Рішення № 4856194, 08.09.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.09р.

Справа № 30/190-09

За позовом: державної акціонерної компанії "Укрмедпром", м. Київ

до відповідача-1: компанії "Діполь ГмбХ" (DIPOL GmbH), Федеративна Республіка Німеччина

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Техноімпорт", м. Дніпропетровськ

до відповідача-3: дочірнього підприємства "Фірма Дніпромед" державної акціонерної компанії "Укрмедпром", м. Дніпропетровськ

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсною мирову угоду від 17.09.2008 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.02.2009 року, зобов'язання повернути майно

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Бажанова Ю.А.

Представники:

Від позивача: Беспалова І.А., довіреність № 2-03/07/09 від 03.07.2009 року, представник

Від відповідача-1: Резвіна Т.В,, довіреність № 573/907-07 від 19.12.2008 року, представник

Від відповідача-2: Патика А.В., дов. від 08.09.2009 року

Від відповідача-3: Вересова О.В., довіреність № 1 від 16.01.2009 року, представник

Від третьої особи-1: не з'явився

Від третьої особи-2: Шустова В.А., довіреність № 51 від 12.09.2008 року, провідний спеціаліст - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Державна акціонерна компанія "Укрмедпром" (м. Київ) звернулася до господарського суду із позовом, яким просить:

- визнати недійсною мирову угоду від 17.09.2008 року, затверджену господарським судом Дніпропетровської області згідно ухвали від 01.10.2008 року по справі №12/104-08;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27.02.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Сусловою Н.Б., реєстровий №3389, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Техноімпорт" та компанією "Діполь ГмбХ";

- зобов'язати компанію "Діполь ГмбХ" повернути із незаконного володіння державній акціонерній компанії "Укрмедпром" наступне майно: будівля офісу - літ. К-2. літ. к - ґанок, літ. к' - сходи, літ. к2 - ґанок, літ. к3 - естакада, прибудова літ К'-2 (об'єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 90%), літ. З, І, Л - навіси, що розташоване за адресою: вул. Стартова, 32 у м. Дніпропетровську та складається із матеріалів згідно технічного паспорта БТІ.

Позовні вимоги мотивовані порушенням права власності позивача на спірне майно.

Позивач зазначає, що спірне майно, в тому числі незавершені капітальні вкладення на суму 11 643,1тис.грн., у складі активів згідно акту приймання-передачі від 22.11.2000 року було передано ДП фірма "Дніпромед" позивачеві до статутного фонду та стало його власністю. В подальшому це майно було передано ДП фірма "Дніпромед" на праві повного господарського відання без права розпорядження та обліковувалось на його балансі. 20.05.2009 року ДП фірма "Дніпромед" було проведено інвентаризацію нерухомості, внаслідок якої позивачу стало відомо про відсутність на балансі ДП фірма "Дніпромед" об’єктів незавершеного будівництва: адміністративно-побутового корпусу і складу обладнання та матеріалів в модулі "ОРСК". Зазначені об’єкти в результаті мирової угоди, затвердженої господарським судом Дніпропетровської області (ухвала від 01.10.2008 року по справі №12/104-08) перейшли у власність ТОВ з іноземними інвестиціями "Техноімпорт".

Отримавши у власність спірне майно Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Техноімпорт" продало його на підставі договору купівлі-продажу від 27.02.2009 року Компанії "Диполь ГмбХ".

Позивач зазначає, що мирова угода затверджена господарським судом Дніпропетровської області, є недійсною, як така, що підписана особою, яка не мала відповідних повноважень, оскільки Мамонов І.Л., який представляв позивача по довіреності, не мав права на розпорядження майном компанії. Згідно нової редакції Статуту керівник позивача не має права самостійно розпоряджатися основними фондами компанії, а відтак, особа, що діє на підставі довіреності, також такого права не має. Позивач вважає, що такого права не мав і директор ДП фірма "Дніпромед", оскільки сума майна, переданого за мировою угодою значно перевищує розмір, в межах якого директор ДП фірма "Дніпромед" може укладати угоди без погодження із засновником. Договір №195 від 29.11.2004 року, укладений між ДП фірма "Дніпромед" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Техноімпорт", не змінює правового статусу складів, в результаті добудови складів ТОВ з ІІ "Техноімпорт" права власності на них або їх частину не набуває.

