Рішення № 4855915, 07.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 50/562

07.08.09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна”

до товариства з обмеженою відповідальністю „О’КЕЙ Україна”

про стягнення 400 390,29 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивача Мовчан А.О. (дов. від 17.12.2008),

Хромея В.В. (дов. № 14 від 31.07.2009)

від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»до товариства з обмеженою відповідальністю «О’КЕЙ УКРАЇНА» про стягнення 400 390,29 грн. за неналежне невиконання зобов’язання за договором поставки № 528/10/07ПТ від 24.10.2007 з протоколом розбіжностей.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.07.2009 порушено провадження у справі №50/562 та призначено до розгляду на 29.07.2009.

В судове засідання 29.07.2009 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 29.07.2009 не з’явився, витребувані судом докази не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи був відкладений на 07.08.2009.

06.08.2009 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог відповідно до ст.22 ГПК України, в якій останній, не змінюючи підстав позову, просив суд стягнути з відповідача 578 557,11 грн., в тому числі 570 528,90 грн. –основний борг, 2 743,90 грн. –3% річних, 5 284,31 грн. –інфляційного знецінення.

В судове засідання 07.08.2009р. прибув представник позивача, дав додаткові пояснення по справі та підтримав подану заяву про збільшення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 07.08.2009 повторно не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

24.10. 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна” (далі-позивач, постачальник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю „О’КЕЙ УКРАЇНА” (далі-відповідач, покупець за договором) було укладено договір поставки №528/10/07-ПТ з протоколом розбіжностей (далі-договір).

Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених договором, приймати товар і оплатити його вартість, за цінами вказаними у відповідній специфікації. Сторони погоджують асортимент та термін поставки в замовленнях покупця.

Згідно п.2.8. обсяги і асортимент поставки можуть змінюватися шляхом внесення змін чи доповнень до замовлення.

Відповідно до умов п.3.1. постачальник зобов’язаний поставити товар на умовах DDP рампа магазину „О’КЕЙ”, згідно Інкотермс-2000 за адресами вказаними в замовленні. Поставка товару до місця поставки здійснюється транспортом постачальника (п.3.2.). Витрати з транспортування товару до місця поставки несе постачальник (п.3.3.).

Якість товару, що поставляється за договором, має відповідати вимогам діючих державних стандартів, технічним умовам, а також санітарним, ветеринарним, гігієнічним та іншим нормам, встановленим чинними нормативно-правовими актами України для такого виду товару, та підтверджуватись відповідними посвідченнями, сертифікатами відповідності (визнання) та іншими документами, виданими компетентними органами та/чи виробниками товару (п.5.1.1.).

Згідно п.4.1. постачальник зобов’язаний постачати товар, за цінами погодженими сторонами в специфікації з врахуванням знижок до умов договору. Ціни на товар в специфікації повинні бути узгодженими сторонами не менше ніж за 14 (чотирнадцять) днів до дати початку поставки відповідного товару (п.4.2.). Ціна Договору –вартість всього товару поставленого по цьому договору (п.4.5.).

Умовами розділу 8 передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товару протягом 30 (тридцяти) днів з моменту поставки товару (п.8.2.). Сторони щомісячно, протягом 5 (п‘яти) днів з моменту закінчення звітного місяця, проводять звірку розрахунків між сторонами, про що підписують відповідний акт звірки (п.8.6.).

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 582 762,65 грн., відповідно до видаткових накладних:

· № 80120444, 80120445, 80120446 –від 25.03.2009 р. на суму 98 085,62 грн.;

· №80120437, 80120438, 80120439, 80120440 - від 26.03.2009 р. на суму 39 189,76 грн.;

· № 80120506, 80120507, 80120508, 80120509, 80120510, 80120511 –від 27.03.2009 р. на суму 83 808,53 грн.;

· № 80123773, 80123774, 80123775, 80123776, 80123777, 80123778, 80123779, 80123780, 80123781, 80123782, 80123783, 80123784, 80123785, 80123786 - від 27.04.2009 р. на суму 74 661,10 грн.;

· № 80124230 від 28.04.2009 р. на суму 437,62 грн.;

· № 80124976, 80124977 –від 08.05.2009 р. на суму 4 999,10 грн.;

· № 80125118, 80125119, 80125120, 80125123 – від 12.05.2009 р. на суму 9 932,83 грн.;

· № 80125540, 80125541, 80125542, 80125543, 80125544, 80125545, 80125546, 80125547, 80125548, 80125549, 80125550, 80125626, 80125627 –від 14.05.2009 р. на суму 86 639,31 грн.;

· № 80126578 від 23.05.2009 р. на суму 7 862,98 грн.

· № 80128127, 80128128 –від 06.06.2009 на суму 3 783,53 грн.,

· № 80129184, 80129185, 80129190, 80129191, 80129195, 80129198, 80129201, 80129202, 80129203, 80129204, 80129205, 80129206, 80129207, 80129208 –від 18.06.2009 на суму 69 830,07 грн.,

· № 80129192, 80129193, 80129194, 80129196, 80129197, 80129199, 80129200 –від 19.06.2009 на суму 103 532,20 грн., які скріплені штампом відповідача.

Вищевказані накладні приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару в розмірі 12 233,75 грн., що підтверджується документами в матеріалах справи.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за вищевказаним договором становить 570 528,90 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи положення договору поставки № 528/10/07ПТ від 24.10.2007, норми діючого законодавства й встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем зобов’язань, що виникли за договором поставки та про їх порушення з боку відповідача в частині повної та своєчасної оплати.

Таким чином факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 570 528,90 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 570 528,90 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього витрати пов’язані з інфляційними процесами в сумі 5 284,31 грн. та 3 % річних в розмірі 2 743,90 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних є законними та обґрунтованими, у зв’язку з тим, що має місце прострочення виконання грошового зобов’язання та підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву чи пояснень на заперечення обставин, повідомлених позивачем не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «О’КЕЙ Україна»(01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 33, поверх 13; 04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 9/10; код ЄДРПОУ 34356884) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Довнар-Запольського, буд. 5; код ЄДРПОУ 30384724; п/р № 26000101034519 в КРД «Райффайзен Банк Аваль»м. Києва, МФО 322904) основний борг в сумі 570 528 (п’ятсот сімдесят тисяч п’ятсот двадцять вісім) грн. 90 коп.; інфляційне знецінення в сумі 5 284 (п’ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 31 коп.; 3 % річних в сумі 2 743 (дві тисячі сімсот сорок три) грн. 90 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 6 787 (шість тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 79 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.