Рішення № 4855720, 07.09.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2009 р.

Справа № 15/87-09-2995

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача – Негрич С.Ю.,

від відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства „ВіЕйБі Страхування” до Комерційного банку товариства з обмеженою відповідальністю „Місто Банк” про стягнення 535 486,30 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „ВіЕйБі Страхування” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комерційного банку товариства з обмеженою відповідальністю „Місто Банк” суми банківського вкладу в розмірі 500 000,00 грн., посилаючись на наступне.

10.06.2008 р. Комерційний банк товариство з обмеженою відповідальністю „Місто Банк” та ЗАТ „ВіЕйБі Страхування” уклали договір № 0608/298-01/980 банківського вкладу (депозиту) юридичної особи „Стандартний”, згідно якого відповідач відкрив позивачу депозитний рахунок, а позивач перерахував на цей рахунок в безготівковій формі депозитний вклад у сумі 500 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4943 від 11.06.2008 р. Строк депозитного вкладу відповідно до п. 1.2. договору банківського вкладу складав 94 календарних дня, починаючи з 10.06.2008 р., і повинен був бути повернутий 11.09.2008 р.

12.09.2008 р. між КБ ТОВ „Місто Банк” та ЗАТ „ВіЕйБі Страхування” було укладено додаткову угоду № 1 до договору банківського депозитного вкладу було продовжено з 12.09.2008 р. і повинен був бути повернутий 24.12.2008 р.

24.12.2008 р. між КБ ТОВ „Місто Банк” та ЗАТ „ВіЕйБі Страхування” було укладено додаткову угоду № 2 до договору банківського вкладу, згідно якої строк депозитного вкладу було продовжено з 24.12.2008 р. і повинен був бути повернутий 24.03.2009 р.

Як вказує позивач, в порушення умов вказаного договору банківського вкладу, а саме п. 2.1.1 договору банківського вкладу, згідно якого вкладник має право отримати суму депозитного вкладу після закінчення строку дії, відповідачем банківський вклад в розмірі 500 000, 00 грн. не повернуто на день подання позову.

При цьому позивач зазначає, що 01.04.2009 р. ним для добровільного вирішення питання повернення банківського вкладу було направлено відповідачу відповідний лист № 03-01/321, однак відповіді на нього не отримано.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.07.2009 р. порушено провадження у справі № 15/87-09-2995 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В ході розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог (а.с. 18-20) та заявою про уточнення позовних вимог (а.с. 49-54), згідно яких позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 500 000,00 грн., пеню в розмірі 18 301,37 грн. у зв’язку з несвоєчасним поверненням депозитного вкладу, інфляційні збитки в розмірі 20 000,00 грн. за прострочення виконання зобов’язання та 3 % річних в розмірі 4 684,93 грн., що разом складає 542 986,30 грн.

Відповідач у відзиві на позов (а.с. 65) зазначив про здійснення позивачем помилкового розрахунку суми інфляційних збитків та вважає, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 512 500,00 грн., а не 520 000,00 грн., як вказує позивач.

В засіданні суду 07.09.2009 р. представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 500 000,00 грн., пеню в розмірі 18 301,37 грн. у зв’язку з несвоєчасним поверненням депозитного вкладу, інфляційні збитки в розмірі 12 500,00 грн. за прострочення виконання зобов’язання та 3 % річних в розмірі 4 684,93 грн., що разом складає 535 486,30 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

10 червня 2008 р. між Комерційним банком товариством з обмеженою відповідальністю „Місто Банк” та Закритим акціонерним товариством „ВіЕйБі Страхування” був укладений договір № 0608/298-01/980 банківського вкладу (депозиту) юридичної особи „Стандартний”, згідно якого відповідач відкрив позивачу депозитний рахунок № 26516001030482, а позивач перерахував на цей рахунок в безготівковій формі депозитний вклад в сумі 500 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4943 від 11.06.2008 р. (а.с. 27).

Згідно п. 1.2 вказаного договору строк депозитного вкладу складає 94 календарних дня, починаючи з 10.06.2008 р. Вклад повертається вкладнику 11.09.2008 р.

Процентна ставка по депозиту становить 11,5 % річних. Проценти по депозиту підлягають виплаті позивачу у валюті вкладу (п. 1.3 договору).

12 вересня 2008 р. між Комерційним банком товариством з обмеженою відповідальністю „Місто Банк” та Закритим акціонерним товариством „ВіЕйБі Страхування” була укладена додаткова угода № 1 до договору № 0608/298-01/980 банківського вкладу, згідно якої строк депозитного вкладу продовжено, починаючи з 12.09.2008 р., і вклад повинен бути повернутий 24.12.2008 р. Також за умовами цієї додаткової угоди сторонами змінено процентну ставку по депозиту, що становить 14% річних.