Позивач вважає, що оскільки мирова угода є недійсною, то й усі подальші договори про відчуження спірного майна, в тому числі договір купівлі продажу від 27.02.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Техноімпорт" та Компанією "Диполь ГмбХ" (DIPOL GmbH), є недійсними.

Відповідач-1, Компанія "Диполь ГмбХ" (DIPOL GmbH) проти задоволення вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним заперечує та зазначає, що на час укладання цього договору нерухоме майно під заставою не перебувало, прав третіх осіб на це майно заявлено не було. Договір купівлі-продажу є оплатним та частково виконаний: відповідачем-1 сплачено суму 78 000Є. Мирова угода за своєю суттю не є правочином, а тому в силу ст.ст. 203,215 ЦК України не може бути визнана недійсною. Відповідач-1 вважає, що є добросовісним набувачем спірного майна.

Відповідач-2, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Техноімпорт", позовні вимоги не визнає. Відповідач-2 зазначає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2008 року по справі №12/104-08 про затвердження мирової угоди, на підставі якої до ТОВ з ІІ "Техноімпорт" перейшло право власності на спірні об’єкти, набрала законної сили, в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалась. Оскарження мирової угоди в окремому судовому провадженні вважає неможливим. Наступний продаж спірного мана Компанії "Диполь ГмбХ" на підставі договору купівлі-продажу від 27.02.2009 року відбувся згідно чинного законодавства. Повноваження представників сторін, які підписали мирову угоду, були перевірені судом.

Відповідач-3, Дочірнє підприємство "Фірма Дніпромед" ДАК "Укрмедпром" проти позовних вимог заперечує. У відзиву на позовну заяву зазначає, що отримав 22.01.2007 року дозвіл на добудову, завершення будівництва адміністративно-побутового корпусу, складів обладнання та матеріалів в модулі "ОРСК", складу сировини та матеріалів, внутрішніх та зовнішніх мереж водопостачання та каналізації, газу, електропостачання, гаражу по вул. Стартовій,32, у межах наданої земельної ділянки. 24.02.2007 року Інспекцією Держархбудконтролю отримано дозвіл на виконання будівельних робіт по добудові, завершення будівництва по вул. Стартовій,32. У зв’язку з фінансовими труднощами відповідач-3 запропонував ТОВ з ІІ "Техноімпорт" здійснити за його рахунок добудову складу обладнання і матеріалів в модулі "ОРСК" з цегляною прибудовою АБК заводу по виробництву медичних полімерних виробів одноразового застосування по вул. Стартова,32 з наступним набуттям у власність вказаних будівель за умови надання згоди ДАК "Держмедпром" на реалізацію майна ДП "Фірма Дніпромед" та отримання останньою грошової компенсації за свою частку в будівлях у сумі 666 400грн. Згода на реалізацію майна Дочірньому підприємству "Фірма Дніпромед" була надана ДАК "Держмедпром". Умови затвердженої господарським судом Дніпропетровської області мирової угоди від 17.09.2008 року передбачали сплату частки в спірних об’єктах, що відповідає інтересам ДП "Фірма Дніпромед". Мирову угоду відповідач-3 вважає такою, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Представник третьої особи-1 у судове засідання не з'явився, письмових пояснень на позов не надав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2009 року до участі у справі у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області пояснило, що не створювало дочірнього підприємства "Фірма Дніпромед" державної акціонерної компанії "Укрмедпром" та не є органом управління державної акціонерної компанії "Укрмедпром". Згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України "Про подальше реформування медичної та мікробіологічної промисловості" №897 від 05.06.2000 року передбачено, що статутний фонд ДАК "Укрмедпром" створюється шляхом передачі майна державних підприємств, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я і на базі яких утворюються дочірні підприємства ДАК "Укрмедпром", та пакетів акцій акціонерних товариств, що перебувають у державній власності. 08.09.2000 року наказом Міністерства охорони здоров’я України "Про реорганізацію державних підприємств та передачу їх майна до статутного фонду "ДАК "Укрмедпром" №213 прийнято рішення реорганізувати державні підприємства за переліком, визначеним в додатку №1 до постанови КМУ №897 від 05.06.2000 року, та створити шляхом перетворення дочірні підприємства ДАК "Укрмедпром", які є правонаступниками майнових прав та обов’язків державних підприємств, на базі яких створені.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений з 01.09.2009 року на 08.09.2009 року.

