Рішення № 4857471, 25.08.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" серпня 2009 р. Справа № 2/1124

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Стародуб Л.Ф.

за участю представників сторін

від позивача Мартинюк Д.В. (довіреність від 30.07.09)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-март" (м.Андрушівка Житомирська область)

до Державного підприємства "Коростишівський спиртовий комбінат" (м.Коростишів)

про стягнення 242517,84 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 242517,84грн., з яких: 180000,00грн. боргу за поставлений товар, 33555,59грн. пені, 13528,19грн. штрафу, 15434,06грн.грн. інфляційних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-март" (продавець) та Державним підприємством "Коростишівський спиртовий комбінат" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №29/1, за умовами якого продавець (позивач) зобов'язався передати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити пшеницю фуражну в кількості 2000тон.

Даний договір діє до 31.12.08р.

На виконання умов договору, за період з 30.09.08 по 02.10.08 позивач передав відповідачу товар на загальну суму 193259,95грн., що підтверджується накладними №30/09 від 30.09.08, №2/10 від 02.10.08, №2/10/1 від 02.10.08 та довіреністю на отримання товару №213498 від 30.09.08 (а.с.12-14,16).

Згідно п.2.1 договору, покупець зобов'язаний оплатити товар в день отримання товару на складі покупця, а при непередбачених обставинах на протязі трьох банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Але відповідач всупереч умовам договору оплату з позивачем за отриманий товар провів частково, що підтверджується банківською випискою від 05.12.08 ( а.с.17), тому на день звернення з позовом до суду сума боргу становить 180000,00 грн., що також підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звірки розрахунків (а.с.15).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 180000,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.4.2 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача, за період з 06.10.08 по 05.04.09 становить 33555,59грн.(а.с.3) та на підставі ст.231 ч.2 Господарського кодексу України просить стягнути з відповідача 13528,19грн. штрафу.

Відповідно до ст.231 ч.2 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно п.4.2 договору, у разі порушення терміну оплати за договором, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від простроченої до сплати суми або від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, але не більше ніж 0,1% від вартості товару.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

0,1% від вартості неоплаченого товару становить 193,26грн. (193259,95х0,1%).

Таким чином, сума пені, що підлягає задоволенню становить 193,26грн., а в частині стягнення 33362,33 грн. пені відмовляє.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення розмір яких згідно розрахунку позивача становить 15434,06грн. Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 209155,51грн., з яких: 180000,00грн. боргу за поставлений товар, 193,26грн. пені, 13528,19грн. штрафу, 15434,06грн. інфляційних. В решті позову суд відмовляє.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Коростишівський спиртовий комбінат" (12500, Житомирський район, м.Коростишів, вул.Гвардійська,46; код 00374634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-март" (13400, Житомирський район, м.Андрушівка, вул.Корольова,1, кв.6; код 34747259) - 180000,00грн. боргу, 193,26грн. пені, 13528,19грн. штрафу, 15434,06грн.грн. інфляційних; 2091,55 грн. витрат на оплату державного мита, 271,67грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.