ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.09 Справа № 16/197
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об‘єднання", м. Луганськ
до Комунального підприємства «Житловик - 1», м. Брянка Луганської області
про стягнення 29 227грн. 18 коп.
Суддя Шеліхіна Р.М.
При секретарі судового засідання Маценко О.В.
За участю представників сторін:
Від позивача – Білан К.О., довіреність від 17.02.09. №323,
Від відповідача – не прибув;
ВСТАНОВИВ:
Суть справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 26250,60грн., пені у сумі 545,62грн. за період з 21.01.09. по 15.06.09., інфляційні нарахування у сумі 2038,56грн., 3% річних у сумі 392,40грн. на підставі договору про постачання електричної енергії від 10.12.04. №А8008.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання не з’явився, проте про дату та час їх проведення був повідомлений належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчили б про неотримання відповідачем процесуальних документів або зміну ним юридичної адреси. У зв’язку з чим справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Між сторонами у справі укладено договір на постачання електроенергії від 10.12.04. №А8008 (з додатковими угодами), на підставі якого постачальник електроенергії (позивач) зобов’язався забезпечувати передачу електроенергії в межах величин, дозволених споживачу (відповідачу) до використання, а споживач зобов’язався оплачувати використання електромереж позивача на підставі пред’явленого останнім рахунку протягом 5 днів, як встановлено в додатку до договору «Порядок розрахунків», пункт 7.
За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).
На виконання умов вказаного договору позивач забезпечив передачу електроенергії відповідачеві в період з 20 червня 2008 року по 20 травня 2009 року, про що відповідачу надіслано рахунки для оплати вартості спожитої активної електроенергії на суму 26250,60грн. Даний факт підтверджено матеріалами справи (а.сю46-102).
Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії від 10.12.04. №А8008 не оплатив у повному обсязі позивачу активну електроенергію за вказаний термін, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 26250,60грн. (у відповідності до умов договору).
Крім того, за несвоєчасне виконання обов’язків по оплаті спожитої електроенергії, позивачем заявлено до стягнення пеню за прострочення платежу у сумі 545,62грн. за період з 21.01.09. по 15.06.09., інфляційні нарахування у сумі 2038,56грн., 3% річних у сумі 392,40грн.
Відповідач проти позову не заперечив, вимог позивача не оспорив.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до норми ст.19 Основного закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором на постачання електроенергії від 10.12.04. №А8008, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно, строку права вимоги у позивача.
Матеріалами справи підтверджено належним чином факт забезпечення передачі електроенергії позивачем відповідачеві протягом періоду з 20 червня 2008 року по 20 травня 2009 року на суму 26250,60грн.
Позивач належним чином довів суду факт надіслання відповідачу рахунків про використання відповідачем як абонентом електроенергії на вказану суму боргу. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору на постачання електроенергії від 10.12.04. №А8008 та вимог закону.
Статті 901-903 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті послуг у відповідності до умов договору.
Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті поставленої електроенергії на суму 26250,60грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії від на постачання електроенергії від 10.12.04. №А8008 в частині оплати електроенергії і вимоги закону. У встановлений пунктом 9 Порядку розрахунків, що є додатком до укладеного договору, строк – 5 днів з дня отримання відповідних рахунків від позивача на сплату спірних сум - зобов’язання відповідачем по оплаті боргу за активну електроенергію не було виконане і відповідач заборгував за спожиту електроенергію 26250,60грн. за період з 20 червня 2008 року по 20 травня 2009 року.
Стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних обґрунтовані і дані вимоги цілком відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст.232 ГК України, ст. 625 ЦК України, згідно яких боржник (відповідач), який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора (позивача) зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних нарахувань з простроченої суми за весь час прострочення, а також неустойку за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у вигляді пені.
Пеня у сумі 545,62грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань підлягає до задоволення згідно п. 4.4.1 укладеного договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який вона нараховується. Таким чином, вимога про стягнення пені задовольняється судом.
Інфляційні нарахування слід задовольнити повністю на суму 2038,56грн., 3% річних у сумі 392,40грн., оскільки дані вимоги правомірно заявлені до стягнення у зв’язку з порушенням відповідачем порядку виконання грошового зобов’язання. Розмір вимог відповідає нормі закону та фактичним правовідносинам сторін спору.
За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг в сумі 26250,60грн., пені у сумі 545,62грн. за період з 21.01.09. по 15.06.09., інфляційні нарахування у сумі 2038,56грн., 3% річних у сумі 392,40грн. на підставі договору про постачання електричної енергії від 10.12.04. №А8008 (з додатковими угодами) та позов слід задовольнити, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.173,193,230-232 ГК України, ст.ст.526,625,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,75.82,84,85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємств «Житловик - 1», м. Брянка Луганської області, вул. ім. Громової, буд. 3 «а», ід. код 32163482 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ Луганське енергетичне об’єднання ”, м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а», на п/р 260373219060 в Ощадбанку борг за спожиту активну електроенергію у сумі 26250,60грн. Видати наказ.
3. Стягнути з Комунального підприємств «Житловик - 1», м. Брянка Луганської області, вул. ім. Громової, буд. 3 «а», ід. код 32163482 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ Луганське енергетичне об’єднання ”, м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а» на п/р 2600418745 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Києва, Луганська дирекція 3% річних –392,40грн., інфляційні нарахування –2038,56грн., пеню в сумі 545,62грн., витрати по державному миту в сумі 292грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Видати наказ.
Рішення підписане 15.09.09.
Суддя Р. Шеліхіна
Судове рішення № 4858215, Господарський суд Луганської області було прийнято 10.09.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/197. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: