Ухвала суду № 48544219, 11.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" серпня 2015 р. м. Київ К/800/52664/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників сторін:

позивача - Качан В.В.

відповідача - Сперкача С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2013

у справі № 826/15433/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0004692209 та № 0004702209 від 15.04.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014, у задоволенні позовних вимог відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Домінанта Фуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 19.08.2010 по 30.09.2012 та валютного законодавства за період з 19.08.2010 по 30.09.2012, складено акт № 243/22-9/37264943 від 15.03.2013, в якому зафіксовані порушення: п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього на загальну суму 585 738 грн., в т.ч.: за 1 квартал 2011 року на суму 54 915 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 192 463 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 70 643 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 66 145 грн., за 1 квартал 2012 року 40 199 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 109 279 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 52 094 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Домінанта Фуд» занижено податок на додану вартість на загальну суму 806 206 грн., у т.ч.: за листопад 2010 року на суму 186 240,54 грн., за грудень 20101 року на суму 374 017,49 грн., за січень 2011 року на суму 98 264,34 грн., за березень 2011 року на суму 30 347,37 грн., за травень 2011 року на суму 94 776,40 грн. за травень 2011 року на суму 22 560 грн.; п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 39 208 грн., у т.ч.: за січень 2011 року на суму 30 333 грн., за лютий 2011 року на суму 1 067 грн., за березень 2011 року на суму 83 грн., за листопад 2011 року на суму 7 725,40 грн.; п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Домінанта Фуд» занижено податок на додану вартість на загальну суму 468 167,30 грн., у тому числі за січень 2011 року на суму 6 979,65 грн., за лютий 2011 року на суму 3 445 грн., за березень 2011 року на суму 2 324 грн., за квітень 2011 року на суму 62 109 грн., за травень 2011 року на суму 42 735,33 грн., за червень 2011 року на суму 39 954 грн., за липень 2011 року на суму 2 444 грн. за серпень 2011 року на суму 16 937 грн., за вересень 2011 року на суму 42 048,67 грн., за жовтень 2011 року на суму 13 632,00 грн., за листопад 2011 року на суму 30 621,40 грн., за грудень 2011 року на суму 13 264,87 грн., за лютий 2012 року на суму 14 992 грн., за березень 2012 року на суму 23 293 грн., за квітень 2012 року на суму 53 810 грн., за травень 2012 року на суму 37 163 грн., за червень 2012 року на суму 13 102 грн., за липень 2012 року на суму 4 447 грн., за серпень 2012 року на суму 45 166 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 15.04.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0004692209 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку прибуток у розмірі 636 132 грн.;

- № 0004702209 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 533 307 грн.

Матеріалами справи встановлено, що за перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ «Експедиційна компанія «Транссервіс», ТОВ «Український Футбольний Проект», ТОВ «Мерак», ПАТ «Херсонський оптовий ТД-79», ТОВ «Адвентіс», ТОВ «ТВС Енергостандарт», ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.», ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», ЛВП «Максан», ТОВ «Мега Макс Плюс», ТОВ «Компанія «Домінанта ЛТД».

Так, між ТОВ «Домінанта Фуд» та ТОВ «Експедиційна компанія «Транссервіс» укладено договір № 04/01/11 від 04.01.2011 про надання транспортно-експедиційних послуг та послуг передпродажної підготовки товарів.

Між ТОВ «Домінанта Фуд» та ТОВ «Український Футбольний Проект» укладено договір № 01/10/10 про організацію рекламної кампанії.

Між ТОВ «Домінанта Фуд» та ТОВ «Мерак» укладено договір поставки товару № 597 від 25.11.2013 та договір № 721 від 01.11.2010 про надання послуг з передпродажної підготовки товарів у магазині «МегаМаркет».

Між ТОВ «Домінанта Фуд» та ПАТ «Херсонський оптовий ТД-97» укладено договір№ 40 від 01.03.2010 про поставку товарів та про надання послуг з передпродажної підготовки товарів.

Між ТОВ «Домінанта Фуд» та ТОВ «Адвентіс» укладено договори № 2474 від 01.12.2010 про поставку товарів та про надання послуг з передпродажної підготовки товарів, маркетингових заходів, № 11029 від 01.02.2011 та № 100834 від 01.03.2012 про поставку товарів, № УКР91 від 13.06.2011 про надання рекламних послуг та договір про надання послуг № У3190 від 09.11.2010.

25.11.2010 між ТОВ ЛВП «Максан» та ТОВ «Домінанта Фуд» укладено договір поставки № 25/11.

06.05.2011 між ТОВ «ТВС Енергостандарт» та ТОВ «Домінанта Фуд» укладено договір транспортної експедиції № г89.

Між ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» та ТОВ «Домінанта Фуд» укладено договір поставки товарів № П3190 від 09.11.2010 та договір про надання послуг № У3190 від 09.11.2010 про надання передпродажних послуг, послуг з оформлення замовлень на поставку, послуг з організації руху товарів та інших послуг.

Між ТОВ «Торговельний будинок «Амстор» та ТОВ «Домінанта Фуд» укладено договір поставки товарів № 11184 від 01.03.2010 та договір про надання послуг № 11184 від 23.11.2010 про надання передпродажних послуг, послуг з оформлення замовлень на поставку, послуг з організації руху товарів та інших послуг.

01.02.2011 між ТОВ «Мега Макс Плюс» та ТОВ «Домінанта Фуд» укладено договір поставки № ММПДФ1.

01.11.2010 між ТОВ «Компанія «Домінанта ЛТД» та ТОВ «Домінанта Фуд» укладено договір поставки № 80/10.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем документи не можуть бути достатніми та беззаперечними доказами фактичного отримання позивачем товарів, робіт чи послуг від ТОВ «Експедиційна компанія «Транссервіс», ТОВ «Український Футбольний Проект», ТОВ «Мерак», ПАТ «Херсонський оптовий ТД-79», ТОВ «Адвентіс», ТОВ «ТВС Енергостандарт», ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.», ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», ТОВ ЛВП «Максан», ТОВ «Мега Макс Плюс», ТОВ «Компанія «Домінанта ЛТД», оскільки: в первинних документах, складених на виконання договорів містяться певні недоліки, відсутні докази фактичної передачі рекламних матеріалів; відповідно до акту ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 86/23-118/23270601 ТОВ ЛВП «Максан» не має власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 2009-2010 роки та дані додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 2010 рік, який поданий з нульовими показниками. У ТОВ ЛВП «Максан» відсутні необхідні для здійснення господарської діяльності трудові та матеріальні ресурси, підприємство за податковою адресою не знаходиться, у зв'язку з цим 17.03.2012 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість; актом ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС № 11110/23-04/37264388 від 01.03.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТВС Енергостандарт», встановлено, що в ОВС СВ ПМ ДПА у Черкаській області перебуває кримінальна справа № 2511000047 ДВ-1 по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ст. 28 ч. 2, ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України, згідно матеріалів якої дані особи здійснювали фіктивну підприємницьку діяльність ТОВ «ТВС Енергостандарт», пов'язану з наданням податкової вигоди третім особам; згідно актів ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 1017/23-9/33545901 від 05.08.2011 та № 1037/22-4/33545901 угоди поставки по ланцюгу ТОВ «Мега Макс Плюс» - ТОВ «Домінанта Фуд» не спричиняють реального настання правових наслідків; згідно матеріалів кримінальної справи, яка знаходиться в провадженні ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві, угоди з поставки по ланцюгу ТОВ «Компанія «Домінанта ЛТД» - ТОВ «Домінанта Фуд» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Однак, такі висновки судів є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами: ТОВ «Експедиційна компанія «Транссервіс», ТОВ «Український Футбольний Проект», ТОВ «Мерак», ПАТ «Херсонський оптовий ТД-79», ТОВ «Адвентіс», ТОВ «ТВС Енергостандарт», ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.», ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», ЛВП «Максан», ТОВ «Мега Макс Плюс», ТОВ «Компанія «Домінанта ЛТД», а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманих товарів, робіт та послуг, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Для вирішення спору важливе значення також має встановлення факту реєстрації та перебування контрагентів платника податку на момент укладення договорів та їх виконання в стані платників податку на додану вартість, що надає право таким платникам видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Також судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із вказаними контрагентами та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Слід зазначити, що право платника податку на податковий кредит та на формування валових витрат законодавство не ставить в залежність від факту проведення зустрічної звірки чи перевірки даних суб'єкта господарювання (постачальника товару, виконавця робіт, послуг) щодо платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише висновками акту про неможливість проведення зустрічної звірки чи акту про проведення перевірки даних контрагента платника податків.

Крім того, судами не було враховано, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 71 зазначеного Кодексу обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Суд касаційної інстанції не може визнати висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими, оскільки вони не підтверджені достатніми, належними доказами, ґрунтуються виключно на актах перевірок та актах про неможливість проведення перевірок, матеріалах кримінальних справ, по яких відсутні вироки, а тому як доказ не мають для суду наперед встановленої сили і повинні оцінюватися судом за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного суду України разом з іншими доказами в їх сукупності.

Судам слід також врахувати, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд» задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний