Рішення № 4856877, 03.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2009 р. Справа № 63/104-09

вх. № 5621/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Головань В.І., дор. №1887/01-31/03-01-13 від 28.06.2009 року; відповідача - Музиченко П.В.,дор. №02-13/931 від 07.08.2009 року,

розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків

до Валківської міської Ради, м. Валки

про стягнення 5620,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь держави у відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи, 503,75 грн. Позов обгрунтовано статтями 9, 12, 21,33 Закону України "Про відходи", статтями 19, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 187, 189 Земельного кодексу України та інш.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 03.09.2009 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 03.09.2009 року представник відповідача проти позову заперечує.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

09 квітня 2009 року позивачем були проведені позапланові заходи нагляду (контролю), щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Валківської міської ради на підставі заяви громадянина Печенізького В.Г.

В ході перервірки встановлено порушення вимог чинного законодавства у сфері проводження з відходами, а саме - виявлені смітники, морфологічних склад даних смітників: будівельні відходи загальною площею 4,8 метрів квадратних та обсязом 5 метрів кубічних; сухе гілля загальною площею 8,6 метрів квадратних та обсягом 10 метрів кубічних, які і спричинили засмітчення земель.

19 квітня 2009 року з метою усунення виявлених недоліків, порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення позапланового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією в Харківській області було винесено припис вихідний № 06-18-53 від 19.05.2009 року, яким вимагалось: на протязі 10 днів після отримання припису розробити планоргтехзаходів по усуненню виявлених недоліків з встановленням термінів та відповідальних виконавців, затвердити його відповідним наказом, копію наказу і плану представити до Державної екологічної інспекції в Харківській області. В строк до 01.05.2009 року ліквідувати несанкціонований смітник в парку "Сонечко" м. Валки Харківської області.

Відповідно до Роз'яснення Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року, у випадках накладення адміністративних стягнень за невиконання вимог природоохоронного законодавства на відповідальних посадових осіб підприємств, накладений штраф хоча й має матеріальний характер, але є заходом відповідальності, а не відшкодування шкоди.

В зв'язку з виявленими порушеннями позивачем, з урахуванням норм передбачених “Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 149 від 04.04.2007 р., було розраховано суму збитків та складено претензії № 326, щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі загальним розміром 1784,40 грн. та № 327, щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі загальним розміром 3836,46 грн., які 20 травня 2009 року, було направлено на адресу відповідача.

Згідно абз.1 ст.1 Закону України "Про відходи" - "відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення".

Відповідно до п. З "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства ”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 149 від 04.04.2007 р., - "Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факт засмічення земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель. При виявленні засмічення уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства визначаються на місті обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди."

Відповідно до ст. 55 “Про охорону навколишнього природного середовища”суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про відходи”забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, зокрема, на території міст та інших населених пунктів.

Відповідно до ст.12 Закону України “Про відходи” місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Відповідно п.1 ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування" - первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про відходи”територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" - сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як вбачається зі змісту п. 1 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування" - виконавчим органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Дані виконавчі органи рад - створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах радами для здійснення виконавчих функції і повноважень місцевого самоврядування у межах визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 187 Земельного Кодексу України - контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 189 Земельного Кодексу України - самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Як вбачається зі змісту ст. ст. З0, 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" - самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів, в тому числі формування систем та вимог поводження з відходами, а також здійснення контролю у сфері поводження з відходами, здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Згідно ст. 38 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" - контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст.19 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” виконавчі та розпорядчі органи місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції ... організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів на своїй території.

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про відходи”органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують ... здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, що Відповідачем не виконано обов'язків щодо належного контролю за безпечним поводженням з відходами на своїй території, запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей, а також щодо вжиття відповідних заходів для ліквідації несанкціонованих звалищ відходів.

Відповідно до ст. 43 Закону України “Про відходи”підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 211 Земельного Кодексу України - "Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за псування земель, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами".

Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України "Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини".

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів."

Згідно ст. 69 даного Закону "Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів."

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5620,86 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 9, 12, 21, 33, 43 Закону України “Про відходи”, ст.ст. 19, 20, 55, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 187,189 Земельного Кодексу України, ст. ст. 6, 11 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.ст. 30, 38, 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Валківської міської ради (63000, Харківська область, Валківський район, м. Валки, вул. Грабовського, 1) на користь держави р/р 31511921700117 УДК у Валківському районі, код ЄДРПОУ УДК 24134277, банк одержувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, символ звітності 921, для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" шкоду заподіяну внаслідок порушення законодавства про відходи у розмірі 5620,86 грн.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя

рішення підписане 03 вересня 2009 року