Рішення № 4857470, 25.08.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2009 р.

Справа № 3/121

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання Бабінець У.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Підприємства "Сента", вул. Дубнівська, 16, м. Луцьк, Волинська область, 43010

до відповідача: Приватного підприємства "Едем Вояж", вул. Довга, 26/65, Івано-Франківськ, 76019

про стягнення 12 056,68 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

Від позивача: не з"явились,

Від відповідача: не з"явились;

встановив:

підприємство "Сента" звернулось в суд з позовом до прватного підприємства "Едем Вояж" про стягнення 12 056 грн. 68 коп., в тому числі: 11 608 грн. основного боргу, 107 грн. 81 коп. 3% річних, 312 грн. 50 коп. інфляційних втрат.

Позивач в судове засідання повторно не з"явився, проте, 13.08.09р. направив клопотання (вх. № 7006), згідно якого просить суд здійснювати розгляд справи без участі його представник за наявними в ній матеріалами; позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалами суду від 23.07.09р. та 11.08.09р. з повідомленням про вручення поштового відправлення, відзиву на позов не подав та про причини такого неприбуття суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, суд розглянув спір за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

27.01.2009р. сторонами підписано заявку на перевезення автомобільним транспортом № 28, згідно якої позивач (перевізник) зобов"язався перед відповідачем (замовником) здійснити перевезення вантажу з України до Німеччини автомобільним транспортом (Volvo AC 9121 AM/Kogel AC 6515 XX).

Відповідно до умов заявки, сума фрахту складає 1 300 євро, які (як вбачається з заявки) відповідач зобов"язався сплатити після отримання оригіналів CMR (міжнародних товарно-транспортних накладних).

Приписами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інщих вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать обставини справи, свої зобов"язання відповідач виконав, що підтверджується наявними в матерілах справи міжнародними товарно-трансортними накладними CMR № 075668 та CMR № 075669, які 06.02.09р. відмічені номерними штампами посадової особи Ягодинської митниці про доставку товару на територію Польщі та відбитком печатки від 08.02.09р. вантажоодержувача про отримання вантажу.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджується матеріалами справи, позивач направив відповідачу оригінали товарно-транспортних накладних CMR № 075668 та CMR № 075669 та рахунки-фактури № СА-А000059 та СА-А000060 від 17.02.09р. на суми 1 200 грн. та 11 608 грн. відповідно.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач взяте на себе зобов"язання виконав частково, оплативши 01.04.09р. тільки один рахунок № СА-А000059 від 17.02.09р. на суму 1 200 грн. Доказів погашення решти заборгованості в розмірі 11 608 грн. суду не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

18.05.2009р. позивач звернувся до відповідача претензією з вимогою сплатити існуючу заборгованість в розмірі 11 608 грн., доказів виконання якої суду не подано.

За таких обставин, враховуючи наведене, неподання відповідачем належних доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів про оплату заборгованої суми у встановлені договором строки, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення 11 608 грн. основного боргу та наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 107 грн. 81 коп. 3% річних та 312 грн. 50 коп. інфляційних збитків.

Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 107 грн. 81 коп. 3% річних та 312 грн. 50 коп. інфляційних збитків та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 526, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства "Едем Вояж", вул. Довга, 26/65, м. Івано-Франківськ, 76019 (код ЄДРПОУ 30017762) на користь Підприємства "Сента", вул. Дубнівська, 16, м. луцьк, Волинська область, 43010 (код ЄДРПОУ 13348532) - 11 608 грн. основного боргу, 107 грн. 81 коп. 3% річних, 312 грн. 50 коп. інфляційних збитків, 120 грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

рішення підписане 26.08.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______