Рішення № 4860795, 14.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.09 Справа № 15/158/09

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ві Ар Саплай”, 01042, Київська область, Вишгородський район, с. Ясногородка, вул.. Колекторна, 13

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Орис и Ко”, м. Запоріжжя, б. Шевченка, 27/22

про стягнення 8 147,69 грн. заборгованості за товар отриманий за накладними, 511,85 грн. відсотків річних та 3 352,74 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача –не з’явився

відповідача - не з’явився

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Ві Ар Саплай” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Орис и Ко” про стягнення 8147,69 грн. заборгованості за товар отриманий за накладними, 511,85 грн. відсотків річних та 3352,74 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2009 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 03.09.2009.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав клопотання про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до ст.. 22 ГПК України заяву прийнято судом до розгляду.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 8147,69 грн. основного боргу, 4359,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 511,85 грн. відсотків річних.

Розгляд справі відкладався в зв’язку з неявкою представника відповідача.

Рішення оголошено в судовому засіданні 14.09.2009р..

Позов заявлено з тих підстав, що 30 березня 2007 року ТОВ «Ві Ар Саплай»та ТОВ «Орис и Ко»укладено договір №6/1. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар –насосне устаткування та неонові витравні матеріали для рекламної продукції, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість. Відповідно до пункту 2.1 договору покупець взяв на себе зобов’язання розрахуватися за отриманий товар на протязі місяця, за цінами вказаними в видаткових накладних, до 30 числа кожного місяця. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 8147,69 грн..

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4359,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з квітня 2007 року по червень 2009р. та 511,85 грн. відсотків річних, нарахованих за вказаний період часу.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 30 березня 2007 року ТОВ «Ві Ар Саплай» та ТОВ «Орис и Ко»укладено договір №6/1. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар –насосне устаткування та неонові витравні матеріали для рекламної продукції, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість. Відповідно до пункту 2.1 договору покупець взяв на себе зобов’язання розрахуватися за отриманий товар на протязі місяця, за цінами вказаними в видаткових накладних, до 30 числа кожного місяця.

Як свідчать вивчені матеріали, згідно видаткових накладних на адресу відповідача поставлено товар на суму 8147,69грн.. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями на отримання ТМЦ, які видані уповноваженим особам відповідача.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати за отриманий товар, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 8147,69 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами, підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення 4359,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з квітня 2007 року по червень 2009р. та 511,85 грн. відсотків річних, нарахованих за вказаний період часу, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача .

Керуючись ст.. 526 ЦК України, ст.. 193 ГК України, ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Орис и Ко” (м. Запоріжжя, б. Шевченка, 27/22, ЄДРПОУ 31139698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ві Ар Саплай” (01042, Київська область, Вишгородський район, с. Ясногородка, вул.. Колекторна, 13, ЄДРПОУ 32504911) 8147,69 грн. основного боргу, 4359,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 511,85 грн. відсотків річних та 445,19 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення підписано 18.09.2009р.