За погодженням представників сторін та третьої особи-2 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.10.2008 року господарським судом Дніпропетровської області у справі №12/104-08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Техноімпорт" (м. Дніпропетровськ) до Дочірнього підприємства "Фірма Дніпромед" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" (м. Дніпропетровськ) та Державної акціонерної компанії "Держмедпром" (м. Київ) про визнання права власності та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства „Фірма Дніпромед” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” (м. Дніпропетровськ) до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Техноімпорт” (м. Дніпропетровськ) та Державної акціонерної компанії „Дніпромедпром” (м. Київ) про стягнення 666400 грн. 00 коп. затверджено мирову угоду укладену сторонами 17 вересня 2008 року в наступній редакції:

1. Сторони визнають, що власником наступних об’єктів: будівля офісу –літ. К-2, літ. к-ґанок, літ. к'-сходи, літ.к2-ґанок, літ. к3-естакада, прибудова літ. К'-2 (об’єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 90%), будівля літ. Н, літ. н, н'-ґанки (об’єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 50%) та будівлю охорони літ. Г-1, загальною площею 6,6м2, літ. г-ґанок, літ. З,І,Л - навіси, без акту введення в експлуатацію, що розташовані по вул. Стартова,32 у м. Дніпропетровську, є Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Техноімпорт”(ЄДРПОУ 24431443).

Таким чином, власником наступних об’єктів: будівля офісу –літ. К-2, літ. к-ґанок, літ. к'-сходи, літ.к2-ґанок, літ. к3-естакада, прибудова літ. К'-2 (об’єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 90%), будівля літ. Н, літ. н, н'-ґанки (об’єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 50%) та будівлю охорони літ. Г-1, загальною площею 6,6м2, літ. г-ґанок, літ. З,І,Л - навіси, без акту введення в експлуатацію, що розташовані по вул. Стартова,32 у м. Дніпропетровську, є Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Техноімпорт” (ЄДРПОУ 24431443);

2. Дочірнє підприємство “Фірма Дніпромед” Державної акціонерної компанії “Укрмедпром” (ЄДРПОУ 19100520) та Державна акціонерна компанія “Держмедпром” (ЄДРПОУ 31106596) відмовляються від своєї частки в наступних об’єктах: будівля офісу –літ. К-2, літ. к-ґанок, літ. к'-сходи, літ.к2-ґанок, літ. к3-естакада, прибудова літ. К'-2 (об’єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 90%), будівля літ. Н, літ. н, н'-ґанки (об’єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 50%) та будівлю охорони літ. Г-1, загальною площею 6,6м2, літ. г-ґанок, літ. З,І,Л - навіси, що розташовані по вул. Стартова,32 у м. Дніпропетровську, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Техноімпорт” (ЄДРПОУ 24431443).

3. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Техноімпорт” зобов'язується перерахувати Дочірньому підприємству “Фірма Дніпромед” Державної акціонерної компанії “Укрмедпром” 666 400,00 (шістсот шістдесят шість тисяч чотириста) грн. як його частку в вищевказаних будівлях по вул. Стартова,32 у м. Дніпропетровську протягом 6-ти місяців, з моменту набрання чинності ухвали про затвердження даної мирової угоди, на розрахунковий рахунок Дочірнього підприємства “Фірма Дніпромед” Державної акціонерної компанії “Укрмедпром” №260000150311 в Відкритому акціонерному товаристві “Державний експортно-імпортний банк України” МФО 305675 ЄДРПОУ 19100520 (Укрексімбанк) філія в м. Дніпропетровську, а Дочірнє підприємство “Фірма Дніпромед” Державної акціонерної компанії “Укрмедпром” зобов’язується прийняти 666 400,00 (шістсот шістдесят шість тисяч чотириста) грн. як його частку в вищевказаних будівлях по вул. Стартова,32 у м. Дніпропетровську,

