ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2009 р. Справа № 13/1887
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Скиби Г.М., секретаря судового засідання Жицької О.М. в приміщенні господарського суду
за участю представників сторін:
прокурора: Лук‘яненко А.В. –ст.пом. військового прокурора –за посадою;
позивача: Богуславець С.С. –за довіреністю,
Черняк Т.І. - за довіреністю;
відповідача: Король М.М., Цуркан В.М. –за довіреністю;
від третіх осіб: (дендропарк): Бровченко В.Д. –за довіреністю;
(університет): Комар С.Г. –за довіреністю;
(КРУ): Коваль І.І. –за довіреністю;
(Держкомзем): Кузуб В.В. –начальник управління –за посадою.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі МО України, від імені кого діє квартирно-експлуатаційний відділ м. Черкаси, вул. Ільїна, 220
третя особа на стороні позивача, без самостійних вимог –контрольно - ревізійне управління у Черкаській області, м. Черкаси
до Уманської міської ради, Черкаська обл., м. Умань, площа Леніна, 1
треті особи на стороні відповідача, без самостійних вимог: - Національний дендрологічний парк “Софіївка” НАН України, Черкаська обл., м. Умань, вул. Київська, 12а
- Уманський державний аграрний університет, Черкаська обл., м. Умань, вул. Інститутська, 1
- Управління Держкомзему у м. Умань, вул. К. Цеткін, 3А
про визнання окремих пунктів рішення міської ради нечинним та скасування державних актів на землю.
В судовому засіданні присутній начальник секретної частини в/ч А-3024 (м. Умань) Маслюченко В.М.
Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та учасників, господарський суд В С Т А Н О В И В:
Прокурор та позивач звернулися до господарського суду з позовом, в якому просять:
- визнати нечинними п.п. 1, 1.25, 3, 3.1 рішення 4.12-4/5 від 15.09.2006р. Уманської міської ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки по вул. Київській, 31 м. Умань площею 10га та надання її у постійне користування Національному дендрологічному парку “Софіївка”;
- визнати нечинним Державний акт серії ЯЯ №848395 на право користування земельною ділянкою площею 10га по вул. Київській, 31 у м. Умань, виданий Національному дендрологічному парку “Софіївка”;
- визнати нечинним п.п. 1, 1.47, 3, 3.3 рішення 4.12-4/5 від 15.09.2006р. Уманської міської ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки по вул. Київській, 33 м. Умань площею 26га та надання її у постійне користування Уманському державному аграрному університету;
- визнати нечинним Державний акт серії ЯЯ №848373 на право користування земельною ділянкою площею 26га по вул. Київській, 33 у м. Умань, виданий Уманському державному аграрному університету. Прокурор та представники позивача позовні вимоги підтримали. Позицію мотивують тим, що порушена процедура вилучення земельної ділянки у МО України. Ні Міністр оборони України, ні його заступники згоди на вилучення землі в МО не давали. Зміни в обліки землекористувачів не внесені.
Державний акт на право користування землею серія Б №015224 –1978р. не скасований, не визнаний судом недійсним, не вилучений у користувача.
Представники Відповідача проти позову заперечили. Вказують на те, що міська рада як уповноважений громадою власник землі в межах м. Умань не видавала Державний акт ні МО, ні військовій частині на території м. Умань. Межі міста Умань затверджені з 1966 року. Районна рада не мала права приймати рішення стосовно земель міста та видавати Державний акт на право постійного користування землею серія Б №015224 –1978р. Наявній спірний Державний акт не визнають. Стверджують про нецільове використання земельних ділянок частиною та Міністерством оборони, захаращеність спірних територій.
Представники посилаються на правомірність вилучення земельних ділянок у однієї державної структури і передачу в користування іншій державній структурі. Посилаються про повне дотримання порядку припинення користування землею, вилучення ділянки у нерадивого користувача. Посилаються на припинення функціонування військового аеродрому «Умань»з 2002р. Порушення прав титульного користувача –МО України –не визнали.
Представники відповідача стверджують про оскарження постанови адміністративного суду 2008р. Доказів прийняття до провадження апеляційної скарги та порушення апеляційного провадження не подано.
Доказів оскарження дій районної ради стосовно видачі Державного акту 1978р. не подано.
Представники Університету та дендропарку «Софіївка», кожен окремо, вимоги позивача та прокурора заперечили. Просять в задоволенні позову відмовити.
Представник Університету в своїх запереченнях посилається на те, що земельна ділянка їм виділена власником (міською радою) за рахунок земель МО, яка не використовувалась тривалий час за призначенням. Відповідно до ЗУ «Про освіту»земля виділена на підставі Указу Президента від 09.10.2001р. №941/2001 «Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні»для покращення наукової бази і укріплення дослідного господарства. Вкладені значні кошти на приведення ділянки в належний стан, відведення ділянки проведено відповідно вимог ЗК України, отримано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.
Представник дендропарку «Софіївка»заперечення підтримав. Посилається на належне оформлення землевпорядної документації, проведення землевпорядної експертизи та понесені значні витрати на приведення спірної ділянки у належний стан.
Представник Держкомзему вимоги прокурора заперечив та посилається на встановлення меж міста з 1966р. Заперечує законність видачі Державного акту на землю в 1978р. Не подано доказів оскарження дій районної ради чи вилучення спірного Акту у титульного землекористувача .
Представник КРУ вимоги прокурора та позивача підтримав. Вказує на неналежний порядок вилучення земельної ділянки у МО України. результати перевірки КРУ зацікавленими сторонами не оскаржені та не поставлені під сумнів. Висновок КРУ чинний.
Інших доказів сторонами не подано.
Оцінюючи зібрані докази у їх сукупності, пояснення представників сторін, учасників процесу, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав:
Між сторонами виникли договірні відносини на підставі вимог закону, врегульовані Конституцією України, Цивільним та Земельним кодексами України, Законами України «Про оренду землі», «Про плату за землю», «Про землеустрій», а також «Положенням про порядок надання в користування земель для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями»та ін.;
Сторони підтвердили, що між ними відсутні договірні відносини на підставі письмового, строкового, оплатного, двостороннього реального договору оренди землі.
- прокурор та позивач підставно звернулися до суду з посиланням на норми ст. 21 ЦК України;
- органи влади та місцевого самоврядування в Україні мають діяти лише у визначений законом спосіб відповідно до Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
- Уманська міська рада є уповноваженим громадою власником спірної земельної ділянки в межах міста. Розпорядження землями територіальних громад відноситься до повноважень міської ради (ст.12 ЗК України, п.34 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»);
- відповідно вимог ст. 13 ЦК України не допускається зловживання правом;
- спірна земельна ділянка (аеродром «Умань») закріплена за військовою частиною (МО) згідно Постанови виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящих №1610-с від 30.03.1948р., Розпорядження Ради Міністрів УРСР №86-рс від 3.01.1949р., №1362-042-рс від 31.12.1954р., а також видано Державний Акт на право постійного користування земельною ділянкою серія Б №015224 (1978р.). Площа земельної ділянки спецкористування Міністерства оборони складає 510,6 га (станом на 15.05.1992р.). Формуляр аеродрому (земельної ділянки) як документ з грифом «таємно»знаходиться в секретній частині в/ч А-3024 (м. Умань, як правонаступник військових частин –батальйону аеродромного забезпечення та спец комендатури –охорона аеродрому), зареєстрований по номенклатурі справ діловодства. Вказані рішення органів влади не спростовані в належний спосіб;
- цільове використання спірної земельної ділянки не змінено. Посилання відповідача та третіх осіб на неналежне використання земельної ділянки Міністерством оборони України є некоректним, оскільки вилучені зі спецкористування ділянки, що прилягають до злітних смуг аеродрому та є зонами безпеки;
- відповідачем не подано доказів дотримання процедури вилучення земельної ділянки 60 га у Міністерства Оборони України відповідно до вимог Земельного кодексу України, отримання письмової згоди Міністра оборони України чи його заступника, приймання-передачі Уманською міською радою спірної ділянки, та встановлення і погодження меж нинішнього землекористування;
- ні Білоцерківська, ні Гайсинська, ні Васильківська КЕЧ району не були титульними володільцями чи користувачами спірною земельною ділянкою. Відповідачем не надано належних доказів отримання ними Державних актів чи інших правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку;
- військовим прокурором, представниками сторін та зацікавленими особами не подано належних та допустимих доказів про надання належних повноважень начальнику Білоцерківської КЕЧ району чи районному інженеру (а.с. 65) діяти від імені МО України та погоджувати вилучення земельної ділянки у МО України.
