Рішення № 4856886, 16.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2009 р. Справа № 63/101-09

вх. № 5619/5-63

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Зміївський С.П., довіренність від 06.07.2009 року; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Велес", м. Харків

до Дочірнього підприємства "Молторг", м. Харків

про стягнення 23950,38 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 23950,38 грн., з яких: 22006,33 грн. основний борг, 115,75 грн. 3% річних, 926,06 грн. пеня, 242,06 грн. інфляційні, 660,18 грн. штрафу. Позов обгрунтовано статтями 193, 256 ГК України, 509, 526, 625, 712 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення копії ухвал суду на адресу зазначену у позові, яка співпадає з адресою, вказаною в довідці про включення відповідача до ЄДРПОУ.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16 квітня 2009 року між сторонами був укладений договір поставки № В-00000093, відповідно до умов якого, позивач зобов"язується поставити відповідачу обумовлену молочну продукцію, а відповаідач зобов"язався приймати цю продукцію та своєчасно оплачувати її вартість.

Позивач свої зобов"язання по договору виконав належним чином, поставивши відповідачу обумовлену молочну продукцію на загальну суму 33544,80 грн.

Факт поставки підтверджується видатаковою накладною № В-00000642 від 18.04.2009 року.

Відповідно до пункту 6.1 договору відповідач зобов"язаний проводити оплату кожної партії отриманої продукції на протязі 21 календарного дня з моменту відвантаження продукції.

Проте, відповідач свої зобов"язання по договору щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції не виконав, сплатив лише 11538,47 грн., внаслідок чого виникла заборгованість яка складає 22006,33 грн.

Факт наявності заборгованості підтверджується актом звірки, підписаним між сторонами 23.06.2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі порушення строків оплати, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 12.05.2009 року по 14.07.2009 року у розмірі 926,06 грн. та ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 7.9 договору встановлено, що у разі порушення відповідачем строків оплати більш ніж на 30 днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 3% від варстості несвоєчасно оплаченого товару.

Розмір нарахованого штрафу становить 660,18 грн. і ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Позивач також просить стягнути з відповідача 242,06 грн. інфляційних нарахувань та 115,75 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 23950,38 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Молторг" (61036, м. Харків, вул. Морозова, 11, р/р 26002074196902 в ВАТ "Сведбанк" в м. Києві, МФО 300164, код 23948851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Велес" (61019, м. Харків, вул. Калініна, 91, р/р 260025353 в ВАТ "ЕрстеБанк", МФО 380009, код 36225353) - 22006,33 грн. основного боргу, 115,75 грн. 3% річних, 926,06 грн. пені, 242,06 грн. інфляційних, 660,18 грн. штрафу, 239,50 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 16 вересня 2009 року