Рішення № 4858549, 10.09.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.09 Справа № 16/200

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-ГОФРОПАК", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Червоний Прапор", с.Червоний прапор, Перевальський район Луганської області

про стягнення 14510 грн. 51 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Кузан С.В., дов. від 27.11.08.;

від відповідача - представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 11149грн.56коп., пені у сумі 2225грн.55коп. за період з 14.03.09. по 13.07.09., інфляційних нарахувань у сумі 893грн.64коп. за період з березня 2009р. по червень 2009р., 3%річних у сумі 241грн.76коп. за період з березня 2009р. по квітень 2009р. на підставі договору поставки від 02.02.09. №ПК-0000010.

На адресу господарського суду 18.08.09. від відповідача надходила заява №18/08/ю, якою він просив відкласти розгляд справи у зв'язку з відрядженням представника, і справу було відкладено.

На адресу господарського суду 10.09.09. від відповідача надійшов відзив від 07.09.09. №1227, яким відповідач проти позову заперечив, посилаючись на недотримання позивачем вимог ст.33 ГПК України та невірність розрахунку.

В цьому ж документі відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, відкласти розгляд справи і призначити розгляд справи «не раніше 24 вересня 2009 року».

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач обізнаний про час і місце розгляду спору на день постановлення рішення (відзив здано до канцелярії суду 10.09.09. о 10 годині, справу призначено на 11 годин 10 хвилин 10.09.09.), клопотання про відкладення не підтверджено належними доказами і задоволенню не підлягає, строк розгляду справи у відповідності до ст.69 ГПК України закінчується 24.09.09., тому суд вирішує спір за наявними в матеріалах справи документами в порядку ст.75 ГПК України і за вищевказаних обставин порушення права відповідача на захист не має місця.

Між сторонами у справі укладено договір поставки 02.02.09. №ПК0000010, на підставі якого постачальник (позивач) зобов’язався поставляти покупцю (відповідачу) продукцію в асортименті, у кількості та по ціні, обумовлених специфікаціями, а покупець зобов’язався оплачувати куплену продукцію на умовах договору - пункту 3.1 та 3.2 вказаного договору –протягом 14 календарних днів з дня отримання товару.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає інституту правових норм поставки Господарського кодексу України (ст.ст.265).

На виконання умов вказаного договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 54899,24грн., що підтверджено видатковою накладною (а.с.13) від 27.02.09. № ПС-0000313 на вказану суму, а відповідач отримав товар, що підтверджено довіреністю відповідача на отримання ТМЦ (а.с.14-15) від 27.02.09. серії НБМ №631881.

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору в частині про оплату товару не оплатив позивачу поставлену продукцію у повному обсязі, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 11149грн.56коп.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошового обов’язку по оплаті товару, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 2225грн.55коп. за період з 14.03.09. по 13.07.09., інфляційних нарахувань у сумі 893грн.64коп. за період з березня 2009р. по червень 2009р., 3%річних у сумі 241грн.76коп. за період з березня 2009р. по квітень 2009р.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору і відзив відповідача, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором поставки товару від 02.02.09. №ПК0000010, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості поставленої продукції. Позивач поставив відповідачу товар на суму 54899,24грн. та належним чином довів суду факт поставки відповідачеві товару на вказану суму грошей. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 265-267 ГК України та ст..ст.655-693 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті поставленої продукції у відповідності до вимог закону.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті поставленої продукції на суму 11149,56грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору поставки товару від 02.02.09. №ПК0000010 в частині оплати товару і вимоги закону.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг в сумі 11149,56грн. на користь позивача за договором поставки товару від 02.02.09. №ПК0000010 та позов слід задовольнити в цій частині, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача в розмірі 11149,56грн.

Слід вказати, що вимогами ст.625 ЦК України, встановлено обов’язок боржника (відповідача), який прострочив строк виконання зобов’язання, сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних і суд не наділений правом зменшувати такі вимоги кредитора (позивача) або звільняти від оплати індексів інфляції і річних.

Умовами договору поставки від 02.02.09. № ПК0000010 вказано порядок оплати споживачем недорахованої електроенергії –протягом 14 днів з дня отримання товару. Відповідач не оплатив у встановлений договором термін отриманий товар, тому суд задовольняє вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 893грн.64коп. за період з 14 березня 2009р. по 13 червня 2009р., 3%річних у сумі 241грн.76коп. за той же період.

Відповідач, як боржник, який прострочив виконання грошового обов’язку по оплаті електроенергії, зобов’язаний сплатити позивачеві –постачальнику електроенергії –неустойку у вигляді пені у розмірі, передбаченому вказаним договором (п.6.6), і у відповідності до вимог ст.ст.230-232 ГК України. Тому вимоги позову в частині заявленої до стягнення пені не суперечать положенню закону та фактичним обставинам правовідносин сторін за договором поставки від 02.02.09. № ПК0000010 і позов в цій частині є правомірним на суму 2225грн.55коп. за період з 14.03.09. по 13.07.09.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, не підтверджені належними доказами в порядку ст.ст.33,34 ГПК України, тому не спростовують вимог позивача за позовом, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 173, 193, 232, 265-267 ГК України, ст.ст.526,629,655-693 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Птахо господарство "Червоний Прапор", с.Червоний прапор, Перевальський район Луганської області, вул. «Фабрична», 31, ід. код 00851519 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-ГОФРОПАК", м. Харків, вул.. «Золочівська», 4, ід. код 35070443 борг в сумі 11149,56грн., пені у сумі 2225грн.55коп., інфляційних нарахувань у сумі 893грн.64коп., 3%річних у сумі 241грн.76коп., витрати по державному миту в сумі 145,11грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315грн. Видати наказ.

Рішення підписане 15.09.09

Суддя Р. Шеліхіна