Акт №6 від 17 березня 2003р. про проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства Білоцерківською КЕЧ району не є правовстановлюючим документом на вилучення ділянки чи передачу ділянки спецкористування до Уманської міської ради;
- на момент судового розгляду постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2008р. у справі №2-а-298/08 не оскаржена і є чинною. Своєю постановою адміністративний суд визнав нечинним п. 13.1 рішення Уманської міської ради від 17 квітня 2003р. №3.8-19/24 про вилучення з користування Білоцерківської КЕЧ району земельної ділянки 63,66га. Доказів відкриття апеляційного провадження апеляційним адміністративним судом відповідач не надав;
- дії Уманської районної ради по видачі Державного акту на право користування землею серія Б №015224 (1978р.) не визнані в установленому порядку неправомірними, відповідач не надав суду доказів скасування рішень районної ради про видачу спірного Державного акту (1978р.) чи його вилучення у титульного землекористувача;
- обов’язок правомірності поведінки має доводити орган влади чи місцевого самоврядування відповідно вимог ст. 33 ГПК України;
- в частині визнання недійсними Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою провадження належить припинити на підставі ст. 80 п. 1 ГПК України, оскільки спір не підвідомчий господарському суду в розумінні ст. 12 ГПК України, а заявлені позивачем вимоги не відповідають за своїм змістом матеріально –правовим способам захисту порушеного права, визначеним законодавством (ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України). У відповідності до вимог ст. 152 Земельного Кодексу України (нині діючого –з 1 січня 2002 року) способи захисту права на земельні ділянки не передбачають визнання недійним акту на право власності чи користування землею (акт на право володіння не є рішенням, про яке йдеться в п. Г вказаної статті). Чинним законодавством передбачено, що акт на право постійного користування земельною ділянкою повертається в архів органу, який його видав. Це передбачено в Наказі Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року за №43 “Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею ( в тому числі на умовах оренди) та договорі в оренди землі” –п. 3.10 –у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документу.
В Постанові ж Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7, на яку посилається позивач та відповідач, дійсно зазначено, що суд може визнавати недійсними акти на право власності чи право користування землею. Але це розходиться з нормами Земельного кодексу України, про що зазначено вище, тому господарський суд не застосовує вказану Постанову Верховного суду в аналогічному спорі, т.я. постанова суперечить чинному законодавству.
Порушене право МО України на користування землею (спеціальне користування) підлягає захисту. Позовні вимоги слід задовольнити частково, визнавши нечинним та скасувавши п.п. 1, 1.47, 1.25, 3, 3.1, 3.3 рішення міської ради 4.12-4/5 від 15.09.2006р.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача (міську раду) пропорційно задоволених вимог та стягнути в доход бюджету 42 грн. 50 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 80 п. 1 ГПК України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати нечинними та скасувати п.п. 1, 1.25, 3, 3.1 рішення 4.12-4/5 від 15.09.2006р. Уманської міської ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки по вул. Київській, 31 м. Умань площею 10га та надання її у постійне користування Національному дендрологічному парку “Софіївка”;
Визнати нечинним та скасувати п.п. 1, 1.47, 3, 3.3 рішення 4.12-4/5 від 15.09.2006р. Уманської міської ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки по вул. Київській, 33 м. Умань площею 26га та надання її у постійне користування Уманському державному аграрному університету;
Стягнути з Уманської міської ради, м. Умань, пл. Леніна, 1, ідентифікаційний код 04061613
в доход державного бюджету через Уманську ДПІ на користь УДК України в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, рахунок № 31117095700002
42 грн. 50 коп. державного мита.
Стягнути з Уманської міської ради, м. Умань, пл. Леніна, 1, ідентифікаційний код 04061613
в доход державного бюджету на рахунок № 31210259700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, ЄДРПОУ 22809222, УДК В Черкаській області, стягувачем щодо якого є Управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області, код 22809222
118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Провадження в частині визнання нечинним Державного акту серії ЯЯ №848395 на право користування земельною ділянкою площею 10га по вул. Київській, 31 у м. Умань, виданий Національному дендрологічному парку “Софіївка”;
- визнання нечинним Державного акту серії ЯЯ №848373 на право
користування земельною ділянкою площею 26га по вул. Київській, 33 у м. Умань, виданий Уманському державному аграрному університету - припинити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Суддя Г.М. Скиба
Повний текст підписано 16 вересня 2009р.
Судове рішення № 4857333, Господарський суд Черкаської області було прийнято 15.09.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/1887. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: