Ухвала суду № 48541453, 12.08.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2140/15

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

12 серпня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

представника позивача - Гащака Б.В.

представника відповідача - Петренко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2015 року публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" звернулось до суду з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.01.2015

- № 0000161501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми з податку на додану вартість у розмірі 146 920,00 грн.;

- № 0000151501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 14 787,00 грн. в тому числі штрафні (фінансові) санкції в сумі 3697 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення - рішення є такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 24 червня 2015 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Не погодившись з постановою суду, Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією ДФС у Хмельницькій області подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.06.2015 по справі №822/2140/15 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Аргументуючи доводи апеляційної скарги відповідач вказує на те, що в порушення п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, пп. 4.1 п. 4 Порядку заповнення декларації з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678 платником завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку за вересень 2014 року на 14787 грн. , і завищено залишок від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту вересня п.р. на 146920 грн.

Позивач скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України та надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача. Власне, в своїх запереченнях (вх. №11287/15 від 12.08.2015) позивач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, а саме представника відповідача - на підтримання доводів апеляційної скарги, представника позивача - на підтримання рішення суду першої інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 2 971 980,00 грн., про що складено Акт перевірки від 19.12.2014, №1705/15/32285199. За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення абз. "а" п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) в зв'язку з чим завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок в банку за вересень 2014 року на 14787 грн. та абз. "б" п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" в зв'язку з чим завищено залишок від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту вересня 2014 року на 146 920 грн. На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000161501 від 16.01.2015, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми з податку на додану вартість у розмірі 146 920,00 грн.; № 0000151501 від 16.01.2015, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 14 787,00 грн. в тому числі штрафні (фінансові) санкції в сумі 3697 грн.

За результатами адміністративного оскарження, спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" без задоволення.

Не погодившись з рішенням податкового органу, вважаючи його необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси суб'єкта господарювання, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення рішення від 16.01.2015 №0000161501 ґрунтується на безпідставних висновках податкового органу та винесене з порушенням законодавства, а тому підлягає скасуванню, крім того, податковий орган неправомірно позбавив ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" права на включення до бюджетного відшкодування суми в розмірі 14787,10 грн., безпідставно виніс податкове повідомлення - рішення від 16.01.2015 №0000151501, а відтак воно підлягає скасуванню.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що висновки податкового органу стосовно завищення податкового кредиту вересня у розмірі 146920,00 грн., які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 16.01.2015 №0000161501, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 146920,00 грн., ґрунтується на тому, що позивач за рахунок неправомірного віднесення до його складу податкових накладних, складених із порушенням форми та порядку заповнення податкової накладної.

Власне, в акті перевірки зроблений висновок про оформлення податкових накладних із порушенням порядку, а саме з наступними контрагентами позивача:

ПП "Гідро-Трейд": неправильне відображення номенклатури наданих послуг; неправильне відображення виду цивільно-правового договору;

ТОВ "Оптосан": неправильно відображено період здійснення господарських операцій та відповідно вартість таких операцій; неправильне відображення цивільно-правового договору;

ТОВ "Антей Торг": неправильно відображено період здійснення господарських операцій та відповідно вартість таких операцій; неправильне відображення цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.187.1 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує Факт постачання послуг платником податку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" унормовано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують фати здійснення господарських операцій. Частиною 2 зазначеної статті визначено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу Ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 № 168/704.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Керівник підприємства, установи забезпечує Фіксування Фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

За приписами пункту 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологією обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Як правильно встановлено судом з матеріалів справи, в перевіряємий період між позивачем та ПП "Гідро - Трейд", ТОВ "Оптосан" та ТОВ "Антей Торг" було укладено ряд дилерських договорів за №7/ДД-14 від 19 грудня 2013 року, №50/ДД-14 від 19 грудня 2013 року та №03/ДД-14 від 19 грудня 2013 року відповідно.

Договори №50/ДД-14 та №03/ДД-14 за своїми умовами є ідентичними.

Відповідно до умов вказаних дилерських договорів Дилер, в порядку та на умовах цього Договору, одержує від Продавця комплекс прав і обов'язків, на підставі яких він представляє інтереси Продавця з питань: просування на ринку України продукції Продавця, визначеної в п. 13. цього Договору (надалі іменується "продукція"); здійснення від свого Імені продажу Продукції; здійснення рекламної й торговельно-посередницької діяльності, а також іншого комплексу заходів з метою реалізації й популяризації Продукції; сприяння розширенню ринків збуту Продукції.(п.1.1). 1.2. Продавець здійснює поставку Продукції на умовах цього Договору. Загальний асортимент, номенклатура, ціна Продукції, що поставляється за цим Договором, визначаються в у №1, що є невід'ємною частиною цього Договору. (1.3) "Партія поставки "- мінімальна окрема партія Продукції, що може бути поставлена Продавцем за однією адресою поставки. (1.7) Обсяг продажу Продукції визначається загальною вартістю поставки Продукції по погодженим Сторонами замовленням на поставку Продукції й здійснюється окремими партіями. (2.1) Ціна Продукції, що поставляється по цьому Договору, визначається в Специфікації №1 і містить у собі всі витрати, пов'язані з пакуванням, маркуванням і доставкою Продукції на склад Дилера. (3.1) Оплата за партію Продукції, що поставляється за цим Договором, здійснюється в розмірі її повної вартості, і перерахування Дилером безготівкових коштів на банківський рахунок Продавця, якщо інше не передбачено Договором. Умови оплати за партію Продукції, що поставляється за цим Договором, визначаються Сторонами в Додатку до цього Договору, і вказуються в замовленні на кожну окрему партію Продукції, що оформляється Продавцем і є підставою для оплати вартості партії поставки Продукції. Розрахунок за поставлену партію товару Дилер зобов'язаний здійснити не пізніше 20 (двадцять) календарних з моменту здійснення поставки. (4)

В умовах дилерського договору №7/ДД-14 зазначено, що в порядку та на умовах цього Договору, одержує від Продавця комплекс прав і обов'язків, на підставі яких він представляє інтереси Продавця з питань: просування на ринку України продукції Продавця, визначеної в п. 13. цього Договору (надалі іменується "продукція"); здійснення від свого Імені продажу Продукції; здійснення рекламної й торговельно-посередницької діяльності, а також іншого комплексу заходів з метою реалізації й популяризації Продукції; сприяння розширенню ринків збуту Продукції.(п.1.1). 1.2. Продавець здійснює поставку Продукції на умовах цього Договору. Загальний асортимент, номенклатура, ціна Продукції, що поставляється за цим Договором, визначаються в у №1, що є невід'ємною частиною цього Договору. (1.3) "Партія поставки "- окрема партія Продукції, що може бути поставлена Продавцем за однією адресою поставки. Мінімальна партія поставки визначається в залежності від загальної вартості продукції і не може бути меншою 70000,00 грн. включаючи ПДВ (1.8) Обсяг продажу Продукції визначається загальною вартістю поставки Продукції по погодженим Сторонами замовленням на поставку Продукції й здійснюється окремими партіями. (2.1) Ціна Продукції, що поставляється по цьому Договору, визначається в Специфікації №1 №2 №3 №4 №5 і містить у собі всі витрати, пов'язані з пакуванням, маркуванням і доставкою Продукції. (3.1) Оплата за партію Продукції, що поставляється за цим Договором, здійснюється в розмірі її повної вартості, і перерахування Дилером безготівкових коштів на банківський рахунок Продавця, якщо інше не передбачено Договором. Оплата за партію Продукції, що поставляється за цим Договором, реалізується Дилером на підставі, погодженого Продавцем щотижневого замовлення, шляхом здійснення попередньої оплати за Продукцію в строк не пізніше, ніж за 3 (три) банківських дні до дати поставки. Умови оплати за партію Продукції, що поставляється за цим Договором, визначаються Сторонами в Додатку до цього Договору, і вказуються в замовленні на кожну окрему партію Продукції, що оформляється Продавцем і є підставою для оплати вартості партії поставки Продукції.(4)

17 березня 2014 року між ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" та ТОВ "Гідро -Трейд" укладено додаткову угоду №3 до дилерського договору №7ДД-14 від 19 грудня 2013 року з метою якісного представлення Продукції виробництва Продавця на торговельних площах дилера, керуючись пунктом 5.2.8 Договору, сторони дійшли згоди щодо поставки Дилеру торговельного обладнання визначеного угодою.

На підтвердження отримання послуг ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" від вказаних контрагентів надано: Акт прийому передачі маркетингових послуг (мотиваційної виплати) за дилерським договором №7/ДД-14 від 30 вересня 2014 року на загальну суму 412513,76 грн. в тому числі ПДВ 68752,29 грн. (а.с.73), податкову накладну від 30.09.2014 року №300904 (а.с. 74) за операціями з ПП "Гідро Трейд"; Акт прийому передачі маркетингових послуг (мотиваційної виплати) за дилерським договором №50/ДД-14 від 30 вересня 2014 року на загальну суму 203451,06 грн. в тому числі ПДВ 40690,21 грн. (а.с.85), податкову накладну від 30.09.2014 року №74 (а.с. 86) за операціями з ТОВ "Оптосан"; Акт прийому передачі маркетингових послуг (мотиваційної виплати) за дилерським договором №03/ДД-14 від 30 вересня 2014 року на загальну суму 224864,26 грн. в тому числі ПДВ 37477,38 грн.(а.с.97), податкову накладну від 30.09.2014 року №289 (а.с. 98) за операціями з ТОВ "Антей Торг".

Судом встановлено, що при оформленні документів, що засвідчують факт постачання послуг сторони керувались Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджена наказом МФУ від 24.05.1995 р. №88 та договірними умови, оскільки розмір мотиваційних виплат напряму залежить від виконання квартального плану (пп. "в" п.9.2.1. дилерського договору №50/ДД-14 від 19 грудня 2013 року з ТОВ "Оптосан" та дилерського договору №03/ДД-14 від 19 грудня 2013 року із ТОВ "Антей Торг").

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги твердження відповідача щодо факту здійснення господарських операцій, та обсягу щомісячних мотиваційних виплат поряд із щоквартальними виплатами та відображеними їх в акті прийому-передачі маркетингових послуг.

Як правильно зазначено судом першої інстанції в оскарженій постанові, з урахуванням принципу свободи договору, якщо сторонами визначено умовами договору складання первинного документу - Акту прийому-передачі маркетингових послуг (мотиваційної виплати) один раз в квартал, то такий порядок складання первинного документу не суперечить вимогам ЦК України та ГК України, а також іншим чинним нормативним актам, що регулюють порядок складання первинних документів.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що помітки в оригіналі податкової накладної №300904 від 30.09.2014 (відповідна помітка в лівому куті податкової накладної) свідчать, що ПП "Гідро Трейд" було обрано шлях надання податкової накладної саме в паперовому вигляді, що узгоджується з вимогами Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014, №10 "Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", у редакції що діяла у вересні 2014 року (далі Наказ №10).

Згідно із п. 7 Наказу №10, податкові накладні, які відповідають вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України та/або які складаються в електронній формі, підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робиться відповідна помітка "X".

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкова накладна №300904 від 30.09.2014, що виписана ПП "Гідро Трейд" є такою, що відповідає вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України та, відповідно, підлягала реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт реєстрації податкової накладної №300904 від 30.09.2014 підтверджується витягом із Єдиного реєстру податкових накладних, що отриманий в електронній формі на запит ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор".

За приписами п.8 Наказу № 10 податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Суд апеляційної інстанції погоджується також з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності доводів податкового органу щодо неправильного визначення виду цивільно - правового договору по контрагентам ПП "Гідро Трейд", ТОВ "Оптосан" та ТОВ "Антей Торг".

Відповідно до пп. "и" п. 201.1 ПК України, один з обов'язкових реквізитів податкової накладної визначено - реквізит "Вид цивільно-правового договору".

В розділі III "Окремі види зобов'язань" книги 5 ЦК України містяться договори, класифіковані за економічною суттю договірних зобов'язань. При цьому ЦК України не містить такого виду цивільно-правового договору як "дилерський договір".

При цьому, відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" визначив у податкових накладних вид договору за предметом, а не за назвою договору.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, з урахуванням положень ЦК України аналіз визначення договору поставки із предметом договорів, укладених кожен окремо між ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" та ПП "Гідро-Трейд", ТОВ "Оптосан", ТОВ "Антей Торг", дає право для висновку, що із всіх зазначених в ЦК України видів зобов'язань, саме договір поставки найбільше відповідає економічній суті договірних відносин між вказаними контрагентами.

Таким чином, доводи скаржника про завищення податкового кредиту вересня у розмірі 146920,00 грн. не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного перегляду справи.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується, також, з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів податкового органу про завищення бюджетного відшкодування за вересень 2014 року з податку на додану вартість у розмірі 14787,00 грн.

Власне, як встановлено судом з матеріалів справи між позивачем та ТОВ "Маргарет Вест" укладено договори про надання послуг №23/06/СБФ від 23.06.2014 та №25/06/СБВ від 25.06.2014. Відповідно до умов вказаних договорів Підрядник зобов'язується за замовленням Замовника виконувати, Замовник зобов'язується приймати і оплатити наступні послуги: послуги гідронинамічне очищення технологічних резервуарів.

Сума договору №23/06/СБФ від 23.06.2014 року згідно договірної ціни складає: 51499,42 грн. у тому числі ПДВ 8583,24 грн.(3.1) Замовник здійснює 50% попередньої оплати Підряднику від суми договору, залишок суми сплачується підряднику після підписання актів виконаних робіт.(3.2)

На виконання вказаного договору позивачем надано акт №24 приймання виконаних робіт за серпень 2014 року від 07.08.2014 (а.с.104-106), податкову накладну №19 від 07.08.2014 року та податкову накладну №20 від 15.07.2014 року.

Сума договору №25/06/СБВ від 25.06.2014 року згідно кошторису складає:125945,94 грн. у тому числі ПДВ 20990,99 грн.(3.1) Замовник здійснює 50% попередньої оплати Підряднику від суми договору, залишок суми сплачується підряднику після підписання актів виконаних робіт.(3.2)

На виконання вказаного договору позивачем надано акт б/н приймання виконаних робіт за серпень 2014 року від 07.08.2014 року (а.с.112-115), податкову накладну №20 від 07.08.2014 року та податкову накладну №21 від 15.07.2014 року на загальну суму 125945,94 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені вище обставини свідчать про виконання відповідних умов договору, адже розмір оплати за вказаними договорами відповідає загальній сумі, яка провадиться на умовах 50% передплати зазначеної в умовах до договорів.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України до обов'язкових реквізитів податкової накладної відноситься такий реквізит, як - опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підставою для висновку податкового органу про завищення бюджетного відшкодування за вересень 2014 року слугували твердження про неправильне відображення кількості (обсягу) наданих послуг.

Однак, ПК України не конкретизує вимог щодо зазначення кількості та обсягу послуг у випадку здійснення передоплати та у випадку якщо замовлена тільки одна послуга. Наказом Державної податкової служби України № 10 від 14.01.2014 року (чинного на момент виникнення спірних відносин) затверджено форму податкової накладної та порядок її заповнення, проте названий порядок також не містить чітких вимог щодо порядку заповнення такої графи, як "кількість (об'єм, обсяг)".

Висновки податкового органу не спростовують обставин щодо фактичного здійснення позивачем господарських операцій з придбання послуг та сплати сум ПДВ.

Враховуючи обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що позивачем не були порушені приписи п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, пп. 4.1 п. 4 Порядку заповнення декларації з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678, а відтак помилковими є доводи податкового органу, що платником завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку за вересень 2014 року на 14787 грн., і завищено залишок від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту вересня п.р. на 146920 грн., тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновків, що при прийняті постанови судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 серпня 2015 року.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

Сапальова Т.В.