Рішення № 4857225, 09.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.09 р. Справа № 22/30

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі судового засідання Петровій Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Українсько-ізраїльського товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство „Вельта-Косметік”, м.Дніпропетровськ,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Трейд”, м.Маріуполь Донецької області,

про стягнення 133 372,35 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Українсько-ізраїльське товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство „Вельта-Косметік”, м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Трейд”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 133 372,35 грн., у тому числі 119 289,84 грн. основного боргу та 14 082,51 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №13/01 від 11.01.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість щодо оплати товару та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №13/01 від 11.01.2008р., договір № 48/05 від 04.05.2006р., договір № 09/01 від 09.01.2007р., видаткові накладні, претензію №1405 від 14.05.2009р., лист №67 від 16.07.2009р., акт звірки взаємних розрахунків за період з січня по березень 2008р., акт звірки станом на 01.08.2009р., виписки з банку.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 13 Конституції України, ст. 525, 526, 549, 550, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача в судове засідання не з’явився.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, витребувані документи не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, зазначена Відповідачем в договорі поставки №13/01 від 11.01.2008 року, міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як місцезнаходження Відповідача (87541, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Азовстальська, б. 45/7 кв.33) та за адресою, яку повідомив Позивач в процесі розгляду справи (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Артема, 134), суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивачем в якості правового підґрунтя спірних відносин зазначається постачання товару за квітень-листопад 2008 року в межах договору №13/01 від 11.01.2008р., з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін.

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу ( статті 655-697ЦК України).

Таким чином в силу статті 265 ГК України, статті 712 і 655 ЦК України та пунктів 1.1, 4.2 договору, а також видаткових накладних, які є невід’ємною його частиною, Позивач (Постачальник) зобов’язується поставляти у власність Відповідача (Покупця), а останній приймати та оплачувати товар протягом 21 банківського дня з моменту поставки.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, асортимент, кількість та ціни за кожну одиницю товару вказуються у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

За умовами пункту 4.1 договору вартість кожної партії товару визначається на підставі специфікації, виходячи з цін, діючих на момент ії узгодження та фіксується у видатковій накладній.

Згідно з видатковими накладними № 263 від 02.04.2008р. на суму 31642,66 грн., № 341 від 07.05.2008р. на суму 5136,96 грн., № 364 від 15.05.2008р. на суму 36305,14 грн., № 415 від 27.05.2008р. на суму 55143,12 грн., № 416 від 27.05.2008р. на суму 338,40 грн., № 448 від 10.06.2008р. на суму 546 грн., № 567 від 18.07.2008р. на суму 1178,88 грн., № 566 від 18.07.2008р. на суму 36593,23 грн., № 740 від 01.09.2008р. на суму 620,88 грн., № 742 від 01.09.2008р. на суму 69387,46 грн., № 854 від 30.09.2008р. на суму 44128,78 грн., № 855 від 30.09.2008р. на суму 148,80 грн., № 1004 від 13.11.2008р. на суму 46501,80 грн. Постачальник передав товар загальною вартістю 379 717 грн. Покупцеві. Останнім прийнято означений товар, що підтверджується підписами та печатками сторін на накладних, внаслідок чого обов’язок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов пункту 2.5 договору.

Зазначені накладні не містять посилань на договір поставки №13/01 від 11.01.2008р., однак, вони містять найменування товару, які співпадають з асортиментом товару, вказаному в специфікаціях від 01.10.2008 року, 01.03.2008 року, 11.01.2008 року, які є невід’ємними частинами цього договору, складені відповідно до його умов та містять посилання на нього, як на підставу постачання.

Крім того, в матеріалах справи є наявними письмові пояснення Позивача, згідно з якими всі постачання Відповідачу протягом 2008 року здійснювались саме в межах договору поставки №13/01 від 11.01.2008р.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах зазначеного договору. Докази незгоди Відповідача з належністю виконання Позивачем своїх зобов’язань по договору щодо передачі товару суду не надавалися.

Оплату поставленого товару Покупцем здійснено частково, не оплаченим залишився товар, поставлений за накладною №742 від 01.09.2008р. на суму 69387,46 грн., за накладною №854 від 30.09.2008р. на суму 44128,78 грн., за накладною №855 від 30.09.2008р. на суму 148,80 грн., за накладною №1004 від 13.11.2008р. на суму 46501,80 грн.

Виходячи з домовленостей, викладених сторонами в пункті 4.2 договору, Покупець мав оплатити отриманий товар протягом 21 банківського дня з моменту поставки. Таким чином, право Постачальника вимагати від Покупця виконання грошового зобов’язання виникло з 29.09.2008р. по накладній № 742 від 01.09.2008р. на суму 69387,46 грн., з 28.10.2008р. по накладній № 854 від 30.09.2008р. на суму 44128,78 грн., з 28.10.2008р. по накладній № 855 від 30.09.2008р. на суму 148,80 грн., з 11.12.2008р. по накладній № 1004 від 13.11.2008р. на суму 46501,80 грн. по 14.05.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 119 289,84грн.

Акт звірки взаємних розрахунків станом на 10.08.2009 року за договором поставки №13/01 від 11.01.2008р. свідчить про визнання цієї суми боргу Відповідачем, оскільки він містить підпис його уповноваженої особи та печатку.

Доказів сплати суми заборгованості в розмірі 119289,84 грн. останнім не надано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність задоволення позовних вимог в цій частині.

Не виконання грошового зобов’язання Покупцем є порушенням вимог статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до норм статті 611 ЦК та пункту 5.2 договору наслідками порушення Відповідачем грошового зобов’язання є сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

За розрахунком Позивача сума пені за період з 29.09.2008р. по накладній № 742 від 01.09.2008р. на суму 69387,46 грн., з 28.10.2008р. по накладній № 854 від 30.09.2008р. на суму 44128,78 грн., з 28.10.2008р. по накладній № 855 від 30.09.2008р. на суму 148,80 грн., з 11.12.2008р. по накладній № 1004 від 13.11.2008р. на суму 46501,80 грн. по 14.05.2008р., складає 14082,51 грн.

Однак, суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, вважає, що сума пені становить 14 101,77 грн.

Враховуючи межі позовних вимог, задоволенню підлягає сума, заявлена Позивачем, а саме 14 082,51грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Українсько-ізраїльського товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства „Вельта-Косметік”, м.Дніпропетровськ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Трейд”, м. Маріуполь Донецької області, про стягнення 133 372,35 грн., у тому числі 119 289,84 грн. основного боргу та 14 082,51 грн. пені, задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Трейд”, (87541, Донецька область. м.Маріуполь, вул. Азовстальська, б. 45/7 кв.33, п/р 260052155272021 в ДОФ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 32320840) на користь Українсько-ізраїльського товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства „Вельта-Косметік”, (49019, м. Дніпропетровськ, пл.Свободи, б.2 Б, п/р 26007204740100 в ДОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 305653, ЄДРПОУ 23648086) 133 372,35 грн., у тому числі 119 289,84 грн. основного боргу та 14 082,51 грн. пені, витрати по сплаті державного мита в розмірі 170,95 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 160,67 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення оголошено у судовому засіданні 09.09.2009 року.

5. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя