Рішення № 4855209, 08.09.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.09р.

Справа № 16/201-09

За позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Елін", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліекс-Агро", с. Горького Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення 43 541 грн. 95 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Заславець С.О. - представник, дов. від 05.01.2009р. №05/02;

від відповідача: не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 43 541 грн. 95 коп., що складає 24 426 грн. 50 коп. - заборгованості за поставлену відповідно до умов Генерального договору від 21.03.2007р. №21/0303-01 поставки нафтопродуктів продукцію, 3 353 грн. 67 коп. - процентів по товарному кредиту, 15 693 грн. 44 коп. - перерахунку вартості товару та 68 грн. 34 коп. - пені.

Позивач у поясненнях (вх.№15674 від 26.08.2009р.) до позовної заяви зазначає, що: - згідно умов Генерального договору поставки нафтопродуктів від 21.03.2007р. №21/0303-01 відповідачу 07.10.2008р. та 15.10.2008р. позивачем було поставлено нафтопродуктів на загальну суму 55426 грн. 50 коп.; - відповідач не сплатив поставку нафтопродуктів 07.10.2008р., тому на момент здійснення поставки нафтопродуктів 15.10.2008р. мав непогашену заборгованість по першій поставці; - кошти, які надходили від відповідача позивачем зараховувались в погашення заборгованості за першу поставку, яка була погашена відповідачем повністю, а заборгованість за другу поставку нафтопродуктів погашена частково.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником позивача заявлено не було.

За згодою представника позивача у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 21.03.2007р. між позивачем - Приватним виробничо-комерційним підприємством "Елін" (продавцем) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Оліекс-Агро" (покупцем) було укладено Генеральний договір №21/0303-01 поставки нафтопродуктів (надалі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити нафтопродукти у кількості, зазначеній у письмових заявках покупця, на підставі яких постачальник виставляє покупцю рахунок-фактуру та передає документи, що підтверджують поставку;

- відповідно до пункту 7.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2006р., а в частині взаєморозрахунків –до їх повного виконання;

- на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу дизельне паливо (надалі - продукція) у кількості 9 810 л на загальну суму 55 426 грн. 50 коп., що підтверджується видатковою накладною від 07.10.2008р. №ЭЛ1007-001 на суму 27 402 грн. 50 коп., видатковою накладною від 15.10.2008р. №ЭЛ1015-005 на суму 28 024 грн. 00 коп., а також довіреністю від 07.10.2008р. №026;

- як вбачається умовами договору не встановлено строк оплати за вже поставлену продукцію;

- відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

- позивачем було виставлено до сплати відповідачу рахунок-фактуру від 06.10.2008р. на суму 27 402 грн. 50 коп. та рахунок-фактуру від 15.10.2008р. на суму 28 024 грн. 00 коп.;

- отже, строк оплати продукції вважається таким, що настав;

- відповідач за продукцію розрахувався частково;

- таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 426 грн. 50 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання;

- відповідно до пункту 4.2 Договору у випадку прострочення сплати покупцем продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожен місяць прострочення платежу;

- отже, пеня становить 68 грн. 34 коп. (з 17.10.2008р. по 17.04.2009р.).

Позивач зазначає, що постачання продукції відповідачу була здійснено на умовах відстрочки платежу в один календарний день та просить стягнути з відповідача, крім заборгованості та пені, ще 3 353 грн. 67 коп. - процентів по товарному кредиту та 15 693 грн. 44 коп. - перерахунку вартості товару.

Вимоги про стягнення процентів по товарному кредиту та перерахунку вартості товару задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не дотримано умов Генерального договору від 21.03.2007р. №21/0303-01 поставки нафтопродуктів в частині порядку розрахунку за продукцію за умови поставки продукції з відстрочкою платежу.

Так, умовами пунктів 2.4, 2.4.1 та 2.4.2 Договору передбачено, що при постачанні продукції з відстрочкою платежу постачальник має право виставити покупцю до моменту постачання продукції рахунок-фактуру на авансовий платіж у розмірі 15 (п’ятнадцяти) відсотків від суми, зазначеної в заявці покупця; такий рахунок-фактуру покупець зобов’язаний сплатити протягом одного календарного дня від дати виставлення рахунка-фактури, але в будь-якому випадку до моменту постачання продукції; сплата залишку вартості продукції у розмірі 85 (вісімдесяти п’яти) відсотків від суми, зазначеної в заявці покупця, повинна бути здійснена покупцем протягом одного календарного дня від дати поставки конкретного обсягу продукції, на підставі рахунку-фактури; якщо постачальник не виставляє рахунки-фактури на часткову передплату, як вказано в пункті 2.4.1 даного Договору, постачальник має право нараховувати відсотки по товарному кредиту в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми конкретної поставки.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В матеріалах господарської справи відсутні, а позивачем на вимогу господарського суду не надано: заявку відповідача на поставку продукції, рахунок-фактуру на авансовий платіж у розмірі 15 (п’ятнадцяти) відсотків від суми, зазначеної в заявці покупця та докази його виставлення відповідачу.

Тому у господарського суду відсутні підстави вважати, що поставка продукції здійснювалася на умовах відстрочки платежу, умови якої визначені Генеральним договором.

З урахуванням викладеного позовні вимоги обґрунтовані у частині стягнення з відповідача 24 426 грн. 50 коп. –заборгованості за поставлену продукцію та 68 грн. 34 коп. –пені.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліекс-Агро" (52052, с. Горького Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Криворізьке шосе, буд.2; код ЄДРПОУ 34735809; п/р 26004500009318 в ДФ ВАТ „Кредитпромбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 306890) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Елін" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 5; код ЄДРПОУ 20207522; п/р 2600830330801 в АКБ „Кредит-Дніпро”, МФО 305749) 24 426 грн. 50 коп. –заборгованості, 68 грн. 34 коп. – пені, 244 грн. 95 коп. –витрати по сплаті державного мита та 177 грн. 21 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

“14” вересня 2009р.