Рішення № 4859448, 25.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.09 Справа 13/155-09

За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Київська обл., м. Бориспіль

до Військової частини А-2215, Київська обл., м.Бориспіль

про стягнення 1983,50 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Нагорна А.В. - довіреність б/н від 17.08.2009р.;

від відповідача не з’явився;

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Військової частини А-2215 про стягнення з останнього 1983,50 грн., з яких 1675,83 грн. –основний борг, 194,76 грн. пеня, 24,58 грн. –3% річних та 88,33 грн. –інфляційні збитки.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору №02-26.20.-349 про спільне використання технологічних мереж основного споживача від 12.06.2003 р. щодо оплати за надані послуги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 05.08.2009 р., що підтверджується поштовими повідомленнями про її вручення. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

12.06.2003 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №02-26.20.-349 про спільне використання технологічних мереж основного споживача (далі –Договір).

Відповідно до умов договору позивач зобов’язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величини, дозволених відповідачу до використання, а відповідач зобов’язується своєчасно сплачувати за передачу електричної енергії мережами позивача, отримані послуги, в тому числі компенсацію за реактивну електричну енергію.

Відповідно до п. 7.6 договору позивач з п’ятого числа кожного місяця виписує відповідачу рахунок за послуги з передачі електричної енергії за попередній місяць та акт про надання послуг. Відповідач з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії позивача рахунок та акт про надання послуг. Сплата рахунку проводиться відповідачем до 20 числа того ж місяця. Якщо протягом 5-ти днів акт не буде повернутий позивачу, він вважається підписаний сторонами.

Відповідно до п. 6.4. договору оплата за теплову енергію проводиться грошовими коштами до 25 числа місяця, що місяця, що передує місяцю поставки теплової енергії, в розмірі 100% вартості обсягу теплової енергії, який запланований для поставки на наступний місяць. Підставою для проведення кінцевого розрахунку є рахунок за фактично спожиту теплову енергію за місяць.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, надавши відповідачу послуги з передачі електричної енергії в повному обсязі з травня 2008 р. по червень 2009 р., про що свідчать акти наданих послуг та рахунки фактури на оплату послуг, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач, в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов’язань за надані послуги не розрахувався, у зв’язку з чим станом на день подання позову у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1675,83 грн.

На день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача складає 1675,83 грн.

Згідно п 8.2.1 договору стягнення заборгованості по оплаті здійснюється за встановленим законом порядком з нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 194,76 грн. є обгрунтованою та підлягає стягненню.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 24,58 грн., інфляційних збитків 88,33 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А-2215 (Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (Київська обл., м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль»; код 20572069) 1675 (одну тисячу шістсот сімдесят п’ять) грн. 83 коп. основного боргу, 194 (сто дев’яносто чотири) грн. 76 коп. пені, 24 (двадцять чотири) грн. 58 коп. - 3% річних, 88 (вісімдесят вісім) грн. 33 коп. –інфляційних збитків, а також судові витрати: 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя