Постанова № 48540220, 29.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2015 року 09:43 № 826/13334/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого судді Аблова Є.В.,

судді Федорчука А.Б.,

судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Багнюк Р.С.,

представника відповідача - Бабія І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.06.2015 р. (ВП №47549435),-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна архітектурно-будівельна інспекція України до департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.06.2015 р. (ВП №47549435), мотивуючи позовні вимоги тим, що оскаржувана постанова є незаконною, безпідставною та необґрунтованою, винесеною за відсутності правових підстав для цього, суперечить вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи.

У позовній заяві позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кошкера І.А. від 22.06.2015 р. (ВП №47549435).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з огляду на правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд дійшов висновків про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавчий лист №809/4004/14, виданий 15.04.2015 р. Івано-Франківським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_4 на посаді заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кошкера І.А. від 15.05.2015 р. відкрито виконавче провадження ВП №47549435 з примусового виконання наведеного вище виконавчого листа.

18.05.2015 р. листом №20-2-17/34 відповідач надіслав на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України постанову про відкриття виконавчого провадження, копія якої отримана останньою 08.06.2015 р.

За наслідками розгляду постанови про відкриття виконавчого провадження листом №40-702-11/5061 від 10.06.2015 р. позивач повідомив про існування об'єктивних підстав, які унеможливлюють негайне виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду щодо поновлення ОСОБА_4 на посаді заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І.А. за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України накладено штраф у розмірі 680,00 грн.

Позивач, вважаючи дану постанову протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси, звернувся до суду за їх захистом з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-ХІV (далі - Закон №606-ХІV).

Відповідно до ст. 1 Закону №606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 25 Закону №606-ХІV визначає порядок прийняття виконавчого документа до виконання.

Так, у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як уже встановлено судом, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кошкера І.А. від 15.05.2015 р. відкрито виконавче провадження ВП №47549435 з примусового виконання виконавчого листа №809/4004/14, виданого 15.04.2015 р. Івано-Франківським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_4 на посаді заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, якою встановлено боржнику самостійно виконати вимоги виконавчого документа в 7-денний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджується, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №47549435) направлено боржнику до відома та виконання супровідним листом від 18.05.2015 року.

Водночас, як вбачається з листа позивача №40-702-11/5061 від 10.06.2015 р. Державна архітектурно-будівельна інспекція України повідомила про існування об'єктивних підстав, які унеможливлюють негайне виконання рішення суду, оскільки відповідно до п. 8 Положення про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01.10.2014 р. №224, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області очолює начальник.

Начальник має заступників, яких призначає та звільняє з посади за погодженням з Віце-прем'єр-міністром - Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Голова Держархбудінспекції України.

Отже, існують обставини, за яких у Державної архітектурно-будівельної інспекції України відсутня, в рамках закону, можливість призначити ОСОБА_4 на посаду заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, а відтак дані обставини потребують зупинення виконавчого провадження та роз'яснення судового рішення.

Однак відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідачем вживались заходи щодо врегулювання наведених позивачем обставин, не надано доказів розгляду клопотання позивача про зупинення виконавчого провадження.

Водночас, частиною 2 ст. 20 Закону №606-ХІV передбачено, що виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

Як повідомив позивач, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кошкер І.А. до Держархбудінспекції України не з'являвся. Протилежного відповідачем суду не наведено та належними доказами не підтверджено.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону №606-ХІV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Позивачем надано і державному виконавцю, і суду докази наявності поважних причин, що унеможливили виконання рішення суду щодо зобов'язання вчинити певні дії, а саме - поновити ОСОБА_4 на посаді заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області без порушення норм чинного законодавства, зокрема процедури призначення заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області.

Зважаючи, що позивачем доведено суду існування станом на момент прийняття оскаржуваної постанови поважних причин, що унеможливили виконання рішення суду, на підставі якого 15.04.2015 р. Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №809/4004/14, а державним виконавцем не вжито всіх заходів для врегулювання обставин, про які останній був повідомлений позивачем, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно та без урахування всіх обставин справи винесено постанову про накладення штрафу.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду правомірність прийнятої оскаржуваної постанови, а відтак остання підлягає скасуванню як протиправна.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кошкера І.А. від 22.06.2015 р. (ВП №47549435) про накладення штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Федорчук А.Б.

Суддя Шулежко В.П.