Рішення № 4856469, 17.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/449

17.08.09

За позовом

Закритого акціонерного товариства «ЮРІЯ»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»

Про

стягнення 27 610, 98 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача : Хоменко Г.О. –предст. за дов. № 900 від 14.08.09 р.

Від відповідача : не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «ЮРІЯ»до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” про стягнення 27 610, 98 грн. основного боргу у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які мають бути повернені позивачу у зв’язку з розірванням договорів № К03081 від 14.01.2009 р. та № К00163 від 31.10.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/449, розгляд справи призначено на 17.08.09 р.

Представник позивача у судовому засіданні 17.08.09 р. підтримав позовні вимоги, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 20.07.09 р. у даній справі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився. Через службу діловодства суду від ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»надійшла заява, в якій відповідач повідомив про те, що він не заперечує проти розгляду даної справи без участі його представника. Крім того, зазначив, що борг перед позивачем визнає частково, в сумі 18 182, 54 грн.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що відповідач не заперечує проти вирішення справи без участі його представника, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «ЮРІЯ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»був укладений договір № К 03081 від 14.01.2009 р., відповідно до умов якого відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок клієнта, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно з отриманими платіжними картками.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У відповідності до пунктів 3.2., 3.3. договору № К 03081 від 14.01.2009 р., платіжна картка, видана клієнту, приймається до обслуговування в торгових точках системи «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»наступного дня після її отримання. Платіжна картка видається клієнту в користування, на термін дії договору, після чого має бути повернута відповідачеві.

Згідно з пунктом 7.3. зазначеного договору, відповідач несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на рахунок ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»і, в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилась після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому пунктом 10.2. цього договору.

Пункт 10.2. договору передбачає, що цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.

З наданих позивачем документів вбачається, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № К 03081 від 14.01.2009 р. щодо оплати стисненого газу та послуг відповідача по його доставці шляхом здійснення авансових внесків на рахунок відповідача, всього на суму 56 984, 47 грн. (включаючи 9 428, 47 грн., сплачених відповідно до пункту 1 додатку № 2 до договору за проведення персоналізації, обслуговування ПК та додаткові послуги), тоді як фактично позивачем отримано від відповідача стисненого газу на суму 35 905, 49 грн.

У зв’язку з припиненням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань позивач за актом від 11.03.2009 р. повернув відповідачу 51 пластикову картку.

Залишок невикористаних коштів на користь позивача становить 21 078, 98 грн., які відповідачем повернені не були, у зв’язку з чим позивач просить їх стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що ці вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до пункту 10.3. договору № К 03081 від 14.01.2009 р., при розірванні договору до закінчення терміну дії ПК чи відмові від використання ПК-суми, сплачені клієнтом згідно пункту 1 додатка № 2 не повертаються, за винятком залишку коштів, внесених відповідно до п. 2 і п. 3 додатку № 2.

За таких обставин грошові кошти в сумі 9 428, 47 грн., сплачені позивачем відповідно до пункту 1 додатку № 2 до договору за проведення персоналізації, обслуговування ПК та додаткові послуги, в силу пункту 10.3. договору № К 03081 від 14.01.2009 р. поверненню від відповідача Закритому акціонерному товариству «ЮРІЯ» не підлягають.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 11 650, 51 грн. грошових коштів, а відповідач цей борг перед позивачем визнає і його розміру не оспорює, то позов ЗАТ «ЮРІЯ»визнається судом таким, що підлягає задоволенню в цій частині.

Крім того, 16.06.2009 р. позивач за договором відступлення права вимоги отримав від Дочірнього підприємства «ЮРІЯ-ТРАНС»право вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»боргу за договором № К-00163 від 31.10.2006 р. укладеним між ДП «ЮРІЯ-ТРАНС»та ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ».

Договір № К-00163 від 31.10.2006 р. відповідно до повідомлення відповідача був розірваний, пластикові картки Дочірнім підприємством «ЮРІЯ -ТРАНС»повернуті Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ».

У відповідності до акту звірки взаєморозрахунків від 27.02.2009 р., підписаного між ДП «ЮРІЯ-ТРАНС»та ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ», залишок невикористаних грошових коштів на користь ДП «ЮРІЯ-ТРАНС»склав 6 532, 03 грн.

Враховуючи наведене, позивач правомірно звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»боргу за договором № К-00163 від 31.10.2006 р. в сумі 6 532, 03 грн.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем зобов’язання по розрахунку з позивачем за договором № К 03081 від 14.01.2009 р. в сумі 11 835, 38 грн. та за договором № К-00163 від 31.10.2006 р. в сумі 6 532, 03 грн., то, за таких обставин, позов Закритого акціонерного товариства «ЮРІЯ»до ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»підлягає задоволенню в частині стягнення 18 182, 54 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1011 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»(юр. адреса: 03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, кім. 272, факт. адреса: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, 5-й поверх, оф. 512, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Закритого акціонерного товариства «ЮРІЯ»(вул. Вербовецького, 108, м. Черкаси, 18030, код ЄДРПОУ 00447853) 18 182 (вісімнадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 54 коп. основного боргу, 181 (сто вісімдесят одну) грн. 83 коп. витрат по сплаті державного мита та 205 (двісті п’ять) грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України

Суддя Гавриловська І.О.