здійснення розрахунку за товар більш ніж на 30 діб у вигляді сплати штрафу у розмірі 10% від вартості поставленого товару.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, штрафом є неустойка, яка стягується одноразово від суми невиконаного зобов’язання, тоді як пеня нараховується за кожен день прострочення виконання зобов’язання.

При таких обставинах справи розрахунок пені у сумі 210,77 грн. наданий позивачем, є обґрунтованим та підлягає стягненню.

При таких обставинах справи розрахунок штрафу у сумі 200,16 грн. наданий позивачем, є обґрунтованим та підлягає стягненню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати в сумі 253,24 грн. та 3% річних в сумі 40,17 грн., нараховані позивачем, обґрунтовані та підлягають стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 14.09.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 18.09.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 80, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сулейманової Есми Сейталілівни, м. Сімферополь, вул. Братська,10 ( ІПН 2478118126 інші реквізити невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Продовольча Компанія, м. Сімферополь вул. Жені Дерюгіної,6 ( рахунок 26003156098100 в АКІБ «УкрСіббанк», м. Сімферополь, МФО 351005, ЄДРПОУ 31284550) 730,96 грн. основного боргу, 83,96 грн. пені, 73,10 грн. штрафу, 114,88 інфляційних втрат, 21,81 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.