Рішення № 4861393, 16.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.09 Справа№ 12/134

Суддя господарського суду Львівської області О. Запотічняк при секретарі С.Маїк розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт –Люкс»м. Київ

До відповідача: Приватного підприємства «Електробуд», м. Львів

Про стягнення 1 965,70 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Магера О.М. –представник ( довіреність у справі)

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Софіт –Люкс» до Приватного підприємства «Електробуд» про стягнення 1 965,70 грн .

Ухвалою суду від 07.08.2009 року позовна заява була прийнята до розгляду та призначена в судове засідання на 03.09.2009 року.

В зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 03.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 16.09.2009 року відповідач вдруге не з»явився в судове засідання , причин неявки не повідомив, а тому у відповідності зі ст.. 75 ГПК України , суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому завданні 16.09.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Позивач 04.07.2008 року по накладній № 0407 –01 згідно довіреності ЯОО № 192716

виданої ПП»Електробуд» на Бурбулевич В.С. поставив відповідачу товар на суму 6965,70

грн. Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме перерахував 4000,00

грн. . неоплаченою залишилась сума 1965,70 грн.

Неодноразові звернення до відповідача про перерахування коштів не дали позитивного результату, а відтак позивач звернувся до суду.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 04.07.2008 року по накладній № 0407 –01

поставив відповідачу товар на суму 6965,70 грн. Відповідач за поставлений товар

розрахувався частково, а саме перерахував 4000,00 грн. . неоплаченою залишилась сума

1965,70 грн.

Відповідно до п.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи,16.07.2009 року позивачем була направлена відповідачу претензія про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення, що і зумовило позивача звернутись з позовними вимогами в суд.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання 16.09.2009 року не з’явився, заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення повністю. Оскільки позивач зайво сплатив 12,50 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення, видати довідку на зайво сплачену суму .

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Електробуд” ( 79000, м. Львів, вул. Польова 55, код ЄДРПОУ 32052772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт –Люкс»„ (04119, м. Київ, вул. С.Хохлових 8 -А оф.513 код ЄДРПОУ32591365) –1965,70 грн. –основної заборгованості, 102,00 грн. –державного мита та 312,50 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати довідку на повернення з бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «Софіт –Люкс» - 12,50 грн.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя