Постанова № 48540151, 17.08.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року Чернігів Справа № 825/2400/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

при секретарі Єгуновій О.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лотоцького А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату грошової допомоги при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

04.08.2015 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та зобов'язання Чернігівський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що при звільненні з військової служби, йому, при нарахуванні та виплаті грошової допомоги до її складу не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях.

Судом заслухано сторони, досліджено матеріали справи.

В судовому засіданні встановлено наступне.

Позивач проходив військову службу у Чернігівському обласному військовому комісаріаті на посаді військового комісара у військовому званні полковника.

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 10 червня 2015 року № 402 позивач був звільнений з військової служби за у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Наказом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 31 липня 2015 року № 202 (по стройовій частині) позивач був виключений зі списків особового складу Чернігівського обласного військового комісаріату з 31 липня 2015 року.

При звільненні та виключенні позивача зі списків особового складу Чернігівського обласного військового комісаріату, відповідно до п. 38.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, мені була виплачена грошова допомога при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Грошова допомога при звільненні була виплачена позивачу з урахуванням наступних видів грошового забезпечення:

- оклад за військовим званням - 135,00 грн;

- посадовий оклад - 1400,00 грн;

- надбавка за вислугу років - 614,00 грн;

- надбавка за виконання особливо важливих завдань - 1074,50 грн;

- надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 280,00 грн;

- премія - 1260,00 грн.

При нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги при звільненні до її складу не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року, яка, відповідно до довідки Чернігівського обласного військового комісаріату № 4040 від 03.08.2015, на момент звільнення складала 60% місячного грошового забезпечення - 2858,10 грн.

Відповідно до ст. ст. 1, 2, 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі; ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України; держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Аналогічне положення містить і п. 38.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу складається з: посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премія) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Аналогічні складові, що входять до складу грошового забезпечення, визначено і п. 1.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 11.06.2008 року № 260. Відповідно до вищезазначеної Інструкції до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок, що згідно позицій Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу», Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, щомісячна додаткова грошова винагорода входять до складу грошового забезпечення військовослужбовців і має систематичний характер.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» військовослужбовцям Збройних Сил встановлена щомісячна додаткова грошова винагорода, яка відповідно до довідки від 03.08.2015 року № 4040, на момент звільнення позивача з військової служби, виплачувалась йому у розмірі 60 % місячного грошового забезпечення - 2858,10 грн щомісяця.

Відповідно до довідки від 03.08.2015 № 4040 позивач отримував вищезазначену винагороду у розмірі 60% з січня 2014 року по липень 2015 року включно, що вказує на постійний характер зазначеної винагороди тому вона безпідставно не була врахована при обрахунку та виплаті позивачу грошової допомоги при звільненні.

При обчисленні грошової допомоги при звільненні без урахування суми щомісячної грошової винагороди Чернігівський обласний військовий комісаріат посилається на п. 38.6. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, відповідно до положень якого до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога при звільненні, не входить щомісячна додаткова грошова винагорода.

Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають вищу юридичну силу, ніж наказ Міністра оборони України, яким затверджено вказану інструкцію і за наявності такої колізії необхідно застосовувати норму Закону.

Необхідність включення передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення військовослужбовців підтверджена і роз'ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 23.10.2013 № 248/3/9/1/771, що були доведені до військ телеграмою начальника Головного фінансово-економічного управління Генерального штабу Збройних сил України від 15.11.2013 року №346/2/3679.

Крім того, відповідно до листа Міністерства соціальної політики від 20.08.2013 № 152/10/136-13 щомісячна додаткова грошова винагорода є щомісячною, носить постійний характер та є об'єктом індексації.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на соціальне забезпечення звільнених з військової служби військовослужбовців, передбачені ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері соціального захисту військовослужбовців, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

У свою чергу Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року у справі №1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Таким чином дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо виплати позивачу грошової допомоги при звільненні з військової служби без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення є неправомірним та таким, що порушують його права та законні інтереси.

За таких підстав позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, м. Чернігів) судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.Л. Клопот