Рішення № 4859277, 10.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

10.09.2009

Справа №2-22/4057-2009

За позовом – Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (ЗАТ), м. Київ, провулок Шевченка, 12 в особі Філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанк», м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 10

до відповідача – ТОВ «Ленк ЛТД», м. Сімферополь, вул. Шалфейна, 1; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41/5

про стягнення 49630,36 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Чернова Н.Г., представник, дов від 14.04.2009 року

від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач - Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк (ЗАТ) в особі Філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанк» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Ленк ЛТД», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 49630,36 грн., у тому числі: 47417,35 грн. заборгованості за кредитом, 1186,79 грн. відсотків за неправомірне користування кредитом, 1026,22 грн. пені за прострочку повернення кредиту, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором по відкриттю кредитної лінії № 30-08 від 25.06.2008 року, не здійснив належним чином повернення кредиту та оплату відповідних відсотків за користування кредитними коштами.

В судовому засіданні позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 39326,12 грн., у тому числі: 35795,58 грн. заборгованості за кредитом, 1439,87 грн. відсотків за неправомірне користування кредитом, 2090,67 грн. пені.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір по відкриттю кредитної лінії № 30-08 від 25.06.2008 року, згідно якого позивач зобов'язувався надати відповідачу шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії кредит у сумі, яка не перевищує 60000,00 грн., а відповідач зобов'язувався повернути кредит не пізніше 24.06.2009 року та сплачувати відсотки за користування кредитом, що встановлено пунктами 2.1., 2.2. кредитного договору.

На виконання умов укладеного договору, позивач надав відповідачу кредит у сумі 59722,33 грн. що підтверджується виписками з позикового рахунку 20620304320918.

Відповідно до пунктів 2.2, 4.2.1 та 4.2.2 кредитного договору відповідач прийняв на себе зобов'язання забезпечити повернення кредиту і сплату відсотків у встановлені кредитним договором терміни.

Згідно п.п. 3.2, 4.2.1, 4.2.2 кредитного договору відповідач повинен був сплачувати проценти щомісячно не пізніше останнього робочого дня у розмірі 21 річних, а у випадку порушення відповідачем встановленого строку погашення кредиту, відповідач надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 30% річних - п.3.4 кредитного договору.

Кредитним договором, зокрема п.5.3. передбачено, що при несвоєчасному поверненні кредиту і сплаті відсотків позичальник (відповідач) сплачує Банку (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який стягується пеня.

Так, при поданні позову, позивач зазначив, що загальна заборгованість за кредитом станом на 29.07.2009 року складає 47417,35 грн.

Але, суд приймає до уваги заяву позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач вказав, що відповідачем був частково сплачений кредит, а саме: 19.08.2009 р. в сумі 5821,77 грн., 28.08.2009 р. - в сумі 4200 грн., 01.09.2009 р. - 800 грн., 07.09.2009 р. - 800 грн.

Таким чином, загальна заборгованість за кредитом становить 35795,58 грн.

Крім того, прострочена заборгованість за відсотками становить 1140,40 грн., сума нарахованих за період з 31.08.2009 року по 09.09.2009 року відсотків становить 299,47 грн., у зв’язку з чим загальна сума заборгованості за відсотками складає 1439,87 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за кредитом в сумі 35795,58 грн. та сплати відсотків у розмірі 1439,87 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 2090,67 грн. пені

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16 вересня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ТОВ «Ленк ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Шалфейна, 1; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41/5, п/р 26002302320918, 26003301320918 в філії «КЦВ Промінвестбанку», МФО 324430, ЄДРПОУ 23196129) на користь Філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанк» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 10, ЄДРПОУ 09324431) заборгованість в сумі 39326,12 грн., у тому числі: 35795,58 грн. заборгованості за кредитом, 1439,87 грн. відсотків за неправомірне користування кредитом, 2090,67 грн. пені.

3. Стягнути з ТОВ «Ленк ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Шалфейна, 1; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41/5, п/р 26002302320918, 26003301320918 в філії «КЦВ Промінвестбанку», МФО 324430, ЄДРПОУ 23196129) на користь Філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанк» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 10, ЄДРПОУ 09324431) 496,30 грн. державного мита.

4. Стягнути з ТОВ «Ленк ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Шалфейна, 1; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41/5, п/р 26002302320918, 26003301320918 в філії «КЦВ Промінвестбанку», МФО 324430, ЄДРПОУ 23196129) на користь Філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанк» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 10, ЄДРПОУ 09324431) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.