Постанова № 48543243, 28.11.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2011 р. Справа № 2a-1870/7336/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп'яненко О.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації до старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Сумській області ОСОБА_1 про скасування постанов ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою від 24 червня 2011 року на позивача накладено штраф в розмірі 680 грн. за невиконання рішення суду по стягненню на користь ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а виключенням суми фактично проведених виплат. Постановою від 05 серпня 2011 року державним виконавцем накладено штраф за повторне невиконання зазначеного рішення суду. Рішення суду невиконане з поважних причин у звязку з тим, що зазначені витрати фінансуються за рахунок коштів державного бюджету України, але кошти на виплату допомоги не передбачені в державному бюджеті. Позивачем здійснено перерахунок допомоги ОСОБА_2, проте кошти не виплачені через відсутність фінансування. Вважає підстави невиконання судового рішення поважними. Просить визнати неправомірними дії державного виконавця по накладенню штрафів за невиконання рішення суду, скасувати постанови від 24.06.2011 року та від 05.08.2011 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду.

Сторони у судове засідання не зявилися. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки, всупереч вимог ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно зі ст. ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що постановою Лебединського районного суду Сумської області від 15 травня 2009 року у справі № 2а-814/09р. зобов'язано управління праці та соціального захисту населення здійснити перерахунок ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Рішення суду підлягало негайному виконанню (а.с. 38-40).Постановою державного виконавця від 23 травня 2011 року відкрито виконавче провадження ВП № 26629681 з примусового виконання зазначеного рішення суду. Постановою від 24 червня 2011 року за невиконання рішення суду на управління праці та соціального захисту населення накладено штраф в розмірі 680 грн. 00 коп. (а.с. 4) Постановою від 05 серпня 2011 року за повторне невиконання рішення суду накладено штраф в розмірі 1 360 грн. (а.с. 52).

Згідно ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Оскільки судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України згідно ст.124 Конституції України, державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів з примусового виконання рішень, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

У зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений строк, відповідачем, відповідно до вимог ст.ст. 5, 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанови від 24 червня 2011 року та від 05 серпня 2011 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 680 грн. та 1 360 грн.

Твердження позивача про невиконання рішення суду у зв'язку з відсутністю коштів щодо забезпечення виплат є безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобовязання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.2.10 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004р. № 136, у разі змін умов бюджетних зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Державного казначейства України Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов'язань.

Пунктом 2.14 вказаного порядку передбачено, що бюджетні фінансові зобов'язання щодо виплати допомоги та компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законодавством України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень і бюджетних асигнувань.

На виконання вищезазначених вимог, позивач повинен був подати до органів державного казначейства необхідні документи для реєстрації та обліку зобовязання по сплаті ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до постанови Лебединського районного суду Сумської області від 15 травня 2009 року у справі № 2а-814/09р.

Але позивачем не надано суду доказів в підтвердження здійснення дій по виконанню судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем прийняте розпорядження від 31 травня 2011 року про перерахунок ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року за виключенням суми фактично проведених виплат.

Також позивачем надано до матеріалів справи Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про відсутність коштів на рахунку за КФК 090303"Допомога по догляду за дитиною до 3 - х років" (а.с. 7). Вказаний лист не свідчать про поважність причин, з яких позивач був позбавлений можливості виконати судове рішення.

Таким чином, суд вважає, що відсутність коштів у боржника чи у держави на виконання взятих на себе зобов'язань не звільняє боржника від виконання рішення суду.

Згідно ч.2, 3 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали, законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в рішенні від 15 жовтня 2009 року по справі "Комнацький проти України" визначено, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією (від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод").

Відповідно до правової позиції Європейського суду по справі "Кечко проти України", якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, невиконання рішення управлінням праці та соціального захисту населення стосовно перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, та яка є частиною національного законодавства, а також статті 1 Протоколу №1 до Конвенції. При винесенні постанови про накладення штрафу державний виконавець діяв відповідно до наданих йому повноважень в порядку, що визначений законом для виконання даної категорії рішень судів. Постанови про накладення штрафу відповідають вимогам чинного законодавства та формі, що встановлена для даного виду постанов, а тому не можуть бути скасовані. Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанов про накладення штрафу за невиконання рішення суду суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації до старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Сумській області ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанов від 24 червня 2011 року та від 05 серпня 2011 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн. та 1 360 грн. по виконавчому провадженню ВП № 26629681 відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Соп'яненко