про що винесена ухвала.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2008 року провадження у справі №12/104-08 припинено на підставі п.7 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач просить визнати недійсною мирову угоду від 17.09.2009 року, затверджену господарським судом Дніпропетровської області згідно ухвали від 01.10.2008 року по справі №12/204-08, на підставі якої майно, перелічене в ухвалі, незаконно вибуло з його володіння та перейшло у власність відповідача-2, проти чого відповідачі заперечують.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Господарського процесуального кодексу України про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Зазначена норма кореспондується з приписами пункту 7 частини першої статті 80 цього Кодексу, згідно з якими господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом, а частиною четвертою цієї статті передбачено, що ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

Виходячи зі змісту наведених процесуальних норм, затвердження господарським судом мирової угоди сторін з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі.

Отже, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні і визнавати недійсною у позовному провадженні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду України від 20.01.2009 N 24/489, Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 09.04.2009 року №01-08/204).

Використовуючи надане законом право, сторони у справі №12/204-08 скористалися передбаченою чинним законодавством можливістю вирішити спір шляхом укладення мирової угоди, за умовами якої сторони протягом визначеного періоду часу зобов'язані вчинити певні дії. Реалізація сторонами передбаченого законом права самостійно розпоряджатися своїми правами в судовому процесі відбулася з огляду на дію в господарському процесуальному законодавстві принципу диспозитивності.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання мирової угоди недійсною задоволенню не підлягають.

Вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.02.2009 року та застосування наслідків його недійсності задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

27.02.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Техноімпорт" (Продавець) та компанією "Діполь ГмбХ" (покупець), укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Сусловою Н.Б., реєстровий №3389.

Продаж нерухомого майна вчинено за 4 692 000грн., в тому числі податок на додану вартість 782 000грн. Сторони домовились, що повний розрахунок за продане майно має бути здійснено в іноземній валюті, тобто в євро, протягом 365 календарних днів з моменту набуття покупцем права власності на це нерухоме майно у безготівковій формі шляхом переведення грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок продавця.

В рахунок виконання договору купівлі-продажу відповідач-1 перерахував на користь продавця грошові кошти в сумі 78 000 євро.

Як зазначено у п.2 договору купівлі-продажу нерухомого майна відчужуване нерухоме майно належить продавцю на підставі мирової угоди від 17.09.2008 року, затвердженої господарським судом Дніпропетровської області 01.10.2008 року та зареєстрованої в комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради 17.11.2008 року (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20942997, реєстраційний номер 25435516, т.2 а.с. 1).

Таким чином, продавець набув права власності на спірне майно в установленому порядку та мав право розпорядитися цим майном на власний розсуд.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторонами в належній формі досягнуто згоди по всім істотним умовам договору.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмові формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно із ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Договір купівлі-продажу від 27.02.2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Техноімпорт" та компанією "Діполь ГмбХ" укладено у письмовій формі, нотаріально посвідчений та зареєстрований в установленому законом порядку.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.

Право власності за компанією "Діполь ГмбХ" зареєстровано Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" 24.04.2009 року (номер витягу 22569767).

Таким чином, станом на час розгляду справи компанія "Діполь ГмбХ" є легітимним зареєстрованим власником майна, придбаного за спірним договором купівлі-продажу.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.02.2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Техноімпорт" та компанією "Діполь ГмбХ", посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Сусловою Н.Б., реєстровий №3389, та, відповідно, застосувати наслідки недійсності правочину: зобов'язати компанію "Діполь ГмбХ" повернути державній акціонерній компанії "Укрмедпром" наступне майно: будівля офісу - літ. К-2. літ. к - ґанок, літ. к' - сходи, літ. к2 - ґанок, літ. к3 - естакада, прибудова літ К'-2 (об'єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 90%), літ. З, І, Л - навіси, що розташоване за адресою: вул. Стартова, 32 у м. Дніпропетровську та складається із матеріалів згідно технічного паспорта БТІ.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 11.09.2009 року)