Рішення № 4855924, 19.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/428

19.08.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»

Про

розірвання договору та стягнення 10 122, 38 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Драганчук Ю.В.

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси»до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” про розірвання договору № К02445 від 06.08.2007 р. та стягнення 10 122, 38 грн. основного боргу у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які мають бути повернені позивачу у зв’язку з розірванням зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/428, розгляд справи призначено на 19.08.09 р.

Представник позивача у судовому засіданні 19.08.09 р. надав документи на виконання вимог ухвали суду від 15.07.09 р. у даній справі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився. Через службу діловодства Господарського суду міста Києва від ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»надійшла заява, в якій відповідач повідомив про те, що не заперечує проти розгляду даної справи без участі його представника. Крім того, зазначив, що визнає позовні вимоги в сумі 10 122, 38 грн.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що відповідач не заперечує проти вирішення справи без участі його представника, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси»та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»був укладений договір № К 02445 від 06.08.2007 р., відповідно до умов якого відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно з отриманими пластиковими картками.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У відповідності до пунктів 3.2., 3.3 договору № К 02445 від 06.08.2007 р., платіжна картка, видана клієнту, приймається до обслуговування в торгових точках системи «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»наступного дня після її отримання. Платіжна картка видається клієнту в користування, на термін дії договору, після чого має бути повернута відповідачеві

Згідно з пунктом 7.3. зазначеного договору, відповідач несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на рахунок ТОВ “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” і, в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилась після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому пунктом 10.2. цього договору.

Пункт 10.2. договору передбачає, що цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника стверджував, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № К 02445 від 06.08.2007 р. щодо оплати стисненого газу та послуг відповідача по його доставці шляхом здійснення авансових внесків на рахунок відповідача. У зв’язку з припиненням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань позивач за актом повернення пластикових карток від 19.03.09 р. повернув відповідачу 18 пластикових карток. Актом звірки взаєморозрахунків № 0000000325 від 02.03.09 р. за період з 01.01.09 р. до 26.02.09 р. сторони засвідчили, що залишок невикористаних коштів на користь позивача становить 10 122, 38 грн., які відповідачем повернені не були, у зв’язку з чим позивач просить їх стягнути з відповідача.

У зв’язку із неможливістю ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»надавати послуги, що підтверджується його листом, ТОВ «ТД Міжрегіональні ресурси»надіслало відповідачу письмову вимогу вих. № 46 від 23.02.2009 р. про намір розірвати договір № К 02445 від 06.08.2007 р. та про повернення грошових коштів в сумі 10 122, 38 грн.

Оскільки відповідач дану вимогу залишив без відповіді та реагування, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач взяте на себе зобов’язання за вищевказаним договором не виконав, грошові кошти не повернув.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»основного боргу у розмірі 10 122, 38 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси»про розірвання договору № К02445 від 06.08.2007 р. у зв’язку з істотним порушенням відповідачем взятих на себе зобов’язань також підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

За змістом статті 188 Господарського кодексу України, розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

23 лютого 2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 46 про розірвання договору № К02445 від 06.08.2007 р., яку відповідач згідно з повідомленням про вручення отримав 27.02.2009 р., але відповідач дану вимогу залишив без відповіді та належного реагування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси»у позовній заяві.

В свою чергу, позивач довів належними засобами доказування порушення відповідачем істотних умов договору, що, у відповідності до вимог чинного законодавства, є підставою для розірвання договору, а тому позовні вимоги щодо розірвання договору № К02445 від 06.08.2007 р. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1011 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № К02445 від 06.08.2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси»та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ», з 19 серпня 2009 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»(пл. Святошинська, 1, кв. 272, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси»(45200, Волинська обл., м. Ківерці, вул. Шевченка, 35, 43005, Волинська обл., м. Луцьк, вул. 8 Березня, 1, код ЄДРПОУ 35184264) 10 122 (десять тисяч сто двадцять дві) грн. 38 коп. основного боргу, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.