Рішення № 4856129, 22.09.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.09р.

Справа № 25/148-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об'єднання "Аріста", м. Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 190 724,82 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від позивача: Александров О.О. - дов. № б/н від 24.08.09р.

від відповідача: Деркач В.А. - дов. №24-5-17 від 02.01.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього по договору № 511081739 від 01.07.2008р. суми основного боргу у розмірі 159 720 грн., суми пені у розмірі 18499,60 грн., суми 3% річних у розмірі 2378,98 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 10126,24 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань по оплаті поставленого товару по договору поставки № 511081739 від 01.07.2008р. та ст. 174, 193, 230 ГК України, ст.ст. 526, 527, 611, 612, 625 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги визнає, але просить суд розстрочити виконання рішення у справі на 10 місяців з оплатою рівними частками у зв’язку з складним фінансовим становищем підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до умов договору № 511081739 від 01.07.2008р. (договір) ТОВ "Торгівельно-промислове об'єднання "Аріста" (постачальник) здійснило поставку на ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (покупець) продукції хімічного та технічного призначення згідно специфікацій, а саме:

1) Товар - Бура 5-водная технич., в кількості 20,000 тн., по ціні 4890 грн. за 1тн. на суму 117360,00 грн. (в т.ч. ПДВ), згідно накладної № 130803 от 13.08.2008р. та довіреності НБК № 451318 от 05.08.2008р.

2) Товар - Бура 5-водная технич., в кількості 15,000 тн., по ціні 4890 грн за 1 тн. на суму 88020,00 грн. (в т.ч. ПДВ), згідно накладної № 080901 от 08.09.2008р. та акта прийму-передачі от 08.09.2008р.

3) Товар - Бура 5-водная технич., в кількості 10,000 тн., по ціні 4890 грн. за 1тн на суму 58680,00 грн. (в т.ч. ПДВ), згідно накладної № 081009 от 08.10.2008р. та довіреності ЯПЗ №237815 от 07.10.2008 р. на им’я Мариніної І.Ф.

4) Товар - Бура 5-водная технич., в кількості 5,000 тн., по ціні 4890 грн. за 1тн. на суму 29340,00 грн. (в т.ч. ПДВ), згідно накладної № 171107 от 17.11.2008р. та довіреності ЯПЗ № 237380 от 17.11.2008 р. на им’я Мариніної І.Ф.

5) Товар - Бура 5-водная технич., в кількості 10,000 тн., по ціні 4890 грн. за 1тн. на суму 58680,00 грн. (в т.ч. ПДВ), згідно накладної № 171106 от 17.11.2008р. и довереності ЯПЗ № 237362 от 14.11.2008р.. на им’я Мариніної І.Ф.

Згідно з п.3.2 договору, доставка товару на склад покупця здійснювалася автотранспортом постачальника (истца), за його рахунок. Ст. 664 ЦК України передбачає, що обов’язок продавця передати товар покупцю вважається виконаним в момент вручення товару покупцю, якщо договором встановлений обов’язок продавця передати товар. Тобто датой поставки, є дата прийняття товару відповідачем, відображена у накладних. Разом з вказаним вище товаром, позивачем, у складі інших документів, які згідно з п.3.4. Договору входять в комплект товару, були передані рахунки та податкова накладна. Претензій к комплекту товара в части будь-яких документів, переданих позивачем відповідачу разом з зазначеним товаром, або вимог сплати пені за порушення умов комплекту, позивачу відповідачем - не пред’являлося.

Згідно з п.4.1. договору поставки № 511081739 от 01.07.2008р. оплата за поставлений товар по данному договору повинна була бути здійснена відповідачем на протязі 21 банківського дня с дати поставки, при наявності рахунку та податкової накладної. Однак, як вбачається з матеріалів справи, в порушення своїх зобов’язань відповідач оплату за поставленный товар згідно накладної № 080901 от 08.09.2008 р. здійснив частково (трьома платежами від 07.10.08, 23.10.08 і 29.10.08), в розмірі 75000 грн. Оплату ж за поставлений товар за накладними № 081009 от 08.10.2008 р., № 171107 от 17.11.2008 р. № 171106 от 17.11.2008р., Ответчик взагалі не здійснив.

Всього, по договору № 511081739 от 01.07.2008 р. (товар - бура) позивачем було поставлено продукції відповідачу на суму 352080 грн. Оплату за поставлену продукцію відповідач здійснив частично, а саме в розмірі 192360 грн. Отже, на час розгляду справи, заборгованість відповідача по договору № 511081739 от 01.07.2008 р. перед позивачем становить 159720 грн. (доказів сплати не надано).

10.03.2009 р. позивач направив відповідачу претензію № 17 от 10.03.2009р., з вимогою с оплати суми заборгованості по договору. Претензія була одержана відповідачем 17.03.2009 р., однак залишилася без відповіді та задоволення. 06.05.2009р., позивачем відповідачу було повторно виставлено вимогу № 48/09 про оплату заборгованості за договором, яка була одержана відповідачем 19.05.2009р., однак також була залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором». За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 6 статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих чинним Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В силу ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відповідач також зобов'язаний сплатити позивачу суму, на яку збільшилась сума основного боргу у зв'язку з інфляцією, в розмірі 10126,24грн. за період жовтень 2008р. –травень 2009р. та 3% річних за період прострочення з 07.10.2008р. по 29.05.2009р. у сумі 2378,98 грн., згідно наданого позивачем розрахунку.

Також, згідно з п. 7.1 договору, за просрочку виконання зобов’язань по оплаті покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.

Таким чином, відповідач зобов’язаний сплатити позивачеві пеню у розмірі 18499,60грн. за період з 07.10.2008р. по 29.05.2009р., згідно наданого позивачем розрахунку.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу. Судові витрати понесені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 1907,24грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00грн. згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

З огляду на обставини справи, заперечення позивача та наявність фінансових труднощів не лише на підприємстві відповідача, а у багатьох суб’єктів господарювання, пов’язаних з кризовими явищами в економіці, які мають загальних характер не вбачає суд і достатніх підстав для розстрочення виконання рішення суду у справі, що застосовується у виняткових випадках. Отже у задоволенні відповідної заяви відповідача слід відмовити.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116, п/р № 2600930000321 в банку „Кредит-Дніпро" м. Дніпропетровськ, МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об'єднання "Аріста" (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, ЄДРПОУ 33221885, п/с 26007001305171 в ЗАТ «ОТП Банк», м. Донецьк, МФО 335775) основний борг у розмірі 159720,00 грн., пеню у сумі 18499,60грн., 3% річних –2378,98грн., інфляційні втрати - 10126,24 грн. та судові витрати по сплаті держмита у сумі 1907,24грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00грн., видати наказ.

Суддя

А.Є. Чередко

Рішення підписано