Рішення № 4856662, 08.09.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.09р.

Справа № 17/71-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центра упровадження високих технологій "Ноябрь-95", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-БУД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 44 689 грн. 93 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Гиря О.М., довіреність №449-юр від 16.02.09 р.;

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр упровадження високих технологій "Ноябрь-95" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-БУД" (надалі –відповідач) суму 44 689 грн. 93 коп. основної заборгованості за порушення виконання зобов’язань по договору № 56-Р14/08 від 29.12.07р. та згідно додаткової угоди № 1 від 30.12.08р.

На адресу суду 07.08.09р. від позивача надійшла заява № 593-юр від 05.08.09р. про зменшення розміру позовних вимог, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем суми 3 037 грн. 56 коп. та поверненням товару на загальну суму 3 932 грн. 45 коп., після подачі позову до суду. На підставі чого, просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь 37 719 грн. 92 коп. основної заборгованості.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання. Відзив на позов та витребувані документи не надав, в призначене судове засідання не з’явився.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки останній своєчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

29.12.2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 56-Р14/08 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого позивач зобов’язався в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, згідно з умовами цього ж договору (п. 1.1 Договору).

Умови п. 4.3 Договору передбачає оплату товару покупцем (по мірі реалізації) за період –один календарний тиждень протягом 14-ти банківських днів з моменту закінчення календарного тижня, за який здійснюється оплата.

30.12.2008 року між постачальником та покупцем було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, згідно якої змінено умови п. 4.3 Договору і вказано, що покупець здійснює оплату за реалізований товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (по мірі реалізації) за період 1 (однієї) календарної неділі протягом 7-ми календарних днів з моменту закінчення календарного тижня, за який здійснюється оплата.

Також, вказаною додатковою угодою були внесені зміни до п. 5.1.3 Договору із зобов’язанням покупця щотижня по понеділкам надавати постачальнику звіти щодо реалізації та фактичним залишкам товару за минулий тиждень на складі відповідача.

На виконання умов Договору, позивач у період з 07.03.08р. по 17.12.08р. поставив та відвантажив відповідачу замовлену продукцію на загальну суму 171 126 грн. 82 коп., що підтверджується двохсторонніми накладними про прийняття товару та виставленими рахунками, які є в матеріалах справи.

Відповідач взяті на себе зобов’язання із своєчасної та повної оплати поставленого на його замовлення товару здійснив частково, у зв’язку із чим утворилась заборгованість відповідача, яка станом на 31.03.09р. становить 44 689 грн. 93 коп., що також підтверджується наявним двостороннім актом звірки взаєморозрахунків.

07.08.09р. позивач надав заяву № 593-юр від 05.08.09р., у відповідності з якою зменшив розмір позовних вимог, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем суми 3 037 грн. 56 коп. та поверненням товару на загальну суму 3 932 грн. 45 коп. На підтвердження чого, надав: платіжне доручення та двохсторонні накладні про повернення товару.

Отже, станом на 05.08.09р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 37 719 грн. 92 коп.

Відповідач доказів погашення заборгованості на час розгляду справи суду не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, цивільні (господарські) зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписам ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Разом з тим, покупцем в ході розгляду справи, частково сплачено суму заборгованості за відвантажений товар в розмірі 3 037 грн. 56 коп. та частково повернуто товару на загальну суму 3 932 грн. 45 коп., отже ці грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем з оплати отриманого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги ТОВ ЦУВТ "Ноябрь-95" про примусове стягнення з відповідача суми 37 719 грн. 92 коп. заборгованості, –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 75, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-БУД" (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2-д; р/р 26000041098701 в ВАТ „СВЕТБАНК” м. Київ, МФО 300164, ЄДРПОУ 35341863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр упровадження високих технологій "Ноябрь-95" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 22-Б/13; р/р 26007224690100 в ДОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 305653, ЄДРПОУ 21864549) суму 37 719 грн. 92 коп. (тридцять сім тисяч сімсот дев’ятнадцять грн. 92 коп.) основної заборгованості, 446 грн. 90 коп. (чотириста сорок шість грн. 90 коп.) державного мита, 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог на суму 6 970 грн. 01 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

А.В. Суховаров

Рішення підписано-09.09.09р.