Рішення № 4861080, 10.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

10.09.2009

Справа №2-23/4202-2009

за позовом Малого Підприємства "Автодель-Сервіс", с. Гресівський, м. Сімферополь

до ТОВ Фірми "Консоль ЛТД", м. Сімферополь

про стягнення 10 436,25 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Єремеєв О.О., представ. по довір. № 01 від 01.01.2009р. у справі

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовом стягнути з відповідача 10436,25 грн., втому числі інфляційні витрати – 814,85 грн., три відсотка річних від простроченої суми – 146,40 грн., судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи, покласти на відповідача, також накласти арешт на майно відповідача, де б воно не знаходилося.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання 25.08.2009р., та 10.09.2009р. не з’явився, витребувані судом документи не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

Встановив :

15.01.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль ЛТД" звернулось на адресу Малого Підприємства "Автодель-Сервіс с проханням провести технічне обслуговування автомобіля «Subaru Forester» (державний реєстраційний номер АК4694АЕ).

Позивач прийняв на себе обов’язок по технічному обслуговуванню автомобіля, що підтверджується відкриттям замови - наряду №0000000014 від 15.01.2009р. (а.с.9).

Процедура технічного обслуговування автомобіля була завершена позивачем 20.01.2009р., що підтверджується закриттям замовлення - наряду №0000000014 від 15.01.2009р.

Автомобіль було повернуто представнику відповідача 20.01.2009р., про що свідчить довіреність серія ЯПВ №289657/62 від 20.01.2009р (а.с.8). У підтвердження вказаного юридичного факту представник відповідача здійснив підписання замовлення – наряду у графі «Замовник з обслуговуванням і вартістю робіт згоден. Претензій до об’єму та якості робіт не має».

Відповідач надав позивачу гарантійний лист від 20.01.2009р. вих.. №60 (а.с.10), згідно якого, відповідач гарантує оплату за виконані роботи до 10.02.2009р..

Проте у вказаний строк оплата за виконані роботи здійсненна не була.

З метою досудового врегулювання спору 24.04.2009р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль ЛТД" направлена претензія у порядку, що передбачений ст.. 222 ГК України та ст.. 6-8 ГПК України з вимогою здійснити оплату за виконані роботи. Проте у встановлений місячний строк відповіді від відповідача на адресу позивача не надходило.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Виходячи з вищевикладеного, між позивачем та відповідачем шляхом створення окремого документу замовлення – наряду у простій письмовій формі, що передбачена ст.ст.207,837 ЦК України та ст.. 181 ГК України було укладено господарський договір про надання послуг по технічному ремонту автомобіля.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач свої обов’язки перед відповідачем виконав, 20.01.2009р. Автомобіль було повернуто представнику відповідача, про що свідчить довіреність серія ЯПВ №289657/62 від 20.01.2009р (а.с.8). Крім того, представник відповідача здійснив підписання замовлення – наряду у графі «Замовник з обслуговуванням і вартістю робіт згоден. Претензій до об’єму та якості робіт не має».

Проте відповідач у порушення умов договору не розрахувався за виконані роботи, сума заборгованості становить 9475,00 грн., підтверджується матеріалами справи, актом звірки взаєморозрахунків, що підписаний з обох сторін та підлягаю стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, розрахунки індексу інфляції у сумі 814,85 грн. та 3% річних у сумі 146,40, надані позивачем є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено і підписано 10 вересня 2009 р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль ЛТД", м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16 (рахунок 2600500145286 у філії ЗАТ «Державний експортно – імпортний банк України» МФО 324786, ЗКПО 20676633) на користь Малого Підприємства "Автодель-Сервіс", с. Гресівський, м. Сімферополь, 11-й кілометр московського шосе (рахунок 26004054901601 у КРУ КБ «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436, ЗКПО 311033134) 9475,00 грн. основного боргу, індекс інфляції в сумі 814,85 грн., 146,40 грн. 3% річних, 104,36 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.