Рішення № 4858606, 25.08.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------- РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2009 р. Справа № 09/1927

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І., за участю представника позивача –Кочубинська Т.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олійно-жирова компанія»с. Вінницькі Хутори Вінницької області до товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин»с.Руська Поляна Черкаської області про стягнення 1 052 035,21 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача 1 621 038,97 грн., у тому числі: 1 319 000,00 грн. основного боргу за договором №1832-2081218112 від 28.11.2008 року та додаткової угоди до нього, 71 873,75 грн. договірної пені, 131900,00 грн. договірного штрафу, 8984,22 грн. три проценти річних та 89281,00 грн. договірного штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору відповідачу поставлялися товар (саломас рафінований дезодорований М5, серія «Віолія»), який відповідач прийняв, однак розрахувався не у повному обсязі.

У заяві від 20.08.2009 року представник позивача змінила позовні вимоги, посилаючись на часткову сплату відповідачем заборгованості, та просить стягнути з відповідача 1 052 035,21 грн., у тому числі: 815931,00 грн. основного боргу, 13265,08 грн. договірної пені, 131900,00 грн. договірного штрафу, 1658,13 грн. три проценти річних, 89281,00 грн. інфляційних нарахувань

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду 05.08.2009 року уповноваженому Братко. Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та нез’явлення його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.

Згідно ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

28 листопада 2008 року сторони уклали договір №1832-2081218112 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач у справі) зобов’язався поставляти, а покупець (відповідач у справі) зобов’язався прийняти й оплатити в строк та на умовах, передбачених цим договором і в термін його дії, наступний товар: саломас рафінований дезодорований М5, серія «Віолія». (п.1.1 Договору). Кількість товару, що поставляється за Договором, становить 1000 тон (п.1.2), ціна за одну тону товару складає 8800,00 грн., сума Договору –8 800 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.п.1.3, 1.4 Договору).

Згідно п.4.2 Договору умовами поставки сторони визначили EXW ВАТ «Вінницький олійно-жировий комбінат»м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26 (ІНКОТЕРМС-2000). Датою поставки вважається дата оформлення видаткової накладної на партію товару.

У пункті 5.1 Договору сторони встановили, що розрахунок за кожну партію товару здійснюється покупцем перерахуванням коштів у безготівковій формі на поточний рахунок постачальника у строк 30 календарних днів з моменту поставки партії товару.

Пунктами 7.3, 7.4 Договору сторони передбачили, що за порушення терміну здійснення розрахунків покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, від суми простроченої заборгованості. В разі, якщо прострочення терміну розрахунків триває більш ніж сім банківських днів, то крім санкцій, передбачених у п.7.3 Договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від простроченої суми, а постачальник має право зупинити відвантаження товару до повного розрахунку.

У додатковій угоді від 20.12.2008 року у зв’язку із зміною місцезнаходження та директора постачальника сторони внесли відповідні зміни до Договору, інші пункти Договору залишено без змін.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 1 319 000,00 грн., що підтверджується рахунками№1 від 06.01.2009 року, №8 від 15.01.2009 року, №14 від 19.01.2009 року, №18 від 23.01.2009 року, №24 від 27.01.2009 року, №39 від 05.02.2009 року, №49 від 18.02.2009 року, №60 від 27.02.2009 року, накладними №3 від 06.01.2009 року, №8 від 15.01.2009 року, №14 від 19.01.2009 року, №18 від 23.01.2009 року, №24 від 27.01.2009 року, №42 від 05.02.2009 року, №52 від 18.02.2009 року, видатковою накладною №0000060 від 27.02.2009 року, довіреностями відповідача на отримання товару через Шишминцева А.В. серії ЯПГ №276399 від 05.01.2009 року, №57 від 02.02.2009 року.

Відповідач свої зобов’язання за Договором виконав не в повному обсязі, прийнятий товар оплатив частково, в сумі 503069,00 грн. та з порушенням встановленого строку оплати, що підтверджується банківськими виписками від 19.05.2009 року, 25.05.2009 року, 27.05.2009 року, 29.05.2009 року, 05.06.2009 року, 11.06.2009 року, 12.06.2009 року, 26.06.2009 року.

На день подання позовної заяви та день розгляду справи заборгованість відповідача становить 815931,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.01.2009 року по 21.08.2009 року та іншими матеріалами справи.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Договір укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою є договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України).

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати в порядку ст. 59 ГПК України відзив на позовну заяву.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 815931,00 грн. основного боргу за поставлений товар.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі, шляхом відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями, згідно ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4, 6 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР (далі –ЗУ №543).

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, позивачем обґрунтовано нараховані штрафні санкції за період прострочення виконання грошового зобов’язання, з врахуванням сплачених відповідачем сум, у вигляді 13265,08 грн. договірної пені, із застосуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та 131900,00 грн. договірного штрафу у розмірі 10% від простроченої суми. Суми штрафних санкцій перевірено судом, вони розраховані вірно і відповідають обставинам справи.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторони у договорі не встановили інший розмір процентів, тому позивач обґрунтовано нарахував 89281,00 грн. інфляційних та 1658,13 грн. три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 815931,00 грн. основного боргу, 13265,08 грн. договірної пені, 131900,00 грн. договірного штрафу, 1658,13 грн. три проценти річних та 89281,00 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме 10520,35 грн. в рахунок оплати державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 10835,35 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин», Черкаська область, Черкаський район, с.Руська Поляна, «Урочище Кленове», буд. 5, фактична адреса: м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1, ідентифікаційний код 32606706 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Олійно-жирова компанія», Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, вул. П.Тичини, 3, ідентифікаційний код 31983539 –815931,00 грн. основного боргу, 13265,08 грн. договірної пені, 131900,00 грн. договірного штрафу, 1658,13 грн. три проценти річних, 89281,00 грн. інфляційних нарахувань та 10835,35 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя Н.М.Курченко

Повне рішення підписано 27 серпня 2009 року.