Рішення № 4856589, 09.09.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2009 р.

Справа № 3/60-38.

за позовом приватного підприємства „Волиньспецдерево”, м. Луцьк

до відповідача: Луцького військового лісництва державного підприємства „Львівський військовий лісокомбінат”, м. Луцьк

про стягнення 276 115 грн. 90 коп.

Голова господарського суду Волинської області

Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Лукашук А.В. –представник (дор. від 06.07.2009р.)

від відповідача та військової прокуратури Луцького гарнізону: не з’явились

Суть спору: приватне підприємство „Волиньспецдерево” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Луцького військового лісництва державного підприємства „Львівський військовий лісокомбінат” 276115,90 грн., в тому числі 249039,90 грн. в повернення коштів, перерахованих відповідачу у відповідності до укладеного між сторонами договору дистрибуції від 02.04.2009р. в якості передоплати лісоматеріалів, а також 27076 грн. пені, нарахованої за порушення строків поставки товарно-матеріальних цінностей.

Ухвалою господарського суду від 16.07.2009р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні. Ухвалою господарського суду від 29.07.2009р. розгляд справи відкладався.

29 липня 2009 року на адресу суду від військової прокуратури Луцького гарнізону поступило повідомлення про вступ прокурора у справу для представництва інтересів держави. В обґрунтування зазначеного повідомлення та вступу у справу прокурором здійснювалось посилання на необхідність недопущення порушення прав та законних інтересів Міністерства оборони України в особі Луцького військового лісництва, а також те, що позовна заява приватного підприємства „Волиньспецдерево” безпосередньо стосується військового об’єкту –майна Луцького військового лісництва, котре на сьогоднішній день знаходиться в скрутному фінансовому стані. В судовому засіданні 29.07.2009р. помічник військового прокурора Луцького гарнізону з приводу пред’явлених до Луцького військового лісництва позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 09.09.2009р. представник позивача пред’явлений до відповідача позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному об’ємі. При цьому останнім було надано суду для огляду оригінали договору дистрибуції, документів в підтвердження здійснення попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей на суму 280000 грн., а також часткової –на суму 30960,10 грн. поставки лісоматеріалів.

Відповідачем та військовою прокуратурою Луцького гарнізону всупереч вимогам ухвали суду від 29.07.2009р. про відкладення розгляду справи не було представлено суду витребуваних останнім документів, зокрема, письмових пояснень, не направлено в судове засідання своїх повноважних представників, хоча всі учасники судового процесу про день та час розгляду справи в суді були повідомлені належним чином (зазначена ухвала суду направлялась останнім судового процесу рекомендованою кореспонденцією та до суду без вручення адресатам повернута не була).

Натомість відповідач у поясненнях від 29.07.2009р. на позовну заяву та представник останнього в попередньому судовому засіданні з приводу пред’явлених до Луцького військового лісництва вимог не заперечили. При цьому військовим лісництвом та його представником засвідчувався факт укладення 02.04.2009р. між сторонами договору дистрибуції, отримання Луцьким військовим лісництвом від ПП „Волиньспецдерево” коштів в сумі 280000 грн., перерахованих підприємством на виконання умов угоди в якості попередньої оплати лісоматеріалів, здійснення зустрічної поставки товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 30960,10 грн. та існування станом на 15.07.2009р. заборгованості перед позивачем в розмірі 249039,90 грн. При цьому відповідачем було надано суду (а.с. 44) підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків.

У зв’язку з викладеними обставинами розгляд справи здійснюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 75 ГПК України, за наявними у останній документами та матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2009 року між Луцьким військовим лісництвом державного підприємства „Львівський військовий лісокомбінат”, м. Луцьк та приватним підприємством „Волиньспецдерево”, м. Луцьк було укладено договір дистрибуції у відповідності до умов котрого (п. 1.1 угоди) Луцьке військове лісництво зобов’язувалось передати у власність приватному підприємству „Волиньспецдерево”, а останнє прийняти та оплатити (на умовах стовідсоткової передоплати –п. 4.2 договору) лісоматеріали круглі, пиломатеріали, заготовки та вироби з хвойних і листяних порід.

На виконання умов контракту дистрибуції від 02.04.2009р. приватним підприємством „Волиньспецдерево” було перераховано Луцькому військовому лісництву ДП „Львівський військовий лісокомбінат”, а останнім отримано та освоєно кошти в загальному розмірі 280000 грн.

Підставою для перерахування позивачем відповідачу коштів в розмірі 280000 грн. виступали виставлені Луцьким військовим лісництвом приватному підприємству „Волиньспецдерево” для відповідної оплати рахунки-фактури за №СФ-0000017 від 16.04.2009р. на суму 49999,96 грн., №СФ-0000020 від 29.04.2009р. на суму 25000 грн. та №СФ-0000024 від 18.06.2009р. на суму 205000 грн. (а.с. 12, 13, 63).

При огляді матеріалів справи, зокрема, копій та оригіналів наданих представником позивача документів, судом було встановлено, що зазначеними рахунками-фактурами сторонами було чітко узгоджено асортимент та кількість лісоматеріалів, котрі зобов’язувалось відпустити Луцьке військове лісництво приватному підприємству „Волиньспецдерево” на виконання умов контракту дистрибуції від 02.04.2009р. (пиловник хвойних порід другого сорту в кількості 1037,044 кубічних метрів загальною вартістю 280000 грн.).

Платіжні документи в підтвердження проведення позивачем повної передоплати лісоматеріалів та оплати виставлених відповідачем позивачу рахунків на суму 280000 грн. долучено до матеріалів справи (а.с. 14-32).

Проте, Луцьке військове лісництво взяті на себе згідно контракту дистрибуції від 02.04.2009р. зобов’язання в частині зустрічної поставки оплачених приватним підприємством „Волиньспецдерево” лісоматеріалів (у строки, порядку та розмірах, визначених контрактом) в повному обсязі не виконало, пиловник хвойних порід у визначеному в рахунках-фактурах об’ємах позивачу не відпустило.

Матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними (а.с. 45-51), підтверджується факт зустрічного відпуску відповідачем позивачу товарно-матеріальних цінностей на суму 30960,10 грн.

Долученим до матеріалів справи підписаним між сторонами 15 липня 2009 року актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 44) підтверджується наявність у Луцького військового лісництва перед приватним підприємством „Волиньспецдерево” заборгованості по поставці лісоматеріалів на загальну суму 249039,90 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми контракт дистрибуції предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами контракту, перерахування позивачем на виконання його умов коштів, отримання та освоєння зазначених коштів Луцьким військовим лісництвом та непроведення при цьому зустрічного відпуску товарно-матеріальних цінностей, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого позову щодо стягнення суми заборгованості 249039,90 грн.

Сума заборгованості 249039,90 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в повному об’ємі була визнана та не заперечена відповідачем.

Крім того, Луцькому військовому лісництву у відповідності до п. 9.1 контракту від 02.04.2009р., ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 546-551 Цивільного кодексу України за порушення строків поставки партії товарно-матеріальних цінностей було нараховано пеню, котра у відповідності до представленого суду розрахунку за період прострочки платежів з 29.04.2009р. по 10.07.2009р. склала 27076 грн.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми пені суд встановив, що останні підставні, штрафні санкції нараховані у відповідності та з дотриманням положень чинного законодавства України, згідно умов контракту дистрибуції, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення в повному об’ємі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В даному випадку заперечуючи пред’явлений приватним підприємством „Волиньспецдерево” до Луцького військового лісництва позов військовий прокурор Луцького гарнізону не долучає до матеріалів справи жодних доказів (письмових пояснень, заперечень, фактичних документів і т.п.) в обґрунтування безпідставності позову, в підтвердження правової позиції прокуратури. Натомість усні свідчення прокурора, висловлені останнім в судовому засіданні 29.07.2009р., повністю спростовуються наявними в матеріалах справи документами, письмовими поясненнями (відзивом) відповідача –Луцького військового лісництва.

У відповідності до п.п. 1, 2, 4 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/492 від 28.07.1994р. „Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб” із змінами і доповненнями, внесеними роз’ясненнями Вищого арбітражного суду України від 17.01.1996р. №02-5/15, від 18.11.1997р. №02-5/445, від 24.04.1999р. №02-5/195, роз’ясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/609, коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

В даному випадку в процесі розгляду господарської справи судом було встановлено та взято до уваги те, що на укладення з позивачем контракту дистрибуції від 02.04.2009р., а також на здійснення повноважень сторони (в даному випадку відповідача) у справі від імені юридичної особи Луцьке військове лісництво державного підприємства „Львівський військовий лісокомбінат” було уповноважене належним чином, що підтверджується Положенням про Луцьке військове лісництво, затвердженим директором ДП „Львівський військовий лісокомбінат” 02.02.2009р. та узгодженим з профкомом лісокомбінату 29.01.2009р. (протокол №4) –а.с. 52-57.

Так пунктами 1.1, 3.1, 3.4, 3.6, 8.8 зазначеного Положення визначено, зокрема, що Луцьке військове лісництво є відокремленим підрозділом і входить до складу державного підприємства „Львівський військовий лісокомбінат”, лісництво, відокремлений підрозділ, є складовою частиною ДП „Львівський військовий лісокомбінат” на правах цеху без права юридичної особи, лісництво несе відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах майна, що йому належить, відносини лісництва з іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами в усіх сферах виробничої діяльності здійснюються на підставі договорів, лісництво вільне у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що понесло приватне підприємство „Волиньспецдерево”, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об’ємі за рахунок Луцького військового лісництва. Одночасно з цим позивачу підлягає до повернення з Державного бюджету України 3,84 грн. зайво сплаченого останнім при поданні позову до суду державного мита.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 256, 258, 509, 526, 527, 530, 546-551, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Луцького військового лісництва державного підприємства „Львівський військовий лісокомбінат” (м. Луцьк, вул. Червоноармійська, 5, код ЄДРПОУ 24297996) на користь приватного підприємства „Волиньспецдерево” (м. Луцьк, вул. Львівська, 85, код ЄДРПОУ 36181290) 249039,90 грн. в повернення коштів, перерахованих в якості передоплати лісоматеріалів, а також 27076 грн. пені, а всього 276115,90 грн., 2761,16 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Приватному підприємству „Волиньспецдерево” (м. Луцьк, вул. Львівська, 85, код ЄДРПОУ 36181290) повернути з Державного бюджету України 3,84 грн. зайво сплаченого при поданні позовної заяви до суду згідно платіжної квитанції №118 від 16.07.2009р. державного мита (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи).

Голова господарського суду

Волинської області В.О. Кравчук

Дата підписання повного

тексту рішення 11.09.2009р.