ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.08.09 Справа № 18/192/09
Суддя
за позовом: закритого акціонерного товариства “Медфарком-Центр»” (04073, м. Київ, вул. Скляренка, 1)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Гармонія” (69071, м. Запоріжжя, вул.Чарівна, 113, кв. 80)
про стягнення 11546,98 грн.,
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області 13.07.2009 року звернувся позивач –закрите акціонерне товариство “Медфарком-Центр” з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Гармонія” про стягнення 11546,98 грн., а саме: 9878,74 грн. основного боргу, 743,44 грн. пені, 627,23 грн. 20 % річних та 297,57 грн. втрат від інфляції, на підставі договору купівлі-продажу № 01/Дн від 01.01.2009 р., ст.ст. 625, 692 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 193, 198, 265 ГК України.
Ухвалою суду від 20.07.2009 року порушено провадження у справі № 18/192/09, судове засідання призначено на 06.08.2009 р.
Сторони не з’явилися у судове засідання 06.08.2009 р., про причини неявки суд не повідомили.
Сторони є повідомленими належним чином, про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки неявка представників сторін не перешкоджала вирішенню спору, розгляд справи був закінчений 06.08.2009 р. прийняттям рішення.
Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство “Медфарком-Центр” (надалі –позивач, продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю “Гармонія” (надалі –відповідач, покупець) уклали 01.01.2009 р. договір купівлі-продажу № 01/Дн (надалі –договір).
Згідно п.п. 1.1., 1.2. договору, позивач зобов’язався продати та поставити власними силами (в межах України) відповідачу товар, в асортименті та кількості, вказаними у додатках, які є невід’ємною частиною даного договору, а відповідач зобов’язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість. Продавець є платником податку на прибуток по 25 % ставці. Загальна вартість договору співпадає із сумою по всім накладним, які виписані згідно даного договору.
Якість, асортимент та найменування товару, …, зазначаються у додатках (або специфікаціях), виходячи із існування товару на складі у позивача, та відображається у накладних, які оформляються при передачі товару (п. 2.1. договору).
Ціни на товар, який поставляється згідно з п. 1.1. договору, зазначається у відповідних накладних. Вартість товару на момент продажі, фіксується (згідно ст. 524, ч. 2 ст. 533 ЦК України) по відношенню до офіційного курсу Євро. … (п. 4.1. договору).
Сторони у договорі визначили, що розрахунки за отриманий товар, здійснюються по групі продукції медикаментів та виробів медичного призначення –на 7 календарний день з моменту отримання товару.
Позивачем було поставлено відповідачу товар (медикаменти та вироби медичного призначення), що підтверджується двостронньо підписаними товарними накладними: № SO-АА04159-92 від 03.03.2009 р., № SO-АА04573-92 від 06.03.2009 р. та № SO-АА 04947-92 від 12.03.2009 р. на загальну суму 11005,02 грн.
Відповідач прийняв товар від позивача (медикаменти та вироби медичного призначення), але не повністю оплатив його вартість (сплатив лише 1126,28 грн.). Відповідач порушив строк оплати за отриманий товар, визначений договором, та має перед позивачем заборгованість у сумі 9 878,74 грн.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 9 878,74 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до норм ст. 610 ЦК України визначено, що: порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення із відповідача 9 878,74 грн. основного боргу, є обґрунтованими, а позов, в цій частині, таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 743,44 грн. пені, за період часу з 10.03.2009 р. по 30.06.2009 р. та 627,230 грн. 20 % річних.
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Сторони у договорі визначили, що у випадку порушення відповідачем п. 5.1. договору, він виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки, а також, згідно ст. 625 ЦК України, 20 % річних. Вище згадане не позбавляє відповідача від зобов’язання сплати позивачу вартість отриманого товару, а також повернути йому усі збитки, які пов’язані із порушенням строку оплати.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Наданий позивачем розрахунок суми пені суд вважає невірним. Вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 726,38 грн., в зв’язку із невірним підрахунком кількості днів прострочення виконання грошового зобов’язання (у суду на 4 дні менше по різних періодах), в частині стягнення з відповідача 17,06 грн., суд відмовляє, у зв’язку із необґрунтованістю нарахування цієї суми.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В п. 5.1 договору, як зазначено вище, сторони обумовили інший розмір відсотків –20 % річних.
Щодо розрахунку суми 20 % річних, суд вважає його невірним. Вимога позивача про стягнення з відповідача суми 20 % підлягає задоволенню частково, а саме, у розмірі 612,53 грн., оскільки позивачем невірно було вказано кількість днів прострочки, згідно періодів, на які нараховувалися 20 % річних, в частині стягнення з відповідача 14,70 грн., суд відмовляє, у зв’язку із необґрунтованістю нарахування цієї суми.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 297,57 грн. втрат від інфляції за березень, квітень, травень та червень 2009 р.
Наданий позивачем розрахунок суми втрат від інфляції, суд вважає обґрунтованим, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 22, 28, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Гармонія” (69071, м.Запоріжжя, вул. Чарівна, 113, кв. 80, код ЄДРПОУ 31278950, п/р 26007108927 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827) на користь закритого акціонерного товариства “Медфарком-Центр” (04073, м. Київ, вул. Скляренка, 1, код ЄДРПОУ 33239630, п/р 2600431441801 в філії АБ «Південний»м. Київ, МФО 320917) 9 878 (дев’ять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 74 коп. –основного боргу, 726 (сімсот двадцять шість) грн. 38 коп. –пені, 612 (шістсот дванадцять) грн. 53 коп. –20 % річних, 297 (двісті дев’яносто сім) грн. 57 коп. –втрат від інфляції, 115 (сто п’ятнадцять) грн. 15 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. Повернути закритому акціонерному товариству “Медфарком-Центр” (04073, м.Київ, вул. Скляренка, 1, код ЄДРПОУ 33239630, п/р 2600431441801 в філії АБ «Південний»м. Київ, МФО 320917) з Державного бюджету України 197 (сто дев’яносто сім) грн. 32 коп. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно платіжного доручення № 514 від 03.07.2009 р. Видати довідку.
4. В іншій частині позову –відмовити.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 17.08.2009 р.
Судове рішення № 4855910, Господарський суд Запорізької області було прийнято 06.08.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/192/09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: