Постанова № 48550741, 12.08.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6507/15-а

Провадження № 2-а/750/619/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Коверзнева В. О.,

при секретарі - Мачачі І. П.,

за участю: позивача, її представника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

07.07.2015 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати їй в повному розмірі пенсії, виплату якої поновлено за судовим рішенням з 14.08.2012 року; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі не меншому прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням страхового стажу, відповідно до положень статті 46 Конституції України та статей 27, 28, пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.08.2012 року, враховуючи при цьому вже виплачені суми.

У судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали і наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача не з"явився, при цьому надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. У запереченнях проти позову посилається на відсутність законодавчих підстав для перерахунку позивачу її пенсії.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач є громадянкою України і з 2001 року постійно проживає у Державі Ізраїль. До виходу на пенсію в період з 01.10.1959 року по 16.03.2001 року вона працювала і проживала в м. Чернігові.

12.02.1997 року позивачу було призначено пенсію за віком, яку вона отримувала в управлінні соціального захисту населення Деснянської районної ради м. Чернігова.

У 2001 році позивач виїхала на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, у зв'язку з чим нарахування та виплату пенсії їй було припинено.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.10.2012 року, яка набрала законної сили 18.02.2014 року, зобов'язано відповідача поновити виплату позивачу пенсії за віком, починаючи з 14.08.2012 року.

19.12.2014 року Деснянським районним судом м. Чернігова було видано виконавчий лист на виконання постанови суду від 23.10.2012 року, який знаходився на примусовому виконання у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області.

26.06.2015 року головним державним виконавцем Данилевським О. М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним повним виконанням постанови суду, згідно пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові № 357/06 від 30.06.2015 р., за період з 14.08.2012 року по 31.05.2015 року включно всього позивачу нараховано пенсію на загальну суму 4045 грн 94 коп., тобто по 117 грн. щомісячно.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законі України «Про пенсійне забезпечення», якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Зокрема, у відповідності до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) встановлено, що загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 8 Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

У відповідності до частини першої статті 28 Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно частини першої статті 43 Закону перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії: мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу; збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Отже, виходячи з вимог Конституції України, норми якої мають найвищу юридичну силу і пряму дію, а також положень пенсійного законодавства України, пенсія позивача, починаючи з 14.08.2012 року, не може бути меншою встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи те, що позивач дізналася про порушення свого права лише після отримання довідки відповідача про розмір її пенсії (30.06.2015 року), вона вважається такою, що не пропустила строк звернення до суду з цим позовом, що з урахуванням вищевикладенного є підставою для його задоволення.

Керуючись статтями 158 - 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо невиплати в повному розмірі пенсії за віком ОСОБА_2, виплата якої поновлена з 14.08.2012 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі не меншому прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням її страхового стажу, відповідно до статті 46 Конституції України та статей 27, 28, пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.08.2012 року, враховуючи виплачені суми.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 73 грн 08 коп. у відшкодування судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення, в порядку встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя В.О. Коверзнев