Рішення № 4861149, 28.09.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.09 Справа № 7/162

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Демос”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервіс та комерція”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 5671 грн. 78 коп.

Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача –не прибув;

від відповідача –Плісов Ю.П., довіреність № б/н від 14.09.09;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 4916 грн. 07 коп. та 3% річних у сумі 755 грн. 71 коп. (з урахуванням заяви, яка надійшла до суду 21.08.09 –а.с.26).

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.09.09 до 28.09.09, 10-20.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зданому до суду 28.09.09, посилаючись зокрема на те, що ст. 625 ЦК України не підлягає застосуванню оскільки відповідач у відповідності до вимог ч.1 ст. 614 ЦК України та ч.2 ст. 218 ГК України зробив усі належні від нього заходи щодо належного виконання зобов’язання по сплаті боргу. Звертаючись до суду з цим позовом позивач в порушення ст.ст. 3, 509 ЦК України діє недобросовісно та несправедливо. У відповідача не має майна за виключенням полуприцепа, на який накладений арешт виконавчою службою. Відповідач практично не здійснює господарської діяльності. Зазначене на думку відповідача підтверджується матеріалами виконавчого провадження, яке можливо було відкрите.

За листом, зданим до суду 28.09.09, відповідачем заявлене клопотання про витребування з Відділу державної виконавчої служби Сєвєвродонецького міського управління юстиції матеріалів виконавчого провадження, яке можливо відкрито на виконання наказу господарського суду Луганської області від 10.12.04 у справі 18/401.

Позивач у судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив. Строк розгляду справи, передбачений ст. 69 ГПК України спливає 05.10.09, тому суд не має можливості у черговий раз відкладати розгляд справи. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.11.04 у справі № 18/401, яке набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Демос” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервіс та комерція” задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 19155 грн. 04 коп., пеню в сумі 224 грн. 02 коп., втрати від інфляції в сумі 1917 грн. 42 коп., витрати на державне мито в сумі 224 грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 72 грн. 65 коп.

Зазначеним рішенням встановлено факт існування у відповідача перед позивачем боргу (грошового зобов’язання) у сумі 19 155 грн. 04 коп. з оплати вартості покрівельного матеріалу (левізолу), поставленого за укладеним сторонами у справі договором від 20.06.1999 №7/1.

Як зазначає позивач, рішення суду відповідачем не виконано, заборгованість не сплачено.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.03.07 у справі № 15/568, яке набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Демос” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервіс та комерція” задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у сумі 5 358 грн. 94 коп. (з яких 4228,56 грн. - інфляційні нарахування на прострочену суму боргу, нараховані за період з січня 2005р. по листопад 2006р., та 1 130 грн. 38 коп. - 3% річних, нараховані за період з 25.12.2004р. по 12.12.2006р.); витрати зі сплати державного мита у сумі 85 грн. 74 коп., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 99 грн. 19 коп.

Вказане рішення було обґрунтовано зокрема тим, що факт наявності боргу у сумі 19 155 грн. 04 коп., як простроченого грошового зобов’язання за договором від 20.06.1999р. №7/1, на яке нараховані інфляційні та 3% річних, встановлено рішенням суду та не заперечується відповідачем. Стягнені при виконанні судового рішення у справі №18/401 з відповідача на користь позивача кошти у сумах 100 грн. та 1 501 грн. 96 коп. не підлягають зарахуванню в суму безпосереднього основного боргу, оскільки зараховуються в рахунок сплати стягнутих за рішенням суду судових витрат, штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, що відповідає вимогам ст. 534 Цивільного кодексу України, та також підтверджено поясненнями представників сторін в засіданні суду. Рішенням господарського суду Луганської області від 24.04.08 у справі № 11/41, яке набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Демос” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервіс та комерція” задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 4660 грн. 41 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості (за період з грудня 2006р. по лютий 2008р), 725 грн. 79 коп. 3% річних (за період з 13.12.2006р. по 17.03.2008р.), витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

В межах справи № 18/401 відповідач звертався з заявами про надання відстрочки рішення суду. В ухвалах суду було зазначено, що відповідач обґрунтовував свої заяви тим, що в ході примусового виконання вищевказаного рішення суду органами Державної виконавчої служби накладено арешт на його кошти в банківських установах та накладено арешт на його майно і це не дає йому можливості здійснювати господарську діяльність і виконувати рішення суду. Державною виконавчою службою арештовано рахунки та майно відповідача але наявні на рахунку кошти не перераховуються виконавчою службою позивачу, а арештоване майно не оцінено та не направлено на реалізацію. Такі обставини призводять до простою техніки та відповідно неможливості підприємства здійснювати господарську діяльність та відповідно одержувати прибуток для розрахунку з позивачем. Також в межах справи № 18/401 розглядались скарги на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції. В ході розгляду скарг суддею було досліджено матеріали виконавчого провадження та встановлено зокрема, що 17.12.2004 відділом ДВС було відкрите виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 10.12.2004 по справі № 18/401 та здійснювались заходи з примусового виконання наказу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається зокрема на те, що сума основного боргу залишається відповідачем не сплаченою.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зданому до суду 28.09.09.

Клопотання відповідача щодо витребування з Відділу державної виконавчої служби Сєвєвродонецького міського управління юстиції матеріалів виконавчого провадження судом відхиляється з огляду на те, що факт наявності чи відсутності виконавчого провадження не впливає на обов’язковість судових рішень, як то передбачено ст.ст. 45, 115 ГПК України та ст. 124 Конституції України. За умисне невиконання судового рішення передбачено кримінальну відповідальність відповідно до ст. 382 Кримінального кодексу України. Також слід звернути увагу, що відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Крім того, інфляційні нарахування та 3% річних за своєю правовою природою не є штрафними санкціями.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Рішення господарського суду Луганської області у справі від 23.11.04 у справі № 18/401 не виконано, заборгованість не сплачено, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

З змісту ст. 625 ЦК України вбачається, що сплата 3% річних, яка встановлена за неналежне виконання грошових зобов’язань, за своїм правовим характером є платежем за користування грошовими коштами, тобто є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення цивільних зобов’язань, а інфляційні нарахування є відшкодуванням від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції. Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України від 28.11.07 у справі № 11/145-07.

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з березня 2008 року по червень 2009 року та 3% річних за період з 18.03.2008р. по 10.07.2009р. Проте при їх обчисленні позивачем допущено помилку. За розрахунком суду інфляційні нарахування за період з березня 2008 року по червень 2009 року складатимуть 4915 грн. 69 коп. (19155,04 грн. х 125,66264992%(середній індекс інфляції) - 19155,04 грн.), які обчислені відповідно до рекомендацій Верховного Суду України за листом № 62-97р від 03.04.97. Крім того, позивачем при обчисленні 3% річних не враховано той факт, що у 2008 році 366 днів, тому за розрахунком суду розмір 3% річних за період з 18.03.2008р. по 10.07.2009р. складатиме 754 грн. 46 коп.:

- 3% : 366дн. х 289дн. х 19155,04 грн. = 453 грн. 75 коп.;

- 3% : 365дн. х 191дн. х 19155,04 грн. = 300 грн. 71 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково, а саме інфляційні нарахування - 4915 грн. 69 коп. та 3% річних - 754 грн. 46 коп. з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Крім того, з Державного бюджету України підлягає поверненню позивачу зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 194 грн. 50 коп.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та відхиляються судом за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України та керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервіс та комерція”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Новікова, 2, код ЄДРПОУ 13380553 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Демос”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Ленінградська, 42, код ЄДРПОУ 13384717 – інфляційні нарахування у сумі 4915 грн. 69 коп., 3% річних у сумі 754 грн. 46 коп., державне мито у сумі 101 грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 97 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути позивачу з Державного бюджету України 194 грн. 50 коп. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно квитанції № 7001821 від 10.07.09, оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи. Підставою для повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання: 30.09.09.

Суддя Т.Л.Калашник