Рішення № 4857861, 12.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.09 Справа № 31/109

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:

Акціонерного товариства «Біофарм», м. Харків

до відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Самбірська птахофабрика», м. Самбір Львівської області

про:

стягнення 9512,00 грн.

Суддя: Артимович В.М.

Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.

Митник М.Б.

Представники

від позивача:

не з’явився;

від відповідача:

не з’явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Акціонерного товариства «Біофарм», м. Харків, надалі - позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самбірська птахофабрика», м. Самбір Львівської області, надалі - відповідач, про стягнення 9512,00 грн., в тому числі 4889,52 грн. основного боргу, 1487,53 грн. пені, 1264,93 грн. інфляційних нарахувань, 158,89 грн. трьох відсотків річних та судових витрат, в тому числі 1500,00 грн. на оплату послуг адвоката.

Ухвалою суду від 24.07.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 12.08.2009 р.

В судове засідання 12.08.2009 р. р. уповноважені представники сторін не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду спору по суті, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 4553995, № 4554002.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 30.01.2008 р. було укладено договір № 97 на поставку товару, згідно умов якого позивач зобов’язувався поставляти відповідачеві ветеринарні препарати і інші товари, а відповідач в свою чергу зобов’язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Як свідчать матеріали справи, позивач взяті на себе зобов’язання по договору виконав повністю, поставив товар відповідачу на загальну суму 4889,52 грн., що підтверджується видатковою накладною № 191 від 13.02.2008 р. та довіреністю ЯОШ № 380415 від 13.02.2008 р.

Позивачем направлялась відповідачеві претензія від 28.01.2009 р. про сплату заборгованості, яка залишилась відповідачем без відповіді та реагування.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарсь ких відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зо бов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, відповідач взяті на себе зобов’язання по договору не виконав, оплату за поставлений товар не провів, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 4889,52 грн., а тому вимоги позивача про стягнення основного боргу є підставними та обґрунтованими.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені). Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 5.4 договору за порушення строків оплати покупець несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Відтак, обмеження, встановлені ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, щодо строку нарахування пені судом не застосовуються, оскільки договором передбачено стягнення пені за кожен день прострочення.

Згідно з нормою ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Зважаючи на те, що відповідачем не подавалась суду заява про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, то з відповідача слід стягнути на користь позивача пеню в розмірі 1487,53 грн. за період прострочки, вказаний у позові.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з розрахунками, доданими до позовної заяви, сума інфляційних нарахувань становить 1264,93 грн. Крім того, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 3 % річних від простроченої суми, що становить 158,89 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що позивачем сплачено державне мито в сумі 95,12 грн., в той час як загальна сума позовних вимог (основний борг, пеня, інфляційні нарахування та три відсотки річних) складає 7800,87 грн. У відповідності ж до пп. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»державне мито із заяв майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відтак, стягненню з позивача в дохід державного бюджету підлягає державне мито в розмірі 6,88 грн.

Судом встановлено, що згідно з договором про надання адвокатських послуг від 22.04.2009 р., укладеного між позивачем та адвокатом Шемаруліним О.М., позивачем було сплачено адвокату 1500,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 19 від 22.04.2009 р.

Виходячи з того, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла з вини відповідача, судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Біофарм», м. Харків, задоволити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Самбірська птахофабрика»(81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Середня, 25; код ЄДРПОУ 31447233) на користь Акціонерного товариства «Біофарм»(61057, м. Харків, пров. Театральний, 5, кв. 1а; код ЄДРПОУ 23317811) 4889,52 грн. основного боргу, 1487,53 грн. пені, 1264,93 грн. інфляційних нарахувань, 158,89 грн. трьох відсотків річних, 102,00 грн. державного мита, 118,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Стягнути із Акціонерного товариства «Біофарм»(61057, м. Харків, пров. Театральний, 5, кв. 1а; код ЄДРПОУ 23317811) в дохід державного бюджету 6,88 грн. державного мита.

4. Накази видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Суддя