Ухвала суду № 48541201, 12.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 р. Справа № 876/7570/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Качмара В.Я, Мікули О.І.,

з участю секретаря Волошин М.М.,

представника позивача Гончарука В.Р..

представника відповідача Романа Н.О.,

представника третьої особи ОСОБА_4,

прокурора Цинайко Н.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Макро Маркет» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Макро Маркет» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно Модуль», Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш Край», ОСОБА_5, про визнання дій протиправними, визнання недійсними торгів та протоколу проведення електронних торгів №79055 від 07 травня 2015 року,-

в с т а н о в и в:

ПП «Макро Маркет» звернулося в суд з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи ТзОВ «Техно Модуль», ТзОВ «Наш Край», ОСОБА_5, про визнання дій протиправними, визнання недійсними торгів та протоколу проведення електронних торгів №79055 від 07 травня 2015 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ПП «Макро Маркет» оскаржилО її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, оскільки дії відповідача, в межах виконавчого провадження, щодо передачі на реалізацію будівлі їдальні (літ. "Б") на 450 місць, загальною площею 2 380 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер лота: 60167, були вчинені з порушенням вимог статті 43 Закону України "Про іпотеку", пункту 5 розділу ІІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року №656/5, оскільки під час оцінки нерухомого майна суб'єктом оціночної діяльності не було в повній мірі дотримано та застосовано принципи оціночної діяльності, що в результаті призвело до невірних висновків стосовно реальної вартості майна, що є предметом оцінки. Крім того, державним виконавцем було порушено процедуру повідомлення про торги.

Представник ПП «Макро Маркет» в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року залишити без змін.

Представник ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року залишити без змін.

Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року залишити без змін.

Представники третіх осіб ТзОВ «Техно Модуль» та ТзОВ «Наш Край» в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час і місце слухання справи і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПП «Макро Маркет» підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій). Проте колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції прийнято до провадження та винесено постанову про відмову в задоволенні позову по наступних вимогах:

визнати протиправними дій Державної виконавчої служби України щодо передачі на реалізацію будівлі їдальні,

зобов'язання провести дії про зняття будівлі їдальні з реалізації,

визнання недійсними торгів від 06 травня 2015 року,

визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів №79055 від 07 травня 2015 року

Щодо позовних вимог про визнання недійсними торгів від 06 травня 2015 року, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів №79055 від 07 травня 2015 року, колегія суддів вважає за необхідне відзначити наступне.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня службова чи посадова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 статті 4 цього Кодексу визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Враховуючи те, що предметом спору є право власності на приміщення їдальні та законність вчинених правочинів щодо його відчуження, то існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Отже, на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, колегія суддів приходить до висновку що по даних позовних вимогах слід закрити провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Щодо позовних вимог про зобов'язання провести дії про зняття будівлі їдальні з реалізації, колегія суддів зазначає, що в таких слід відмовити, оскільки проведення 06 травня 2015 року торгів на яких було реалізовано спірний об'єкт не дає можливості захистити права позивача і такі можуть бути захищені лише шляхом подання позову до нового власника нерухомого майна.

Так, колегія наголошує, що при переході майна у володіння третіх осіб за договором про його відчуження право власника, який не є стороною цього договору, за змістом статей 216, 388 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України може бути захищене лише шляхом пред'явлення позову про витребування майна від добросовісного набувача. Такий позов залежно від суб'єктного складу сторін спору розглядається за правилами господарського чи цивільного судочинства.

Оскільки відновлення того становища, яке існувало до проведення прилюдних торгів, неможливе у зв'язку з відчуженням майна, що перебувало під заставою, визначений позивачем спосіб відновлення порушеного права (зобов'язання відповідача провести дії про зняття будівлі їдальні з реалізації), не призведе до вирішення спору.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної виконавчої служби України щодо передачі на реалізацію будівлі їдальні, колегія суддів наголошує наступне.

Судом встановлено, що 26 травня 2011 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС було відкрито виконавче провадження ВП №26775648 по примусовому виконанню наказу №07/5004/167/11-1, виданого 4 квітня 2011 року господарським судом Волинської області, про стягнення солідарно з ТзОВ "Техно Модуль" та ТзОВ "Наш Край" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України") в особі філії АТ "Укрексімбанк" 1 275 769,50 доларів США та 1 235 268 грн. 26 коп. заборгованості та пені за кредитними договорами №86908К3 від 15 травня 2008 року та №86908К6 від 7 липня 2008 року.

В рахунок погашення заборгованості ТзОВ "Техно Модуль" перед ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луцьк за кредитними договорами №86908К3 від 15 травня 2008 року та №86908К6 від 7 липня 2008 року зверненуто стягнення на предмет іпотеки - будівлю їдальні на 450 місць, площею 2 380 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ПП "Макро Маркет", шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на дату проведення прилюдних торгів.

Державним виконавцем відділу ДВС Золочівського районного управління юстиції описано і накладено арешт на майно - будівлю їдальні на 450 місць, площею 2 380 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що складено акт опису й арешту майна від 11 листопада 2011 року. Описане майно на відповідальне зберігання було передане позивачу.

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21 квітня 2005 року № 74/5, (далі - Інструкція) та Тимчасовим положенням. Питання реалізації іпотечного майна регулюється також нормами Закону України «Про іпотеку».

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що згідно з цим Законом підлягають примусовому виконанню.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України "Про виконавче провадження", ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), які в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем призначалася оцінка майна, яка становить 1237654 грн. без ПДВ, оцінювач ТОВ «Українська експертна група в особі Антонова В.О. Вищевказана ціна була заявлена стартовою на торгах 06.05.2015 року.

Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України «Про іпотеку», початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Колегію суддів встановлено, що відповідачем не повідомлявся позивач по справі про результати оцінки майна, оскільки останній являється майновим поручителем, а не боржником. Зважаючи на те, колегія вказує, що даний факт призвів до порушення як майнових прав позивача, так і прав позивача як іпотекодавця, визначених Законом України «Про іпотеку».

Так, як вбачається з ч.2 ст.11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Як зазначалося судом вище державним виконавцем призначено процедуру оцінки майна, вартість якого склала 1237654 грн.

Як вбачається з висновку про вартість майна від 21.05.2015 року, оцінювач ТзОВ «ГЦНТП-плюс» в особі Крисак А.І. ринкова вартість будівлі їдальні (літ.»Б») на 450 місць, загальною площею 2401кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 3012126 грн.

Заставна ж вартість спірного майна, згідно договору іпотеки від 15.05.2008 року становить 5217900 грн.

Ч.1 ст.42 Закону України «Про іпотеку» визначено, що боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними.

Таким чином, не повідомлення майнового поручителя про значну відмінну від заставної оцінки вартість спірного приміщення, на думку колегії суддів порушує його право на самостійне виконання зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Крім того, як вбачається з висновку про оцінку майна, від 21.05.2015 року, оцінювач ТзОВ «ГЦНТП-плюс» в особі Крисак А.І., загальна площа будівлі їдальні (літ.»Б») на 450 місць, загальною становить 2401кв.м., а оцінювач, призначений постановою державного виконавця від 11.07.2014 року давав експертний висновок про оцінку 2380 кв.м. вищевказаного нежитлового приміщення.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем порушено процедуру оцінки майна спірного нежитлового приміщення, що тягне за собою порушення прав позивача, а відтак слід визнати протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо передачі на реалізацію будівлі їдальні (літ.»Б») на 450 місць, загальною площею 2380 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195,198,202,205,207,254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Макро Маркет» задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року у справі № 803/810/15-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Макро Маркет» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо передачі на реалізацію будівлі їдальні (літ.»Б») на 450 місць, загальною площею 2380 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер лота 60167).

Провадження в справі по вимогах щодо визнання недійсними торгів від 06 травня 2015 року визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів №79055 від 07 травня 2015 року, закрити.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді В.Я.Качмар

О.І.Мікула

Повний текст постанови виготовлений 12.08.2015 року.