Рішення № 4858523, 03.08.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2009 р.

Справа № 31/100-09-3642

Позивач: ТОВ „Трансбуд-СУ 5”

Відповідач: ДСК „ЧМП”

про витребування майна та визнання права власності

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Цуркан С.І.

від відповідача: Семененко А.О.

СУТЬ СПОРУ: позивач вимагає зобовґязати відповідача передати позивачу: адміністративний будинок у м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, загальною площею 4 667,82 кв.м. Крім того, позивач вимагає визнати за ним право приватної власності на вказане майно. Позов обґрунтований тим, що право власності на вказане майно виникло у позивача за договором № 6 від 08.12.2008 року який укладений між сторонами, однак відповідач не передає позивачу вказане майно чим не визнає право власності позивача на це майно.

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача позов визнав.

Матеріалами справи встановлено:

08.12.2008 року за № 6 сторони та ЗАТ СК «Укртанкер»уклали договір, відповідно до умов якого позивач (інвестор) приймає на себе заборгованість відповідача перед ЗАТ СК «Укртанкер»у розмірі 6 464 648 грн. 74 коп., шляхом переведення боргу від відповідача на себе. У звґязку з прийняттям позивачем на себе заборгованості відповідача, позивач отримує у власність наступне майно відповідача: адміністративний будинок у м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, загальною площею 4 667,82 кв.м. Право власності у позивача на вказане майно виникає з моменту укладення договору сторонами. Сторони встановили, що договір вважається укладеним і набуває чинність з моменту його підписання сторонами.

Листом від 14.07.2009 року відповідач повідомив позивача про неможливість передачі йому майна зазначеного у вказаному договорі. Будь –які причини відмови відповідача передати позивачу майно відповідач не вказав.

Відповідно до ст. 202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 204 ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 334 ЦК України - право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 387 ЦК України - власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 620 ЦК України - у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд зробив наступні висновки.

Договір № 6 від 08.12.2008 року відповідно до ст. 204 ЦК України є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України договір № 6 від 08.12.2008 року має виконуватися належним чином, та є обов'язковим для виконання його сторонами.

За умовами договору № 6 від 08.12.2008 року позивач прийняв на себе заборгованість відповідача перед ЗАТ СК «Укртанкер»у розмірі 6 464 648 грн. 74 коп., шляхом переведення боргу від відповідача на себе, що є виконанням договору з боку позивача.

В свою чергу відповідач зобовґязався передати позивачу наступне майно: адміністративний будинок у м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4 (літера «А»- основне).

Право власності у позивача на вказане майно виникло з моменту укладення договору сторонами (08.12.2008 року).

Зобовґязання щодо передачі майна позивачу відповідач не виконав.

За таких обставин у позивача виникло право в судовому порядку вимагати від відповідача передання майна позивачу (ст. 387 ЦК України, ст. 620 ЦК України).

На підставі викладеного позов про зобовґязання відповідача передати позивачу: адміністративний будинок у м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4 (літера «А»- основне) підлягає задоволенню.

Не передавши позивачу вказане майно, та безпідставно відмовивши позивачу у переданні майна, відповідач не визнав право приватної власності позивача на це майно.

За таких обставин у позивача виникло право на підставі ст. 392 ЦК України звернутися з позовом до суду про визнання його права власності на вказане майно.

На підставі викладеного позов про визнання за позивачем права приватної власності на: адміністративний будинок у м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4 (літера «А»- основне) підлягає задоволенню.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, в звґязку з задоволенням позову.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ „Трансбуд-СУ 5” до ДСК „ЧМП” про витребування майна та визнання права власності –задовольнити.

Зобовґязати ДСК „ЧМП” код 01125614 (м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1) передати ТОВ „Трансбуд-СУ 5” код 34599759 (м. Одеса, вул. Єлісаветинська, 21) майно: адміністративний будинок у м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4 (літера «А»- основне).

Визнати за ТОВ „Трансбуд-СУ 5” код 34599759 (м. Одеса, вул. Єлісаветинська, 21) право приватної власності на майно: адміністративний будинок у м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4 (літера «А»- основне).

Стягнути з ДСК „ЧМП” код 01125614 (м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1) на користь ТОВ „Трансбуд-СУ 5” код 34599759 (м. Одеса, вул. Єлісаветинська, 21) –85 грн. по держмиту, 118 грн. за ІТЗ судового процесу.

Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 10.08.2009 року.

Рішення набуває законної сили з 21.08.2009 р.

Суддя