Рішення № 4855702, 05.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.09 Справа № 17/239/09

Суддя

за позовною заявою: приватного підприємства “Торгсервіс”, 69063, м. Запоріжжя, вул. Свердлова, 24

до відповідача: дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50

про стягнення 2 076 149,54 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Кравченко С.І. довіреність від 03.08.09 № 3/08

від відповідача: Євстратенко С.Ю., довіреність від 23.06.09 № 13/23-06

СУТЬ СПОРУ:

10.07.09 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне підприємство “Торгсервіс” (надалі - ПП “Торгсервіс”) з позовною заявою до дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (далі - ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”) про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 10.02.06 № 15/16 у розмірі 2 076 149,54 грн., з яких 1 803 142,93 грн. основного боргу, пені в сумі 173 854,92 грн., 3% річних в сумі 22 881,70 грн., індекс інфляції - 76 269,99 грн.

Ухвалою від 10.07.09 судом порушено провадження у справі № 17/239/09, судове засідання призначено на 05.08.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 05.08.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмовому поясненні. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 509, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, зазначивши наступне. 10.02.06 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 15/16, на виконання умов якого позивач в період з вересня 2008 р. по березень 2009 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 2 155 135,98 грн. Зобов’язання щодо оплати товару відповідач виконав частково в сумі 351 993,85 грн., внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складала 1 803 142,93 грн. Крім того, 10.07.09 (тобто після звернення з позов до суду) відповідачем перераховано 50 000,00 грн. За прострочення виконання грошового зобов’язання відповідачу нараховано 173 854,92 грн. пеня, 3 % річних в сумі 22 881,70 грн. та 76 269,99 грн. інфляційних витрат. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав частково, ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” має заперечення щодо суми основного боргу, адже 10.07.09 відповідач сплатив частково суму основного боргу в розмірі 50 000, 00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 258, тобто сума основного боргу на день розгляду справи складає 1 753 142, 93 грн. Щодо стягнення штрафних санкцій відповідач не заперечує. Крім того, відповідач пояснює, що на даний час замовником - службою автомобільних доріг у Запорізькій області не сплачено в повному обсязі кошти за виконані обсяги дорожніх робіт підрядника - ДП “Запорізький облавтодор”, тому підприємство відповідача не має можливості виплатити заробітну плату, сплатити податки до бюджету, розрахуватися з постачальниками матеріалів та виконати інші зобов’язання, в тому числі і перед відповідачем. У зв’язку з чим просить суд надати розстрочку виконання рішення строком на 9 місяців.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.06 між приватним підприємством “Торгсервіс” (Постачальник) і дочірнім підприємством “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (Покупець) укладено договір поставки № 15/06 П з додатковими угодами до нього, за умовами якого (п. 1.1) Постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснити на замовлення Покупця поставку товару, перелік та кількість яких для поставки у кожному поточному році визначається згідно додатку до договору, а Покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити такий товар.

Пунктом 1.2 договору визначено, що загальна кількість товару, що є предметом поставки за цим договором, її дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за видами, марками, типами, розмірами в кожному поточному році може бути змінена (збільшена, зменшена), що буде визначатися у додатках та специфікаціях, що додаються до цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, Постачальник відвантажує товар на адресу Покупця за цінами, що визначаються в погоджених сторонами Специфікаціях та видаткових накладних, що додаються до Договору та можуть бути змінені за домовленістю сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору від 10.02.06 № 15/06 П, відповідно до узгоджених специфікацій, ПП “Торгсервіс” в період з вересня 2008 року по березень 2009 року, передано відповідачу товару на загальну суму 2 155 135,98 грн., що підтверджується видатковими накладними, рахунками - фактури та довіреностями, які видані уповноваженій особі ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Факт отримання товару відповідачем не оспорювався.

Відповідно до п. 5.2 договору поставки від 10.02.06 №15/06П, за домовленістю сторін оплата здійснюється з відстрочкою платежу до 30 календарних днів від дня отримання партії товару.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар здійснив частково в сумі 351 993,85 грн., внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складала 1 803 142,93 грн.

Крім того, 10.07.09 (тобто після звернення з позовом до суду) відповідачем перераховано 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.07.09 № 1258.

Таким чином, на день розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 1 753 142,93 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 1 753 142,93 грн. підтверджується матеріалами справи, двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 04.08.09 й визнаний відповідачем в особі уповноваженого представника.

Відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості за спірним договором у повному обсязі.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 803 142,93 грн. основного боргу за договором поставки від 10.02.06 № 15/06 П суд задовольняє частково в розмірі 1 753 142,93 грн. Провадження у справі щодо вимог про стягнення основного боргу в сумі 50 000,00 грн. підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відсутності предмету спору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за просточення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача (доданий до матеріалів справи) пеня за несвоєчасну оплату товару становить 173 854,92 грн. Пеня розрахована позивачем з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. 258 Цивільного кодексу України та підлягає задоволенню

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача (додається до матеріалів справи), розмір 3 % річних за весь час прострочення складає 22 881,7 грн., індекс інфляції - 76 269,99 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочки, виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідач по даній справі звернувся з заявою про розстрочку виконання рішення по справі № 17/239/09 на 9 місяців.

Проаналізувавши доводи відповідача суд не вбачає підстав для задоволення заяви ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” про розстрочку виконання рішення щодо оплати боргу, оскільки розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежить від обставин справи. Відповідачем не обґрунтовано причини, що унеможливлюють виконання рішення. Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд відмовляє в задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 20 761, 50 грн. державного мита та 312,50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623, р/р 260045004001 в ЗФ АБ “Брокбізнесбанк” м. Запоріжжя, МФО 373254) на користь приватного підприємства “Торгсервіс” (69063, м. Запоріжжя, вул. Свердлова, 24, код ЄДРОПУ 25677659, р/р 260025005101 в філії АБ “Брокбізнесбанк” м. Запоріжжя) - 1 753 142 (один мільйон сімсот п’ятдесят три тисячі сто сорок дві) грн. 93 коп. основного боргу, 173 854 (сто сімдесят три тисячі вісімсот п’ятдесят чотири) грн. 92 коп. пені, 76 269 (сімдесят шість тисяч двісті шістдесят дев’ять) грн. 99 коп. інфляційних витрат, 22 881 (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 70 коп. - 3 % річних, 20 761 (двадцять тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 50 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

В частині стягнення 50 000 грн. (п’ятдесят тисяч) 00 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 10.08.09