24 грудня 2008 р. між Комерційним банком товариством з обмеженою відповідальністю „Місто Банк” та Закритим акціонерним товариством „ВіЕйБі Страхування” була укладена додаткова угоду № 2 до договору № 0608/298-01/980 банківського вкладу, згідно якої строк депозитного вкладу продовжено, починаючи з 24.12.2008 р., і вклад повинен бути повернутий 24.03.2009 р. При цьому сторонами передбачено, що процентна ставка по депозиту становить 19,5% річних.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом (частина 4 статті 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність").

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції, як приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб.

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність").

Відповідно до ч. 1 статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до пункту 2.4.3 договору № 0608/298-01/980 відповідач зобов'язався повернути у безготівковій формі позивачу суму коштів, внесених на депозитний рахунок, та суму нарахованих процентів за депозитом згідно умов договору на рахунок позивача за реквізитами, вказаними у розділі 7 договору, або за реквізитами, що зазначені позивачем у заяві про дострокове повернення депозитних коштів.

Згідно частини 1 статті 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу (частина 1 статті 1061 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Однак, як з’ясовано судом, відповідач не повернув позивачу 24.03.2009 р. суму вкладу, що складає 500 000,00 грн., чим порушив умови договору № 0608/298-01/980 та право позивача на отримання суми депозитного вкладу після закінчення строку його дії, передбачене п. 2.1.1 цього договору.

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав відповідачу лист від 01.04.2009 р. № 03-01/321 щодо вирішення питання про повернення депозитного вкладу, проте відповіді не отримав.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми внесених на депозит коштів в розмірі 500 000,00 грн.

Також діючим законодавством передбачена відповідальність боржника за порушення зобов’язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 4.2 договору № 0608/298-01/980 від 10.06.2008 року, при несвоєчасному поверненні суми депозитного вкладу і нарахованих відсотків за депозитним вкладом банк сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми коштів, що належать до повернення, за кожний день прострочення.

Враховуючи те, що відповідачем не були належним чином виконані зобов’язання за вказаним договором № 0608/298-01/980 банківського вкладу (депозиту) щодо повернення позивачу суми вкладу, на думку суду, позивачем правомірно нарахована відповідачу пеня за період з 25.03.2009 р. по 16.07.2009 р., що складає 18301,37 грн. згідно наведеного у заяві про збільшення позовних вимог розрахунку (а.с. 19).

До того ж відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому слід зазначити, що договором № 0608/298-01/980 банківського вкладу (депозиту) інше не встановлено.

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вже зазначалось, додатковою угодою № 2 до договору № 0608/298-01/980 банківського вкладу (депозиту) був встановлений строк повернення відповідачем позивачу вкладу, а саме 24.03.2009 р. Проте, строк повернення вкладу відповідач порушив, що не спростовано відповідачем, у зв’язку з чим суд вважає цілком правомірним нарахування позивачем 3% річних та інфляційних збитків за період з 25.03.2009 р. по 16.07.2009 р. Адже інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому вони є складовою частиною основного боргу. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Так, сума нарахованих позивачем 3% річних по договору № 0608/298-01/980 банківського вкладу (депозиту) складає 4 684,93 грн. (500 000,00 грн. /100% * 3% : 365 дн.* 114 дн.).

Сума інфляційних збитків розраховується шляхом помноження суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Індекс інфляції у квітні 2009 року становив 100,9%, у травні 2009 року – 100,5 %, у червні 2009 року –101,1%, у липні 99,9% (у розрахунок не включається, оскільки менше ніж 100%). Сукупний індекс інфляції за період з 25.03.2009 р. по 16.07.2009 р. складає 102,5% (100,9%х 100,5% х 101,1% / 100). Відтак, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 512 500,00 грн. (500 000,00 грн. х 102,5%). Інфляційні збитки складають 12500 грн. (512 500,00 грн. - 500 000,00 грн.).

Таким чином, загальна сума заборгованості КБ ТОВ „Місто Банк” перед позивачем за договором банківського вкладу (депозиту) № 0608/298-01/980 складає 535 486, 30 грн. (500 000,00 грн. основного боргу + 18 301,37 грн. пені + 4 684,93 грн. 3% річних + 12500,00 грн. інфляційних збитків).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „ВіЕйБі Страхування” є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства і матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Закритого акціонерного товариства „ВіЕйБі Страхування” до Комерційного банку товариства з обмеженою відповідальністю „Місто Банк” про стягнення 535 486,30 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Комерційного банку товариства з обмеженою відповідальністю „Місто Банк” (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 11; код ЄДРПОУ 20966466) на користь Закритого акціонерного товариства „ВіЕйБі Страхування” (03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7; код ЄДРПОУ 31927008; п/р 26508262400004 в ВАТ „ВіЕйБі Банк”, МФО 380357) 500 000/п'ятсот тисяч/грн. 00 коп. основного боргу, пеню в сумі 18 301/вісімнадцять тисяч триста одна/грн. 37 коп., 3% річних в розмірі 4684/чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири/ грн. 93 коп., інфляційні збитки в сумі 12500/дванадцять тисяч п’ятсот/грн. 00 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 5354/п’ять тисяч триста п’ятдесят чотири/грн. 86 коп., витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312/триста дванадцять/грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя