Рішення № 4856065, 21.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/337

21.08.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рубіж"

до Відкритого акціонерного товариства трест "Київміськбуд № 6"

про стягнення 44 840,64 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

Від позивача представник –Копейка Г.І. (дов. № 03/07 від 03.07.09)

Від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 31 869,98 грн., що становить заборгованість за договором № 2074 від 09.06.2008р. та 4 366,19 грн. збитків від інфляції, 999,21 грн. трьох відсотків річних, 7 605,26 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 20.07.2009р. порушено провадження у справі № 8/337, розгляд справи призначений на 21.08.2009р.

У судове засідання, призначене на 21.08.2009р. з’явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з знаходженням представника відповідача у щорічній відпустці.

Судом встановлено, що у відповідача був майже місяць щоб скористатися наданими йому правами, надати відзив на позовну заяву та витребувані судом документи.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, тому відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

09.06.208р. між Відкритим акціонерним товариством трест «Київміськбуд-6»- «генпідрядник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж» - «субпідрядник»був укладений договір № 2074, відповідно до п.1.1 якого «генпідрядник»доручив, а «субпідрядник»прийняв на себе виконання наступних видів робіт на об’єкті: «Житловий будинок по вул. Маршала Жукова, 31-А в Деснянському районі м.Києва. 23, 24 поверхи»: розробка проектної документації на стадії «Робоча документація»автоматичної установки пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та узгодження її в органах Державної пожежної безпеки; комплектація устаткування, матеріалами, монтаж, та здача в експлуатацію автоматичної установки пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість робіт з розробки документації на стадії «Робоча документація»автоматичної установки пожежної сигналізації оповіщення про пожежу складає 31 869,98 грн. (в т.ч. ПДВ).

Умовами договору сторони погодили, що після закінчення робіт згідно п.1.1 цього договору «субпідрядник»передає акт виконаних робіт та документацію «генпідряднику», який повинен на протязі 3-х робочих днів прийняти документацію, підписати акт виконаних робіт, або виставити мотивовану відмову у прийнятті робіт з зазначенням переліку виявлених недоліків у роботі (п.6.1 договору).

Як свідчать матеріали справи, сторонами по спірному договору був складений та підписаний акт здачі-прийняття проектної продукції по договору № 2074 від 09.06.2008р. по проектним роботам на суму 31 869,98 грн., який свідчать про виконання «субпідрядником»робіт та прийняття їх «генпідрядником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

З письмових пояснень наданих позивачем вбачається, що вищевказаний акт був підписаний з боку позивача - заступником генерального директора позивача Рудавіним О.М. на підставі довіреності № 220/1 від 04.05.2007р. та з боку відповідача - першим заступником Голови правління Назімовим В.М., який діяв на підставі наказу ВАТ трет «Київміськбуд-6»№ 173-К від 17.06.2008р. (копії в матеріалах справи).

Згідно експертного висновку Головного управління МНС України в місті Києві №16/5/4537 вх. від 03.07.2008р. проведеною експертизою правильності і повноти виконання протипожежних вимог нормативно-правових актів у відкоригованій згідно експертного висновку ГУ МНС України в м.Києві від 25.03.208р. № 16/5/1308вх., проектно-кошторисній документації (стадія –«проект»(коригування), замовлення № 32/27.06.03, том 1 «Архітектурно-будівельна частина. Пояснювальна записки. Опалення та вентиляція. Водопровід та каналізація. Електрообладнання», замовник –ВАТ Трест «Київміськбуд-6», проектна організація –ТОВ «Інститут інвестицій УАА», директор –Шаповалов В.І., ГАП Моспан В.М; ТОВ «Фірма Рубіж»«Автоматична установка пожежної сигналізації. Система оповіщення про пожежу», генеральний директор –Фадєєв Є.Е., ГІП –Войтенко) на влаштування творчих майстерень в існуючому житловому будинку по вул. Маршала Жукова, 31-А у Деснянському районі м.Києва порушень вимог пожежної безпеки не виявлено (копія в матеріалах справи).

Пунктом п.5.1 договору передбачено, що «генпідрядник»протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання цього договору здійснює попередню оплату у розмірі 100 % від вартості робіт згідно п.4.1 на розрахунковий рахунок «субпідрядника».

Однак в порушення прийнятих на себе зобов’язань відповідач не перерахував на рахунок позивача попередню оплату у розмірі 100 % від вартості робіт згідно п.4.1 договору, а саме в сумі 31 869,98 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Сторонами по договору був складений та підписаний акт звіряння розрахунків за 1 квартал 2009р., зі змісту якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 2074 від 09.06.2008р. не погашена та становить 31 869,98 грн. (копія в матеріалах справи).

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 31 869,98 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 31 869,98 грн. основного боргу за договором № 2074 від 09.06.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 4 366,19 грн. збитків від інфляції, 999,21 грн. трьох відсотків річних, 7 605,26 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 2074 від 09.06.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 999,21 грн. та збитків від інфляції в розмірі 4 366,19 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 999,21 грн. та збитків від інфляції в розмірі 4 366,19 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що при затримці «генпідрядником»оплати у терміни, зазначені у п.5.1 цього договору, «генпідрядник»сплачує «субпідряднику»пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, невиплаченої в строк за кожний прострочений день.

Відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).

Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Однак пунктом 7.2 договору передбачено, що нарахування пені за прострочення оплати за цим договором здійснюється протягом всього строку прострочення до повного виконання грошового зобов’язання і будь-яким іншим строком не обмежується.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 7 605,26 грн. за період з 04.07.2008р. по 03.07.2009р. правомірна та підлягає задоволенню, відповідач не довів протилежне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 9, 258, 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 175, 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства трест "Київміськбуд № 6" (01133, м.Київ, вул. Л.Первомайського, 9; код 04012885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рубіж" (04060, м.Київ, вул. Берлінського, 27; код 24744432) 31 869 (тридцять одну тисячу вісімсот шістдесят дев’ять) грн. 98 коп. основного боргу, 4 366 (чотири тисячі триста шістдесят шість) грн. 19 коп. збитків від інфляції, 999 (дев‘ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 21 коп. трьох відсотків річних, 7 605 (сім тисяч шістсот п’ять) грн. 26 грн. пені, 448 (чотириста сорок вісім) грн. 41 коп. державного мита, 315 (триста п’ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

В.С. Катрич

Дата підписання: 31.08.2009р.